Справа № 485/2046/15-ц
Провадження №2-п/485/1/21
Ухвала
іменем України
02 березня 2021 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Яворського С.Й.,
секретар судового засідання - Шеремет Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка заяву представника ОСОБА_1 адвоката Бабченко Д.І про перегляд заочного рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16.12.2015 року у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
16 лютого 2021 року представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до суд із заявою про перегляд заочного рішення від 10.09.2015 року у цивільній справі №485/2046/15-ц провадження за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 17.02.2021 року, судом було поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та заяву про перегляд заочного рішення суду прийнято судом до розгляду.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення заявник зазначає: позивач зазначив її в якості відповідача, як поручителя за кредитним договором на підставі Договору поруки від 10.04.2013 року. Згідно з положеннями ч.4 ст.559ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Відповідно п.7.1 кредитного договору від 14.02.2008 року встановлено строк повного погашення кредиту - 30 вересня 2014 року. Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду 16 листопада 2015 року, тобто, майже через рік після настання останнього строку погашення кредиту.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник відповідача ОСОБА_3 надіслав суду заяву, в які просить слухати справу за їх відсутності. Заяву про перегляд заочного рішення підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи №485/2046/15-ц, суд прийшов до таких висновків.
10.09.2015 року рішення суду по справі 485/2046/15-ц не приймалось, тому вимоги представника заявника про скасування такого є недоречними.
Заочним рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16.12.2015 року по справі №485/2046/15-ц, задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк». Вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, заборгованість по кредитному договору №DN80AM00000224 від 01 жовтня 2007 року станом на 26 жовтня 2015 року на загальну суму 44077,79 доларів США (що еквівалентно 994835 (дев'ятсот дев'яносто чотири тисячі вісімсот тридцять п'ять)грн.72коп), у тому числі: 12208(дванадцять тисяч двісті вісім) доларів 77 центів США - заборгованість за кредитом; 719 283 (сімсот дев'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят три)грн.78коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання. Вирішено питання судового збору.
Згідно ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд судового рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання не перешкоджає розгляду заяви.
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи №485/2046/15-ц за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, справа призначалася до судового розгляду 30.11.2015 року на 13 год. 30 хв., 16.12.2015 року на 13 год. 30 хв. Відповідачі судові повістки не отримували.
Виклик відповідачів в судове засідання 16.12.2015 року здійснювався через оголошення у пресі. В матеріалах справи наявна виписка з газети «Рідне Прибужжя», в якому наявне надруковане оголошення від 10.12.2015 року, про виклик відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в судове засідання, яке відбудеться 16.12.2015 року о 13-30 год.
Відповідно до ч.9 ст. 74 ЦПК України (чинної на той час)відповідач зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого не відоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.
Отже, відповідачі належним чином та завчасно були повідомлені про час та місце судового засідання, однак на розгляд справи не з'явились причин неявки суду не повідомили. Стороною заявника не доведено причин поважності не з'явлення в судове засідання 16.12.2015 року.
Дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети - сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.
За положеннями ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи
Отже, відповідач також повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідач не надав суду доказів, про поважність не з'явлення у судове засідання та не надав нові докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, як того вимагають положення ст. 288 ЦПК України.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, в тому числі щодо України, констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 260, 286, 287, 288 ЦПК України, суд,-
постановив:
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бабченко Д.І про перегляд заочного рішення по справі №485/2046/15-ц за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дата складання уухвали 02 березня 2021 року.
Суддя С.Й. Яворський