Справа №:755/1617/21
Провадження №: 3/755/1444/21
"25" лютого 2021 р.
м. Київ
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами, внесеними згідно із Законом № 1000-IX від 06.11.2020 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19)», установила:
ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) будучи адміністратором піцерії «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_3, допустила роботу вказаного ресторану 14.01.2021 о 19:00 год., чим порушила п.п. 1 п. 3 Постанову КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який регламентує, що додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р. на території України забороняється: 1) приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень КУпАП, не з'явилася.
Забезпечувалося судом і СМС інформування такої особи за номером телефону наявним у справі.
Інформацію про дату, час та розгляд самого провадження даним складом суду розміщувалася на сайті Судової влади цього місцевого суду у розділі інформацію для громадян з найменуванням «ГРОМАДЯНАМ» (https://dn.ki.court.gov.ua/sud2604/).
Разом з тим, ужиті заходи попри їх об'ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на, що Суд, виходячи з вище зазначених правових норм та беручи до те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. у т.ч. постанову ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
А тому, Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
У цій ситуації, з наявних фактичних даних, які у ракурсі ст. 251 КУпАП, є доказами, у т.ч. протоколом про адміністративні правопорушення, фотознімками з місця подійї з яких слідує, що у закладі пербувають відвідувачі, копією чеку від 14.01.2021 (стіл 305) про обслуговування, установлено, що дійсно заклад приймав відвіувачів 14.01.2021.
Разом з тим, п. 3 Постанову КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який регламентує, що додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р. на території України забороняється: 1) приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах.
Відповідно є дійсним факт порушення правил карантину, а тому такі дії слід кваліфікувати за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Така відповідальність настає для посадових осіб суб'єта господарювання.
Факт перебування порушника на посаді адміністартора підверджується протоколом про адміністративне правопорушення.
КАС в постанові від 04.12.20 у справі № 755/10777/20 указав, що з матеріалів справи вбачається, що особа є адміністратором ресторану про що він засвідчив в протоколі про адміністративне правопорушення та в своїх письмових поясненнях, що свідчить про те, що він є відповідальною особою суб'єкта господарювання вказаного закладу.
Тим самим, КАС сформовано орієнтири підтвердження факту наявності у особи статусу відповідальної особи суб'єкта господарювання та у даній справі ці відомості установлено шляхом указаних стандартів сформованих КАС, тобто на підставі відомостей визначених ст. 251 КУпАП, а саме доказом наявним у справі (протокол про адміністративне правопорушення).
Цих же висновків дійшов КАС і в справі № 755/15313/20 (постанова від 29.01.2021), де останній указав, що відповідно до постанови судді І-ї інстанції адміністратор закладу ІНФОРМАЦІЯ_2 не вжив заходів щодо його закриття, чим порушив постанову КМУ № 641 п.12, п.п. 3 від 22.07.2020 року. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень. Не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати, оскільки не є суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність в приміщенні ресторану, а тому несе відповідальність лише за власні дії. Також вказував що протокол не містить підтверджуючих документів про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснює господарську діяльність.
За наслідками апеляційного перегляду КАС в справі № 755/15313/20 указав, що висновок суду про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 350545 від 16 вересня 2020 року, з якого вбачається, що 16.09.2020 року о 03 год. 42 хв. являючись адміністратором закладу, не вжив заходів щодо його закриття (а.с.1); поясненнями відвідувачів закладу, з яких слідує, що ресторан після 24-ї години продовжував працювати, іншими матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що не є суб'єктом господарювання, а тому не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 55 Господарського Кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
З матеріалів справи вбачається, що порушник є адміністратором ресторану, а відтак, саме він, як адміністратор даного закладу, зобов'язаний був забезпечити дотримання умов карантину, запроваджених Постановою Кабінету міністрів України зокрема, щодо заборони роботи закладу після 23-ї та до 7-ї години.
В даній справі сформовані КАС у справі № 755/15313/20 орієнтири ураховано, та зясовано, що вони є тотожніми даним справи № 755/15313/20, як щодо питання доказування факту порушення правил карантину (доводиться у т.ч. відомостями протоколів про адміністративні правопорушення), так і щодо питання доведеності факту перебування особи на посаді (доводиться у т.ч. відомостями протоколів про адміністративні правопорушення), а тому Суд приходить до висновку, про їх достатність для констатації факту порушення правил карантину, так як ОСОБА_1 є адміністратором указанного закладу, а відтак, саме вона, як адміністратор даного закладу, зобов'язана була забезпечити дотримання умов карантину, запроваджених Постановою Кабінету міністрів України зокрема, щодо заборони роботи закладу у відповідний період на прийняття відвідувачів.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, Суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього, і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 44-3 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 44-3, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя постановила:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченогоч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами, внесеними згідно із Законом № 1000-IX від 06.11.2020 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19)» та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 34 000 (тридцять чотири тисячя) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривні 00 копійок.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені КодексомУкраїни про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
С у д д я Оксана БІРСА