Справа № 490/6329/19
нп 2/490/1085/2020
(заочне)
23 жовтня 2020 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді Чулуп О.С.,
при секретарі Балдич Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
16.07.2019 року представник позивача звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останньої заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 2018744583 від 30.04.2018 року в розмірі 24195,80 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.04.2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 2018744583, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 24195,80 грн. Відповідач зобов'язався повернути банку суму кредиту та виконати всі інші зобов'язання, встановлені договором не пізніше 30.04.2020 року. Проте, позичальник взяті на себе зобов'язання не виконував, що призвело до виникнення заборгованості. Станом на 08.05.2019 року розмір загальної заборгованості становить 23215,97 грн., яка складається із: суми заборгованості по тілу кредиту 23064,10 грн.; суми заборгованості за відсотками 1,87 грн.; штраф 150,00грн. , яку банк просив стягнути з відповідача, а також витрати по сплаті судового збору.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Представник позивача просив суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся повторно на офіційному сайті суду, про причини неявки суду не повідомив, відзив проти позову суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Так, судом встановлено, що 30.04.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2018744583, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 24195,80 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних. Строк повернення кредитних коштів - до 30.04.2020 року. За невиконання зобов'язання передбачено штраф у розмірі 150 грн. за кожний випадок прострочення/несвоєчасно сплаченого платежу.
Банк свої зобов'язання виконав. Відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав.
Станом на 08.05.2019 року заборгованість становить 23215,97 грн., яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 23064,10 грн.; суми заборгованості за відсотками 1,87 грн.; штраф 150,00 грн.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що позивачем не виконується зобов'язання за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 921 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 2018744583 від 30.04.2018 року в розмірі 23215 (Двадцять три тисячі двісті п'ятнадцять ) грн. 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у сумі 1 921 грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Рішення може бути оскаржене за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя