Справа № 547/869/20 Номер провадження 22-ц/814/373/21Головуючий у 1-й інстанції Харченко В.Ф. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
02 березня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Хіль Л.М.,
суддів: Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,
секретар: Гнатюк О.С.,
За участі:заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2020 року, постановлену під головуванням судді Харченка В.Ф. (відомості про дату складання повного тексту ухвали відсутні).
по справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 30 вересня 2020 року, заслухавши доповідь судді-доповідача,-
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просив скасувати судовий наказ № 547/869/20 виданий 30.09.2020 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ромірі 1/4 частки усіх видів заробітку ( доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 08.09.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
В обгрунтування заяви вказував, що вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є необгрунтованими, оскільки він не є батьком цієї дитини.
Вказував, що у шлюбі з ОСОБА_2 він не перебував. Згоди при народженні дитини на запис у свідоцтві про народження його, як батька, не давав.
Крім того, у свідоцтві про народження у графі «батько» зазначено « ОСОБА_4 », тобто батьком записано іншу особу.
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2020 року заяву боржника ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано таким, що не підлягає виконанню повністю судовий наказ Семенівського районного суду Полтавської області від 30.09.2020 року, справа № 547/869/20, провадження № 2-н/547/30/20.
Стягнуто з стягувачів за вказаним судовим наказом ОСОБА_2 і Державної судової адміністрації України на користь боржника ОСОБА_1 усі кошти, що були отримані від боржника ОСОБА_1 за судовим наказом Семенівського районного суду Полтавської області від 30.09.2020 року, справа № 547/869/20, провадження № 2-н/547/30/20, у порядку повороту виконання вказаного судового наказу.
Не погодившись з вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просила ухвалу місцевого суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу.
В обґрунтування скарги вказує, що спірний наказ видано на підставі п.4 ч.1 ст. 161 ЦПК України, тому чинним ЦПК не передбачено подання боржником заяви про скасування судового наказу.
Зазначає, що спірний судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами, у порядку встановленому главою 3 розділу V ЦПК України, на що місцевий суд уваги не звернув, чим вийшов за межі позовних вимог, що є порушенням норм процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що в силу ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженні у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, місцевий суд виходив з того, що оскільки батьком дитини є інша особа, до вказаних правовідносин слід застосувати ч.1 ст. 432 ЦПК України та визнав судовий наказ таким, що не підлягає виконанню повністю, оскільки обов'язок боржника відсутній повністю.
З цих міркувань місцевий суд стягнув з стягувачів ОСОБА_2 та Державної судової адміністрації України на користь боржника ОСОБА_1 усі кошти, що були ними отримані від боржника ОСОБА_1 за судовим наказом Семенівського районного суду Полтавської області від 30.09.2020 року, справа № 547/869/20, провадження № 2-н/547/30/20, у порядку повороту виконання вказаного судового наказу.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок розгляду справ в порядку наказаного провадження регламентовано в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У частині 1 ст. 161 ЦПК України передбачені вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно з п. 4 ч. 1 цієї статті судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину-однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку ( доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.
Боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 1 ст. 170 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Таким чином, судовий наказ про стягнення аліментів, виданий на підставі п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, може бути скасований лише у порядку перегляду його за нововиявленими обставинами.
Отже, чинним законодавством передбачено лише такий спосіб захисту для боржника та лише такий спосіб перегляду виданого судового наказу про стягнення аліментів.
Розглядаючи заяву боржника ОСОБА_1 місцевий суд на вищезазначене уваги не звернув, чим вийшов за межі розгляду заяви ОСОБА_1 , внаслідок чого порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, оскаржувану ухвалу слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя : Л.М. Хіль
Судді: Г.Л. Карпушин
О.Ю. Кузнєцова
Повний текст постанови складено 02.03.2021 року