03 березня 2021 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали об'єднаного кримінального провадження № 201/9369/20 (пр. № 1-кп/201/421/2021), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001567 і № 12019040650001223, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелене Компаніївського району Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, раніше судимого: 04 травня 2011 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, звільненого 30 травня 2014 року на підставі акту амністії; 15 травня 2020 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, від відбування якого, звільнений на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком три роки; 27 січня 2021 року вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а також у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, -
1. Обвинувачений ОСОБА_5 02 лютого 2019 року приблизно о 19 год. 15 хв., знаходячись біля кафе «Незабудка», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 46, під час сварки з ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останнім, діючи з необережності, передбачаючи настання можливих суспільно-небезпечних наслідків, діючи зі злочинною самовпевненістю, стоячи обличчям до ОСОБА_4 , схопив його своїми обома руками за верхні кінцівки та із застосуванням фізичної сили штовхнув від себе.
Внаслідок чого, останній, втративши рівновагу впав зі сходинок на лівий бік тіла та вдарився об тверду поверхню, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді: поперечного перелому стернального відділу лівої ключиці з розходженням кісткових уламків, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).
2. Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_5 02 лютого 2019 року приблизно о 19 год. 16 хв., перебуваючи біля кафе «Незабудка» по пр. Героїв, 46 в м. Дніпрі, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з потерпілим ОСОБА_4 мав злочинний умисел, направлений на завдання тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на завдання легких тілесних ушкоджень, передбачаючи настання можливих суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись тим, що потерпілий перебуває в лежачому положенні, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи позаду від нього, пальцем своєї правої руки із застосуванням фізичної сили надавив на ліве око ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: корнеосклерального крововилива лівого ока з ерозією рогівки лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день ).
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діянь та викладених у обвинувальних актах, пояснивши суду, що він дійсно 02 лютого 2019 року близько 19.15 години, перебуваючи разом з потерпілим ОСОБА_4 біля кафе «Незабудка», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 46, під час сварки з останнім на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, спочатку схопив його своїми обома руками за верхні кінцівки та із застосуванням фізичної сили штовхнув від себе, внаслідок чого, потерпілий ОСОБА_4 , втративши рівновагу, впав зі сходинок на лівий бік тіла та вдарився об тверду поверхню, отримавши при цьому тілесні ушкодження, а після того, коли потерпілий лежав на підлозі, він умисно пальцем своєї правої руки із застосуванням фізичної сили надавив на ліве око ОСОБА_4 , чим також спричинив останньому тілесне ушкодження.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.
Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 :
-у завданні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України;
-у спричиненні необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом'якшують його покарання. До обтяжуючої покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обставини, передбаченої ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії кримінального проступку і нетяжкого злочину, конкретним їх обставинам і наслідкам, зокрема, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і способу спричинення тілесних ушкоджень, поведінці обвинуваченого до і після вчинення кримінальних правопорушень, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який, незважаючи на те, що свою вину визнав у повному обсязі і щиро розкаявся, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працевлаштований та не має постійного доходу, що вказує про небажання останнього стати на шлях виправлення, а також обставинам, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , а отже, сукупність всіх цих даних свідчить про недоцільність призначення останньому покарання, не пов'язаного з реальним його відбуттям, а призначення реального покарання у виді позбавлення волі є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме принципам справедливості, достатності і співрозмірності.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 27 січня 2021 року був засуджений вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі, при цьому, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення у цьому кримінальному провадженні до винесення зазначеного вироку суду, у зв'язку з чим, враховуючи реальний характер призначеного обвинуваченому покарання за цим вироком суду, суд вважає за потрібне визначити ОСОБА_5 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а також у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді одного року обмеження волі;
- за ст. 128 КК України у виді одного року позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши покарання у виді одного року позбавлення волі.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком суду, більш суворим покаранням, призначеним вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2021 року у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі, остаточно визначивши ОСОБА_5 покарання у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі.
Строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, зарахувати у строк призначеного ОСОБА_5 цим вироком суду покарання, строк відбутого ним покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2021 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1