Справа № 932/14456/20
Провадження №2/932/4754/20
25 лютого 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі головуючого судді - Куцевола В.В.
при секретарі - Громовику Д.О.,
за участі
представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
29.12.2020 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, у якій ОСОБА_3 прохає стягнути з ОСОБА_2 на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 284 757 грн. 48 коп., на відшкодування моральної шкоди - 20 000 грн., а також покласти на відповідача судові витрати по справі.
Позовні вимоги обгрунтовує наступним чином. Він є власником транспортного засобу марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який було пошкоджено у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 26.08.2020 року. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.11.2020 року, яка набрала законної сили 24.11.2020 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП. Згідно з висновком експерта-автотоварознавця від 21.09.2020 року за № 7774, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 414 757 грн. 48 коп. ОСОБА_2 , як учасник бойовий дій, законом звільнений від обов'язку зі страхування своєї цивільно-правової відповідальності, як водія наземного транспортного засобу. Через це, він отримав 17.12.2020 року від Моторного (транспортного) страхового бюро України страхову виплату у сумі 130 000 грн. Через те, що страхова виплата не покрила завданого йому збитку, з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода у сумі 284 757 грн. 48 коп., що є різницею між вартістю відновлювального ремонту та виплаченою страховою сумою. У момент настання ДТП його автомобілем керувала донька - ОСОБА_4 . Внаслідок настання події ДТП, його донька отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою м'яких тканин носу, правої гомілки. Для постановлення діагнозу донька мала пройти ряд обстежень, зокрема, УЗІ судин шиї, транскраніальну допплерографію та огляд у хірурга. Через постійну головну біль, розлад сну, нервове збудження, донька 03.09.2020 року повторно відвідувала лікаря невролога. Загальна вартість медичних послуг його доньці склала 4010 грн. Отримані ушкодження здоров'я та необхідність у проходженні обстежень викликали у його доньки депресію, а порушення сну призвело до головних болей, запаморочення, слабкості. Пошкодження транспортного засобу позивача порушило звичний уклад його життя, оскільки він не міг користуватись автомобілем та був вимушений користуватись громадським транспортом. Через погіршення стану здоров'я доньки, він був вимушений за власні кошти проводити її лікування, підшуковувати лікарів, доглядати її та реабілітувати, що зайняло багато часу. Ці обставини свідчать про заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає у переживаннях, пов'язаних з ушкодженням здоров'я його дитини, порушенні нормальних життєвих зв'язків, настанні негативних наслідків. Моральну шкоду оцінює в 20 000 грн. Окрім матеріальної та моральної шкоди, прохає стягнути на його користь судові витрати.
Ухвалою суду від 19.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16.02.2021 року відповідач ознайомився з матеріалами цивільної справи.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Пояснення надав аналогічні тексту позовної заяви. Зазначив, що розмір понесених позивачем судових витрат буде наведений у наданому до суду клопотанні, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та про його задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами цивільної справи, позивач, згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є власником автомобіля марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позивач, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 932/11079/20 від 13.11.2020 року, що набрала законної сили 24.11.2020 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди 26.08.2020 року за участю автомобіля марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до висновку експертного дослідження № 7774 від 21.09.2020 року, складеного експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І. , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 414 757 грн. 48 коп. Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 7774 від 14.09.2020 року, позивачем сплачено за проведення експертного дослідження 4 000 грн.
Відповідно до наданої позивачем копії супровідного листа № 894 КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР, 26.08.2020 року ОСОБА_4 зверталась до цього закладу за медичною допомогою у зв'язку з закритою черепно-мозковою травмою, забоєм правої гомілки, отриманими внаслідок ДТП. Також, донька позивача ОСОБА_4 зверталась до медичного центру «Клініка сімейної медицини», де їй, згідно з наданою до суду довідкою, діагностовано забій м'яких тканин носу, забій м'яких тканин правої гомілки. Окрім цього, ОСОБА_4 отримано дві консультації лікаря-невролога, зроблено УЗІ судин шиї та транскраніальну допплерографію. За надані ОСОБА_4 медичні послуги сплачено грошові кошти у сумі 4 010 грн.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із вимогами ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Оскільки сторонами визнається факт участі відповідача у бойових діях, він додаткового документального доведення не потребує.
Відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Згідно з вимогами п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Оскільки позивач та відповідач не заперечують факт виплати Моторним (транспортним) страховим бюро України позивачу страхового відшкодування у сумі 130 000 грн., він додаткового документального доведення не потребує.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі /передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо/ або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Враховуючи те, що дорожньо-транспортна пригода, у якій пошкоджено автомобіль позивача, сталась з вини відповідача та перебуває у взаємозв'язку з порушенням ним Правил дорожнього руху України, відповідач має відшкодувати позивачу завдані матеріальні збитки, у сумі, що визначена експертом-автотоварознавцем як вартість відновлювального ремонту, за вирахуванням вже отриманої позивачем суми страхового відшкодування. З цих підстав, вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 284 757 грн. 48 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд керується наступним. Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктами 1, 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31.03.1995 року визначено, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідачем у судовому засіданні визнано факт заподіяння позивачу моральної шкоди, яка обумовлена як зміною звичного укладу життя, пов'язаного з втратою можливості користуватись транспортним засобом, так і переживанням та опікуванням здоров'ям доньки, ушкодженим внаслідок ДТП. Через те, що позивач зазнав негативних наслідків, спричинених діями відповідача при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, вимоги про відшкодування моральної шкоди також є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з урахуванням визнання позову відповідачем.
На підставі ст. 141 ЦПК України на відповідача слід покласти витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 3 047 грн. 58 коп.
Питання розподілу витрат на правничу допомогу судом не вирішується, оскільки представником позивача заявлено про майбутнє подання доказів розміру судових витрат.
Оскільки експертиза у справі проведена на замовлення позивача до його звернення до суду з позовною заявою, вважати понесені ним витрати зі сплати її вартості такими, що входять до складу судових витрат неможливо. Окрема вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних зі сплатою вартості експертизи, не заявлена. Оскільки суд розглядає справи виключно не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, підстави для стягнення з відповідача вартості витрат на експертне дослідження відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 284757 (двісті вісімдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн. 48 коп. та моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 3047 грн. 58 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Повний текст рішення суду складено 02.03.2021 року.
Суддя В.В. Куцевол