Справа № 490/6665/18
нп 2/490/1158/2019
07.04.2020 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
в складі головуючого судді - Чулуп О.С.
при секретарі - Балдич Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2018 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивував тим, що 19 червня 2007 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НИ-9/61/07/1148/L згідно якого позивач Кредитна спілка «Перше Кредитне Товариство» надав їй кредит на суму 1426 грн. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит на протязі 12 календарних місяців з моменту отримання та сплачувати відсотки за узгодженим графіком платежів. За прострочення повернення кредитних коштів була встановлена відповідальність у вигляді пені у вигляді пені у розмірі 1 відсотка від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежів. Позивач вказує, що станом на 06.08.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 58261 грн. 87 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 1283, 40 грн., відсотків за користування кредитом - 9292,67 грн., заборгованості по пені за прострочення платежів - 47685,80 грн.Тому просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 58261,87 грн. та судові витрати в розмірі 1762 грн.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити в задоволенні позову та застосувати строк позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НИ-9/61/07/1148/L згідно якого позивач Кредитна спілка «Перше Кредитне Товариство» надав відповідачу кредит на суму 1426 грн.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язувався повернути кредит протягом 12 календарних місяців з моменту отримання кредиту та сплачувати відсотки за узгодженим графіком платежів.
Згідно п.5.4 кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 1 відсотка від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежів.
Судом встановлено, що станом на 06 серпня 2018 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 58261 грн. 87 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 1283, 40 грн., відсотків за користування кредитом - 9292,67 грн., заборгованості по пені за прострочення платежів - 47685,80 грн.
Відповідно до п. 8.7 кредитного договору сторони погодили, що до правовідносин, які виникають з укладення та виконання цього договору застосовується строк позовної давності тривалістю в 10 років.
Судом досліджено прибутковий касовий ордер № 434 від 19.01.2009 року згідно якого ОСОБА_1 здійснив останній платіж за кредитним договором НИ-9/61/07/1148/L в розмірі 810 грн.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (сума позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до вимог ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 536 ЦПК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна заява застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.
Статтею 259 ЦК України надається сторонам договору змінювати тривалість позовної давності. Так, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи, що кредитним договором передбачено строк позовної давності 10 років, останній платіж відповідач здійснив в 2009 році, а позивач звернувся до суду з позовом в серпні 2018 році, то суд приходить до висновку, що позивачем строк звернення до суду з позовом не пропущенний.
Згідно вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Що стосується стягнення пені, то відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи, що умовами кредитного договору не передбачено відповідальності за несплату пені відповідачем, то суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути пеню, нараховану за 1 рік, а саме 4682,95 грн. (44739,32 : 3486 х 365 = 4682,95 грн.)
Враховуючи вищевикладене, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 15259,02 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 1283,40 грн.; заборгованість за відсотками -9292,67 грн.; заборгованість за пенею - 4682,95 грн.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1762 грн.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» заборгованість за кредитним договором в розмірі 15259 (П'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» судовий збір в розмірі 1762 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя