12.01.2021 Справа № 756/14596/20
Справа № 756/14596/20
Провадження № 3/756/51/21
12 січня 2021 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Жук М.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 012027, на Канівському водосховищі, річка Дніпро, між Північним мостом та парком «Наталка» у Оболонському районі міста Києва, 19.10.2020 року о 21 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 проводив заборонений лов риби з гумового гребного човна спінінгом, оздобленим «силіконовою приманкою» в кількості 1 шт. При ньому була виявлена свіжовиловлена риба цінних видів, загальною вагою 17,5 кг, а саме: судак звичайний в кількості 15 шт, що перевищує дозволену добову норму вилову на 14,5 кг, а саме: судак звичайний в кількості 11 шт., чим грубо порушив п 3.14, п. 4.6 Правил любительського та спортивного рибальства України, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи про адміністративне правопорушення повідомлявся належним чином, заяв, заперечень суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП настає, зокрема, у випадку грубого порушення правил рибальства - вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.
Відповідно до п. 3.14 Правил любительського та спортивного рибальства України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року та зареєстрованого в МЮ України 28.04.1999 року за № 269/356, забороняється, зокрема, вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову.
За змістом п. 4.6 цих Правил дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування на водоймі загального користування 3 кг риби . Вивезення з водойми риби як у свіжому, так і в обробленому вигляді, - незалежно від терміну перебування на водоймі дозволяється в розмірі не більше за добову норму, за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (251 КУпАП).
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, і однією із таких презумпцій є закріплена в ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Тобто, особа не зобов'язана доказувати свою невинуватість і її поведінка вважатиметься правомірно, доки не буде доказано зворотне.
У Рекомендації No R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції», одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративного органу.
Вказане правило є нічим іншим, як складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою невинуватість.
За змістом ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони (ч.ч. 4 та 5 ст. 85).
Відповідно до п. 2.5 Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України 09.04.2003 року № 101 та зареєстрованої в МЮ України 22.04.2003 року за № 320/7641, при вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони згідно із ст. 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у випадку якщо зазначені в ньому відомості не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Згідно п. 2.8 цієї Інструкції протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є.
Системне тлумачення вимог цієї Інструкції та норм КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що при складенні адміністративного протоколу, а також вжиття заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення у виді огляду та вилучення речей, в тому числі водних біоресурсів (ст. 260 КУпАП) мають бути присутні не менше двох свідків.
За загальним правилам свідком залучається стороння особа, сумнівів у неупередженості якої не має. При цьому, як свідки не можуть бути залучені посадові особи уповноважені на складення відповідних адміністративних протоколів.
Досліджені у судовому засіданні адміністративні матеріали свідчать про те, що при складенні головним державним інспектором Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області - Левченком С.О. протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку у порушення наведених вимог закону у якості свідка залучено - головного інспектора Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області - ОСОБА_2 .
Крім того, указана посадова особа Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області також залучалась як свідок при складенні протоколу огляду та вилучення речей і документів від 19.10.2020 року, акту перевірки вилову водних біоресурсів від 19.10.2020 року, акту огляду водних біоресурсів № 012027 від 19.10.2020 року.
Сторонні особи у якості свідків при складенні адміністративних матеріалів посадовими особи Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області не залучались.
Указані процесуальні порушення складення адміністративних матеріалів суд вважає істотними, що обумовлює недопустимість цих доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить будь-яких даних підтверджених належними та допустимими доказами, якими б підтверджувалася суть викладеного у ньому адміністративного проступку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевказане та за відсутністю належних і допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у адміністративному протоколі проступку, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, дійшов висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 279, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги чи подання прокурора.
Апеляційна скарга, подання прокурора подаються протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя