02.03.2021 Справа № 756/374/21
Унікальний номер 756/374/21
Номер провадження 2/756/2864/21
01 березня 2021 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання- Михнюк В.М.,
за участю представника позивача - Сагач І.М.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію,-
У січні 2021 року представник позивача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (надалі - ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача збитки за не обліковану електричну енергію за актом порушення № 52494 від 12.02.2018 року у розмірі 326 грн. 49 коп., за актом порушення № 52657 від 29.06.2018 року в розмірі 2 551 грн. 19 коп., за актом порушення № 53011 від 06.02.2019 року в розмірі 10083 грн. 32 коп., за актом порушення № 53105 від 10.05.2019 року у розмірі 9208 грн. 80 коп., та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі є побутовим абонентом та споживачем послуг, що надаються ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками якої є відповідачі. Між ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено договір про користування електричною енергією №15012004616. Згідно наряду - допуску №705 від 20 листопада 2017 року квартиру відповідачів відключено від постачання електричної енергії за несвоєчасну сплату за використану електричну енергію в сумі 6833,54 грн. За адресою відповідачів, в ході обстеження приладу обліку електроенергії представниками ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення (надалі - ПКЕЕН), а саме - самовільне підключення поза розрахунковими засобами обліку, про що складено акти № 52494 від 12.02.2018 року, № 52657 від 29.06.2018 року, № 53011 від 06.02.2019 року, № 53105 від 10.05.2019 року. На підстав яких проведені засідання комісії та вирішено питання про проведення розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН у відповідності до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику у загальному розмірі щодо віх актів в сумі 22169 грн. 80 коп., яку представник позивача просить суд стягнути солідарно з відповідачів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 15 січня 2021 року головуючим суддею в даній справі визначено Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі.
Правом надання відзиву, в порядку передбаченому положенням ст.178,191 ЦПК України відповідачі не скористалися.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не скористалась правом безпосередньої участі в судовому засіданні, в судове засідання не з'явилась. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів за відсутності належно сповіщеного відповідача ОСОБА_2 .
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Представник позивача ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» Сагач І.М. в судовому засіданні, підтримала заявлені позовні вимоги з підстав та мотивів викладених у позовній заяві. Наполягала на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнала позовні вимоги, зазначила, що не має фінансової можливості сплатити таку суму збитків. В обґрунтування пояснила, що в серпні 2017 року загинув її чоловік, тому вона сама виховує чотирьох неповнолітніх дітей. Сім'я опинилась у скрутному матеріальному становищі. Щомісячний сімейний дохід складає 4400 грн., з яких 2700 грн.- допомога у зв'язку із втратою годувальника та 1700 грн. - допомога по утриманню дитини до шести років. Пояснила, що після раптового відключення, самостійно здійснювала підключення до електричної мережі, оскільки не могла залишати дітей без світла. Зауважила,що повідомлення про відключення не отримувала, про відключення її не повідомляли. Долучила до матеріалів справи копії свідоцтва про народження малолітніх чотирьох дітей. Пояснила, що співвласницею квартири разом із сестрою по Ѕ частці за кожної. Сестра змінила прізвище на ОСОБА_2 , проте доказів в неї немає.
Суд, заслухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об'єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» здійснює постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 , співвласниками якої є відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , дані обставини визнані сторонами, в порядку положення ч.1 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають.
На підставі наряда-допуску № 105 від 20 листопада 2017 року у зв'язку із наявною заборгованістю, яка станом на 20 листопада 2017 року становила 6833,54 грн. здійснено відключення від клемника лічильника споживача ОСОБА_2 , шляхом відключення автоматів навантаження (а.с.24).
За адресою відповідачів в ході обстеження приладу обліку електроенергії представниками ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 12.02.2018 року виявлено порушення ПКЕЕН, самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії після відключення 20.11.2017 року. Самовільне підключення виконано відкритим способом зі стоякових клем в ПРЩ на АВ25А та йде в квартиру №46 . На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення № 52494 від 12.02.2018 року, який підписали три представники енергопостачальника.На засіданні комісії з розгляду акту, що відбулося 27.03.2018 року, споживач не з'явилась, прийнято рішення провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 09.02.2018 по 12.02.2018 року відповідно п. 3.3. Методики, за формулою (2.7). нараховано суму збитків - 326,49 грн. Повідомлення надіслано відповідачам (а.с.25-37).
Вдруге, 29.06.2018 року виявлений факт порушення: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії після відключення 08.05.2018 року (а.с.38). На підставі виявленого порушення складено акт про порушення № 52657 від 29.06.2018 року. На засіданні комісії 31.07.2018 року вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 04.06.2018 по 29.06.2018 року відповідно п. 3.3. Методики, за формулою (2.7).в сумі 2551,19 грн. (а.с.39-47).
Також, 06.02.2019 року в ході обстеження приладу обліку електроенергії представниками ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» виявлено порушення ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, поза розрахунковими приладом обліку електричної енергії після відключення 10.11.2018 року.(а.с.48). Самовільне підключення виконано зі стоякових клем в ПРЩ на АВ25Л і заходило в квартиру №46 проводом ПВІ 2x4 мм2. На підставі виявленого порушення складено акт про порушення № 53011 від 06.02.2019 року.
На засіданні комісії 12.03.2019 року вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 10.11.2018 по 06.02.2019 року відповідно п. 3.3. Методики, за формулою (2.7)., нарахована сума 10083,32 грн. (а.с.49-58).
За адресою відповідачів 10.05.2019 року в ході обстеження приладу обліку електроенергії представниками позивача виявлено порушення:самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, поза розрахунковими приладом обліку електричної енергії після відключення 03.03.2019 року (а.с.59). На підставі виявленого порушення складено акт про порушення № 53105 від 10.05.2019 року. На засіданні комісії 25.06.2019 року проведено нарахування вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 03.03.2019 по 10.05.2019 року в сумі 9208,80 грн. (а.с.60-69).
Враховуючи характер спірних відносин, які склались в сфері постачання та користування електроенергією, суд приходить до висновку, що вони регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 (далі Методика).
Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору, ПКЕЕН та чинного законодавства.
Відповідно до п. 42 ПКЕЕН, споживач електричної енергії зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки.
Відповідно до п. 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку.
Відповідно до ст. 77 Закону України від 13.04.2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності з 11.06.2017 року, учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Аналогічні положення містяться і в ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику».
Відповідно до п. 53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). У разі відмови споживача підписати акт, акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше, ніж трьома представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). При цьому, акт можуть підписувати тільки особи, які брали участь в контрольному огляді. Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.
З досліджених в судовому засіданні актів порушення № 52494 від 12.02.2018 року, № 52657 від 29.06.2018 року, № 53011 від 06.02.2019 року, № 53105 від 10.05.2019 року судом встановлено, що представниками позивача ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за місцем проживання відповідачів в квартирі АДРЕСА_1 , виявлено порушення п. 9,18,32 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, поза розрахунковими приладом обліку електричної енергії після відключення.
Даний факт також підтверджений відповідачем ОСОБА_1 в судовому засіданні, яка пояснила, що після відключення сама здійснювала підключення електричної енергії.
Дійсність виявленого порушення та факт самовільного підключення поза приладами обліку також підтверджуються фотознімками, наявними у матеріалах справи.
Нормативне положення пункту 53 ПКЕЕН передбачає способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо позивач не погоджується зі змістом акта, він робить зауваження про це в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав у разі, коли споживач відмовляється від підпису акта (або не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду чи від участі у проведенні перевірки). Правила передбачають дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника.
Викладені в актах обставини суд вважає такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду доказами, і не спростовані відповідачем, а самі акти вважає допустимим доказом порушення ПКЕЕН та надає підстави для стягнення збитків, завданих без обліковим використанням електричної енергії, оскільки складені належним чином, підписані трьома представника постачальника електричної енергії та відповідають вимогам п.53 ПККЕН, тобто є дійсним. До того ж в актах міститься вся необхідна інформація та опис порушення, яке було виявлене на момент складення кожного акту про порушення, а також необхідні дані для визначення згідно з Методикою обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.
Відповідно до п.37 ПКЕЕН, енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
На засіданнях комісії які проведені по розгляду складених актів 27 березня 2018 року, 31 липня 2018 року, 12березня 2019 року та 25 червня 2019 року, відповідно, вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за визначені в протоколах засідання комісії періоди з часу відключення до встановлення факту самовільного підключення (09.02.2018-12.02.2018; 04.06.2018-29.06.2018; 10.11.2018-06.02.2019; 03.03.2019-10.05.2019) на загальну суму 22169,80 грн., відповідно п. 3.3. Методики, за формулою (2.7). вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням за результатами.
Перевіряючи правомірність та обґрунтованість проведеного позивачем розрахунку розміру відшкодувань збитків, суд керується Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН.
Відповідно до п.53 ПКЕЕН, п.3.3. Методики, розмір завданих енергопостачальнику збитків, тобто розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останньої технічної перевірки приладу обліку (контрольного огляду приладу обліку) до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики.
Перевіряючи розрахунок збитків, наданий позивачем, суд погоджується з обчисленим позивачем розміром відшкодування збитків в загальному розмірі по чотирьом актам на суму 22169,80 грн, які розраховано на підставі актів про порушення ПКЕЕН відповідно до Методики з використанням формули 2.7.,з урахуванням тарифів, що діяли в період розрахунку. (а.с.33,46,55,66).
Враховуючи правильність наданого позивачем розрахунку та відсутність доказів в його спростування з боку відповідачів, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем розміру заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення збитків, які завдані ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в результаті споживання не облікованої електроенергії, що визначає специфіку спору, оскільки відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН через самовільне підключення поза приладом обліку, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
За загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Таким чином, заподіяння шкоди може породити цивільно-правове зобов'язання, де потерпілий виступає як кредитор, та доводить розмір збитків (ч.2 ст.623 ЦК України), а заподіювач шкоди - як боржник. При цьому, зобов'язання у зв'язку із завданням шкоди виникає за наявності трьох умов (крім наявності підстави виникнення - завдання шкоди), з яких дві мають об'єктивний характер і одна - суб'єктивний. У сукупності вони складають «генеральний делікт» за формулою: хто завдав іншому шкоди, зобов'язаний її відшкодувати.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України.
Майнова шкода у розумінні ч. 1 ст. 1166 ЦК України - це зменшення майнової сфери потерпілого внаслідок пошкодження чи знищення його майна або внаслідок порушення його особистих немайнових прав. Знищення або пошкодження предметів матеріального світу спричиняє майнову шкоду, грошове вираженні якої називається збитками. Шкода в деліктних зобов'язаннях не тільки є обов'язковою умовою відповідальності, а й виступає як її міра.
Значення шкоди в деліктних зобов'язаннях залежить від їх цільового призначення, яке полягає в усуненні майнових наслідків правопорушення, відновлення майнової сфери потерпілого в тому стані, в якому він знаходився до завдання йому шкоди. Ця мета досягається, якщо завдана шкода буде відшкодована в повному обсязі.
Обов'язковою підставою деліктної відповідальності є протиправність поведінки заподіювача шкоди. Делікті зобов'язання ґрунтуються на принципі генерального делікту, згідно з яким кожному забороняється завдавати шкоди майну чи особі. Отже, будь-яке завдання шкоди іншій особі вважається протиправним, якщо особа не уповноважена на це. При цьому слід урахувати, що для права мають значення лише ті людські дії чи бездіяльність, що, виражають волю людини, втілюються у її вчинках. Вольова дія (чи бездіяльність) людини завжди припускає наявність конкретної мети в її свідомості, що й визначає спрямованість її волі, яка виражається в тому чи іншому вчинку. Для притягнення особи до відповідальності необхідно, аби її дія була протиправною. Протиправність звичайно визначається як суперечність поведінки вимогам норми права з одночасним порушенням суб'єктивного права іншої особи. Протиправність є юридичним вираженням шкідливості дій (бездіяльності) правопорушника. Ці дії є шкідливими (суспільно небезпечними), тому що посягають на визначений інтерес, і протиправними тому, що порушують правову охорону цього інтересу.
Необхідною умовою відповідальності за завдання шкоди, є причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) заподіювача шкоди і майновою або моральною шкодою, що виникла у потерпілої особи. Із цього випливає, що відповідальність за наслідками, які настали, можлива лише тоді, коли вони були закономірним результатом вчиненого особою діяння. Дія або бездіяльність, що є однією з умов виникнення цього результату, але не пов'язані з ним внутрішнім необхідним зв'язком, є лише мотивом, але не причиною наслідків, які настали.
Так, ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом із тим, у правовідносинах із відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, що означає, що не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди, що визначено ч. 2 ст. 1166 ЦК України.
Відповідно до ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі "Бочаров проти України" від 17.03.2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року « … суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів…».
Натомість, в порушення вимог ст.ст. 12,81 ЦПК України відповідачі не надали суду належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б свідчили про відсутність їх вини у заподіянні шкоди.
Стаття 321 ЦК України передбачає, що саме на власника покладається тягар утримання майна.
Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них окремо.
Враховуючи доведеність в ході судового розгляду завдання збитків АТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» відповідачами, як власниками квартири, в результаті здійснення ними споживання електроенергії поза приладом обліку, що є порушенням в силу п.48 ПКЕЕН із спричиненням збитків, та визначає наявність деліктних зобов'язань, в яких вина є доведеною та не спростована відповідачами, а відтак є юридичною підставою для покладення на відповідачів солідарної відповідальності із стягненням з них на користь позивача вартості не облікованої електроенергії в сумі 22169,80 грн.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь АТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору в рівних частках з кожної з відповідачів по 1 051 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 354, 355 ЦПК України , суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 41946011) збитки за не обліковану електричну енергію за актом порушення № 52494 від 12.02.2018 року у розмірі 326 грн. 49 коп., за актом порушення № 52657 від 29.06.2018 року в розмірі 2 551 грн. 19 коп., за актом порушення № 53011 від 06.02.2019 року в розмірі 10083 грн. 32 коп., за актом порушення № 53105 від 10.05.2019 року у розмірі 9208 грн. 80 коп., що разом становить 22169 грн. 80 коп.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 41946011) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 051 грн., з кожної.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 02 березня 2021 року.
Суддя І.С. Шролик