Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/286/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 152 ч.2-5 (117 ч.2-4) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
02.03.2021 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2021 року в кримінальному провадженні № 12019120260000309 від 13.10.2019 року за ч.3 ст.15 ч.3 ст.152 КК України про продовження обвинуваченому:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Долинська Кіровоградської області, громадянину України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
строку тримання під вартою, -
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12019120260000309 від 13.10.2019 року стосовно ОСОБА_8 обвинуваченого за ч.3 ст.15 ч.3 ст.152 КК України.
Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_9 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри останнього у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.152 КК України та ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2021 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 18 квітня 2021 року.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості стосовно неповнолітньої, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років, не судимий, не одружений, не працюючий, а також те, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду, продовжувати злочинну діяльність, може впливати на свідків і потерпілу, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову ухвалу, якою обрати до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі його підзахисний буде переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
Крім того, захисник зазначає про те, що судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не враховано, що його підзахисний має постійне місце проживання, проживає разом із матір'ю та вітчимом, тобто на думку захисника має міцні соціальні зв'язки.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_10 обвинувачується в незакінченому замаху на вчинення сексуального насильства щодо неповнолітньої ОСОБА_11 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.153 КК України.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2021 року ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку з продовженням існуванням ризиків п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також не можливістю застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченому ОСОБА_8 під вартою на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Також, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкому злочині вчиненого щодо неповнолітньої, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років, а також те, що ОСОБА_8 неодружений, не має постійного місця роботи, тобто не має сталих соціальних зв'язків, у зв'язку з чим суддя районного суду під час розгляду клопотання прокурора дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 щодо незаконності подальшого його утримання під вартою спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження.
Колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та виконання судового рішення у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, враховує можливість обвинуваченого ОСОБА_8 зникнути з тимчасового місця проживання, ухилятися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, можливість вчинити нове кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора і продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2021 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою в кримінальному провадженні № 12019120260000309 від 13.10.2019 року за ч.3 ст.15 ч.3 ст.152 КК України на 60 днів, а саме до 18 квітня 2021 року включно - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4