Справа № 591/331/21
Провадження № 1-кс/591/206/21
03 березня 2021 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , заявника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність Сумської місцевої прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР,
До Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою на наведену бездіяльність прокурора звернувся захисник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , яку підтримали та мотивували тим, що 21 грудня 2020 року заявники звернулись до органів прокуратури з клопотанням по кримінальному провадженню № 42014200000000314, в якому просили надати копії витягів з ЄРДР, виконати ухвалу слідчого судді від 30 листопада 2017 року в справі № 591/6920/17, прийняти процесуальне рішення щодо наявного у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачення за ч. 4 ст. 187 КК України, а також відносно обраної їм міри запобіжного заходу, після виконання попереднього пункту - внести відповідні відомості до ЄРДР з наданням заявникам відповідних виписок, надати заявникам детальне письмове роз'яснення з питання наявності чи відсутності їх права на звернення для відшкодування моральної та майнової шкоди. Оскільки вимоги не були задоволені, тому просили зобов'язати прокурора вчинити ці дії.
Прокурор заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи це тим, що клопотання заявника було вирішено в передбаченому законом порядку, а також в зв'язку з тим, що провадження підлідне ДБР.
Слідчий суддя, заслухавши сторони, вивчивши надані матеріали, дійшов наступних висновків.
По-перше, слід зауважити про те, що на думку суду заявниками подана скарга в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо невнесення відомостей до ЄРДР, що вбачається з характеру заявлених вимог та викладених обставин, зумовлених поверненням справи для додаткового розслідування, яка розглядалась судом в порядку КПК України 1960 року та послідуючим невнесенням до ЄРДР частини відомостей стосовно кримінальних правопорушень по яким вже проводилось слідство та в межах обвинувачення по яким розглядалась справа в суді
По-друге, оскільки на вимогу суду не були надані матеріали кримінального провадження, суд виходить з наявних доказів, які надані сторонами, з яких вбачається наступне.
21 грудня 2020 року заявники звернулись до прокуратури Сумської області з заявою, в якій фактично в тому числі просили внести відомості до ЄРДР за ознаками ч. 4 ст. 187 КК України, в зв'язку з тим, що після повернення справи на додаткове розслідування за обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 цього зроблено (заява розглядалась Сумською місцевою прокуратурою).
Згідно встановлених обставин, викладених в ухвалі слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 листопада 2017 року (справа № 591/6920/17), в якій описувались обставини, що стосуються розгляду питань цієї скарги, 11 жовтня 2010 року прокуратурою Сумської області було затверджено обвинувальний висновок в порядку визначеному КПК України 1960 року та направлено до суду справу за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні ряду кримінальних правопорушення, в тому числі за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
В 2012 році набув чинності новий КПК України.
В подальшому 24 вересня 2014 року постановою суду (залишеною без змін 19 грудня 2014 року апеляційним судом) наведену справу повернуто прокурору Сумської області для організації проведення додаткового розслідування (в тому числі за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України).
Як вбачається з долученої копії постанови прокурора від 06 грудня 2017 року, повернута згадана справа була перереєстрована в порядку КПК України 2012 року з внесенням 30 грудня 2014 року до ЄРДР відомостей за № 42014200000000314.
Будь-яких доказів на підтвердження внесення до ЄРДР відомостей за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, як це передбачають ст. 214 та п. 12 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, суду наведено не було, як і не було наведено переконливих доводів щодо правомірності такої бездіяльності.
Щодо наявності бездіяльності по цьому питанню суд виходить з того, що справа, яка повернута на додаткове розслідування за обвинуваченням особи у вчиненні певного кримінального правопорушення (в даному випадку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України), містить достатні відомості про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що в розумінні ст. 214 КПК України та пп. 1 п. 2 розділу І, пп. 2 п. 1 розділу ІІ Положення «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року, зобов'язує вносити відомості до ЄРДР, що в цій ситуації впродовж тривалого часу зроблено не було.
Тому в цій частині вимоги заявників належить задовольнити.
Інші вимоги заявників в розумінні п. 18 ч. 1 ст. 3 та ст. 303 КПК України, яка містить вичерпний перелік, рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, які підлягають оскарженню до слідчого судді, не можуть бути задоволені, оскільки знаходяться поза межами компетенції слідчого судді.
Твердження прокурора про те, що він не може приймати рішення в згаданому кримінальному провадженню, з огляду на те, що вирішується питання про передачу провадження до ДБР за підслідністю, суд знаходить непереконливими, оскільки передача справи за підслідністю не звільняє слідчого або прокурора від обов'язку вносити відомості до ЄРДР в передбачених законом випадках, як і не позбавляє прокурора прав реєстратора.
Таким чином, скаргу належить задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 220, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Сумської місцевої прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 від 21 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, у вчиненні якого обвинувачувались ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1