Справа № 755/943/21
про забезпечення позову
"03" березня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову,-
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 755/943/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.
Представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду 02.03.2021 року подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 року, заяву про забезпечення позову передано на розгляд головуючій судді Виниченко Л.М.
Заява мотивована тим, що відповідач, як власник квартири, не погоджується на її добровільний поділ, а навпаки має намір самостійно продати квартиру.
Вказує, що 16.03.2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва в рамках цивільної справи № 755/9563/19 в якості забезпечення позову накладено арешт на спірну квартиру АДРЕСА_1 .
За результатом розгляду цивільної справи № 755/9563/19 судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.
23 лютого 2021 року Київським апеляційним судом винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, рішення Дніпровського районного суду м. Києва залишено без змін, заходи забезпечення позову у вигляді арешту квартири АДРЕСА_1 скасовано.
Вивчивши подану заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Предметом спору за заявленими позовними вимогами є встановлення факту спільного проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю квартири АДРЕСА_1 , автомобіля «Porsche Cayenne», 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_1 та визнання права власності за позивачем та відповідачем по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 та по 1/2 частині автомобіля «Porsche Cayenne», 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_1 .
Таким чином, предмет позову з яким позивач звернувся до суду, взаємопов'язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позовних вимог.
З метою захисту прав та інтересів позивача, уникнення будь яких дій з боку відповідача ОСОБА_3 , спрямованих на відчуження належного їй майна, що є предметом спору, враховуючи, що обраний позивачем вид забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу, беручи до уваги зміст заявлених вимог та наявні у справі докази, суд вважає за доцільне задовольнити подану представником позивача заяву про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 246321452 від 01.03.2021 року.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 .
Відомості про відповідача: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відомості про позивача: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її скарження.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала набирає чинності з 03 березня 2021 року.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 03 березня 2021 року.
Суддя Виниченко Л.М.