№ 755/17688/20
№ 3/755/2141/21
"24" лютого 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого старшим охорони закладу «Пітер», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА № 180640, 06 листопада 2020 року, о 23 годині 35 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Сергієнка, 1-Б, у закладі «Пітер», в якому здійснює господарську діяльність старший охорони ОСОБА_1 , допустив роботу закладу після 22 години 00 хвилин, чим порушив вимоги пп. 5 п. 11 постанови КМУ № 956 від 13.10.2020 року (зміни до постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Постановою від 08 грудня 2020 року матеріали справи було повернуто до Управління патрульної поліції в м. Києві для дооформлення у зв'язку з тим, що до матеріалів справи не долучено будь-яких доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 дійсно є суб'єктом господарювання. Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено будь-яких доказів, зокрема, фото- та відеоматеріалів, пояснень свідків, а також, пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Після повернення справи з Управління патрульної поліції в м. Києві, її було призначено до судового розгляду.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, вимоги постанови від 08.12.2020 року Управлінням патрульної поліції в м. Києві виконані не були.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки не повідомив, а тому, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Зокрема, ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду повідомлений, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, у зв'язку з чим, суд вважає можливим проводити розгляд справи без його присутності, згідно з вимогами ст. 268 КУпАП.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зокрема, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 06 листопада 2020 року, о 23 годині 35 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Сергієнка, 1-Б, у закладі «Пітер», в якому здійснює господарську діяльність старший охорони ОСОБА_1 , допустив роботу закладу після 22 години 00 хвилин, чим порушив вимоги пп. 5 п. 11 постанови КМУ № 956 від 13.10.2020 року (зміни до постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року), до матеріалів справи не долучено будь-яких доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 дійсно є суб'єктом господарювання та несе відповідальність за закриття закладу. Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено будь-яких доказів, зокрема, фото- та відеоматеріалів, пояснень свідків, а також, пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Крім того, до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка складається з одного протоколу про адміністративне правопорушення, будь-яких інших документів, доказів тощо, не надано.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 44-3, 245, 247, 251-252, 256, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: