Справа № 201/2104/21
Провадження № 1-кс/201/711/2021
02 березня 2021 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого, слідчого відділу відділення поліції № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041650000026 від 28.02.2021 року, -
На адресу суду надійшло клопотання слідчого, погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041650000026 від 28.02.2021 року .
У вищезазначеному клопотанні, стороною обвинувачення зазначено про те, що 28.02.2021 року приблизно о 00 год. 20 хв., ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, прибули за адресою АДРЕСА_2 , тобто до закладу громадського харчування, а саме до ресторану «Тиниця», достовірно усвідомлюючи, що це є громадським місцем. Далі у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб, виник умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, після чого, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, що виразились у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих правил поведінки і моральності в громадських місцях, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, однак прагнучи самовиразитись таким чином у зухвальстві, та неповазі до суспільства, тобто показати свою зневагу до існуючих загальноприйнятих правил і норм поведінки у суспільстві, усвідомлюючи, що їх дії публічні, та, діючи групою осіб, почали безпричинно та грубо виражатися нецензурною лайкою в бік раніше невідомих осіб, котрі перебували на той час у ресторані «Тиниця».
Далі, продовжуючи свої умисні хуліганські дії, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 , та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, не припиняючи нецензурної лайки, перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, усвідомлюючи те, що вони знаходяться в громадському місці та їх дії є очевидними для оточуючих, провокуючи конфлікт між особами, котрі перебували у ресторані «Тиниця», підійшли до столику №5, де перебував потерпілий ОСОБА_10 з компанією своїх товаришів, не реагуючи на усні зауваження та попередження останнього про недопустимість такої поведінки в громадському місці, та поводячи себе зухвало.
Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи безпричинно та грубо виражатися нецензурною лайкою в бік оточуючих, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , тримаючи в руках предмети, які зовні схожі на пістолет НОМЕР_1 та пістолет «Форт - 14», котрі є предметами, заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень, визначивши їх, як знаряддя вчинення злочину, передбачаючи настання можливих суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи, що вони грубо порушують громадський порядок, знаходячись в громадському місці, направили їх в бік потерпілого ОСОБА_11 , та здійснили декілька пострілів, не менше трьох, в напрямку потерпілого, котрий, сприймаючи вказані дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як реальну загрозу для життя та здоров'я, пригнувся до низу, та ухилився від пострілів.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та інші невстановлені в ході досудового розслідування особи, покинули місце вчинення кримінального правопорушення.
В зазначеному кримінальному проваджені повідомлено про підозру ОСОБА_4 , який підозрюється в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, саме: ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, зазначивши про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, прокурор просив задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що матеріали клопотання не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні останнім злочину, який йому інкримінуються, а також відсутність переконливих доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим, враховуючи міцність соціальних зв'язків ОСОБА_4 , у зв'язку із наявністю на його утриманні вагітної дружини, стан його здоров'я, постійне місце проживання, просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і застосувати до останнього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням свободи. у вигляді особистого зобов'язання. Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав доводи свого захисника і просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні залишила на розсуд слідчого судді вирішення зазначеного клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак зазначила про те, що потерпілий жодних претензій до підозрюваного не має, оскільки, згідно з його пояснень, підозрюваний ОСОБА_4 не здійснював пострілів у напрямку потерпілого.
Вислухавши учасників кримінального провадження, а також ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя доходить до наступних висновків.
З матеріалів клопотання встановлено, що 28 лютого 2021 року відділенням поліції № 5 Дніпровського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041650000026, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється.
28 лютого 2021 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, і того ж дня, останньому у цьому кримінальному провадженні, в порядку ст.ст. 42, 276-278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, слідчий суддя враховує наступні обставини.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом прийняття заяви ОСОБА_12 про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 28 лютого 2021 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 28 лютого 2021 року; протоколами огляду від 28 лютого 2021 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 від 28 лютого 2021 року; протоколами обшуку від 28 лютого 2021 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_12 , свідка ОСОБА_15 від 28 лютого 2021 року.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначеного злочину за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду , оскільки з матеріалів клопотання встановлено, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України, у вчиненні якого він підозрюється належить до категорії тяжкого злочину, максимальна санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до семи років, у зв'язку із чим, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. У той же час слідчий суддя при оцінці цього ризику враховує і майновий стан, і родинні зв'язки підозрюваного, його вік і соціальні зв'язки, у зв'язку із чим, вважає, що цей ризик є актуальним, проте не є вирішальним при обранні запобіжного заходу.
В той же час, доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, передбачених пунктами 3 і 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризиків незаконно впливати на потерпілих і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, враховуючи, що стороною обвинувачення не надано будь-яких фактичних даних щодо намагання підозрюваного або інших осіб за його проханням або подальшою згодою незаконно вплинути на потерпілого або свідків у цьому кримінальному провадженні, а також слідчим суддею не встановлено обставин намагання підозрюваного ОСОБА_4 на даний час будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню.
У зв'язку із чим, ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи, що прокурором, на момент розгляду клопотання, доведено обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, ризик переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, однак не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , вважає, що вагомих підстав для застосування щодо останнього виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено. У зв'язку з цим, на переконання слідчого судді, є підстави для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.
У своєму клопотанні стороною обвинувачення приділено недостатньо уваги, чому більш м'який запобіжний захід не зможе уберегти від тих ризиків, на які вона посилається. Враховуючи це, слідчий суддя самостійно оцінює кожний запобіжний захід і ризики, яким він зможе запобігти, у зв'язку із чим, аналізуючи в сукупності матеріали клопотання, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 має міцні соціальні зв?язки у вигляді наявності на його утриманні вагітної дружини, є особою молодого віку, має постійне місце проживання у м. Дніпрі, слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, то для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні, достатнім запобіжним заходом є домашній арешт із забороною цілодобового залишення житла, та з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 8 частини 5 статті 194 КПК України, що зможуть виступити достатніми стримуючими факторами для існуючих ризиків. Зазначений висновок слідчого судді узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Боротюк проти України», заява № 33579/04 п. 62, в якому зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 187, 193-194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого, слідчого відділу відділення поліції № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041650000026 від 28.02.2021 року - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, на строк досудового розслідування, тобто до 28 квітня 2021 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, строком дії до 28 квітня 2021 року, а саме:
-прибувати до слідчого (слідчих), який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021041650000026 від 28.02.2021 року, або прокурора (прокурорів), який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні, за першою вимогою;
-цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утриматися від спілкування з потерпілим, свідками, експертами та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні № 12021041650000026 від 28.02.2021 року, крім випадків спільної їх участі у проведенні слідчих чи процесуальних дій;
-здати на зберігання у разі наявності до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом із забороною цілодобово залишати житло, є 28 квітня 2021 року.
Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 09.15 годині 03 березня 2021 року.
Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1