Номер провадження 2/754/93/21
Справа №754/14392/16-ц
09 лютого 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , Житлово-будівельний кооператив "Автотранспортник-5", про визнання права власності на частину спадкового майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , треті особи: Житлово-будівельний кооператив "Автотранспортник-5", П"ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та визнання права власності на частину спадкового майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, відповідно до якого просив суд зобов'язати ОСОБА_7 не чинити перешкоди малолітньому ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як його законному представнику, у користування квартирою АДРЕСА_1 ; вселити малолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як його законного представника, до квартири АДРЕСА_1 ; стягнути витрати по сплаті судового збору.
23.05.2017 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , третя особа: ЖБК "Автотранспортник-5", П"ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири. Позовні вимоги мотивовані тим, що у грудні 1993 року ОСОБА_8 разом із позивачем за зустрічним позовом за рахунок спільних коштів їх подружжя разом та в повному обсязі виплатили пайові внески за спірну квартиру, після чого ОСОБА_8 стала її власником разом із своїм чоловіком, тобто позивачем за зустрічним позовом. Відповідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 10.06.2010 року виданого Відділом РАЦС Деснянського РУЮ у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 . Після її смерті серед майна, яке належало їй на праві власності за життя залишились квартира АДРЕСА_1 в ЖБК «Автотрансгюртник-5», яка складається з двох кімнат жилою площею 28,4 кв.м. ОСОБА_8 заповіту не залишила, тому спадкоємцем першої черги за законом, після смерті спадкодавця став її чоловік - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Донька спадкодавця ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , законним представником її неповнолітнього сина на даний час є його батько ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_8 має право на виділ своєї частки із спільної сумісної власності їх подружжя та успадкування частини частки спадкодавця у якості спадкоємця першої черги за законом. Разом із тим, неповнолітній онук спадкодавця ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , законним представником якого є його батько ОСОБА_1 , має право на успадкування лише частки належної спадкодавцю за правом представлення разом із іншими спадкоємцями першої черги за законом. Враховуючи викладене, позивач за зустрічним позовом змушений звернутись до суду з позовними вимогами про визнання за ним права власності на частку в спільному майні подружжя після смерті його дружини, тобто на ј частину квартири АДРЕСА_1 . На підставі викладеного, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на частку в спільному майні подружжя після смерті його дружини ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в ЖБК «Автотранспортник-5», яка складається з двох кімнат жилою площею 28,4 кв.м.; визнати за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно, а саме на ј частину квартири АДРЕСА_1 в ЖБК «Автотранспортник-5», яка складається з двох кімнат жилою площею 28,4 кв.м. в порядку успадкування спадкоємцем першої черги за законом після смерті його дружини ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.05.2017 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , третя особа: ЖБК "Автотранспортник-5", П"ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24.05.2017 року задоволено заяву представника відповідача про витребування доказів.
26.07.2017 року від представника позивача до суду надійшла Заява про збільшення позовних вимог, яка мотивована тим, що позивач за первісним позовом є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Мати малолітнього сина та його дружина - ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть. До смерті ОСОБА_9 , позивач разом дружиною та з малолітнім сином, періодично проживали однією сім'єю за адресою реєстрації сина, а саме в квартирі АДРЕСА_1 та коли завгодно могли відвідувати цю квартиру, приходячи в гості до бабусі їх сина. Через рік після смерті ОСОБА_8 , малолітній син позивача та він, як його батько та законний представник, не можуть потрапити до квартири АДРЕСА_1 , так як відповідач, чинить їм у цьому перешкоди. Відповідач за первісним позовом змінив замки вхідних дверях, позивач неодноразово приходив з сином та намагався потрапити до квартири, однак ключів не мав, а по-друге, відповідач здав в оренду квартиру та, на сьогоднішній день, в ній проживають молоді люди, які повідомили, що винаймають у ОСОБА_7 квартиру. Дана квартира була особистою власністю померлої ОСОБА_8 , оскільки придбана нею не за спільні кошти подружжя, а отримана в обмін на власне житло, яке належало їй до шлюбу з ОСОБА_7 , кошти за неї виплачені особисто ОСОБА_8 , а отже набуття нею квартири по обмінному ордеру не породжує права спільної сумісної власності на квартиру, яку вона отримала в обмін на свою квартиру АДРЕСА_2 . Позивач ОСОБА_7 по зустрічному позову не надав належних та допустимих доказів того, що джерелом набуття квартири АДРЕСА_1 є спільні кошти подружжя. Згідно відповіді Київського БТІ від 12.12.2016 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано. На підставі викладеного, позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_7 не чинити перешкоди малолітньому ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як його законному представнику, у користування квартирою АДРЕСА_1 ; вселити малолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як його законного представника, до квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_4 , 2004 року народження, в порядку спадкування після бабусі ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 за законом право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ; стягнути витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13.09.2017 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , до ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_6 , БК "Автотранспортник-5", про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та визнання права власності на частину спадкового майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , треті особи: ЖБК "Автотранспортник-5", П"ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та визнання права власності на частину спадкового майна - зупинено до набрання законної сили рішенням по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, що знаходиться на розгляді у Деснянському районному суді м. Києва.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.11.2019 року відновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , до ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_6 , ЖБК "Автотранспортник-5", про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та визнання права власності на частину спадкового майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , треті особи: ЖБК "Автотранспортник-5", П"ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та визнання права власності на частину спадкового майна.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.12.2019 року залучено до участі у даній справі як правонаступника відповідача ОСОБА_7 його дружину ОСОБА_5
10.02.2020 року від представника позивача до суду надійшла Заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати за ОСОБА_4 , 2004 року народження, в порядку спадкування після бабусі ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 за законом право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; стягнути витрати по сплаті судового збору.
06.03.2020 року від представника позивачки за зустрічним позовом до суду надійшла Заява про уточнення позовних вимог, яка мотивована тим, що за час зупинення провадження у справі позивач за зустрічним позовом ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Після відновлення провадження по справі, його законна дружина ОСОБА_5 за її клопотанням була залучена судом у якості правонаступника померлого позивача за зустрічним позовом ОСОБА_7 , яка надала суду підтверджуючі документи свого правонаступництва. Крім цього після смерті ОСОБА_7 , відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 самовільно змінив замки від дверей спірної квартири та не надає доступу до спірної квартири ОСОБА_5 , чим чинить їй перешкоди у користуванні її майном. У зв'язку з цим, правонаступник померлого позивача за зустрічним позовом ОСОБА_7 його дружина ОСОБА_10 вимушена звернутись до суду з вимогами усунути їй перешкоди у користуванні майном та вселення її в квартиру. На підставі викладеного, представник позивачки просить суд визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування як за спадкоємницею першої черги за законом та правонаступницею ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на його частку в спільному майні подружжя після смерті його дружини ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , яка складається з двох кімнат жилою площею 28,4 кв.м.; визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування як за спадкоємницею першої черги за законом та правонаступницею ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на його частку у спадковому майні, а саме на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , яка складається з двох кімнат жилою площею 28,4 кв.м, в порядку успадкування спадкоємцем першої черги за законом після смерті його дружини ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; усунути ОСОБА_5 перешкоди у користуванні її майном, а саме 3/4 частиною АДРЕСА_1 наступним чином: вселити ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_3 ; зобов'язати Відповідача - ОСОБА_1 , який діє в інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , не чинити ОСОБА_5 перешкоди у користуванні її майном, а саме 3/4 частиною АДРЕСА_1 ; судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.
13.07.2020 року від представника відповідача за зустрічним позовом до суду надійшов Відзив на позов. Заперечуючи проти задоволення позову, представник вказує про те, що ознайомившись з заявою про уточнення формулювання вимог позовної заяви у зв'язку з залученням правонаступника та збільшення позовних вимог, вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в частині вимог визнання права власності на ѕ частини квартири в порядку спадкування, з вже раніше викладених у позовні заяві та відзиві на позовну зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 підстав.Щодо вимог ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом вселення її до квартири та зобов'язання ОСОБА_1 не чинити позивачці перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_4 , відповідач вважає їх передчасними, необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, оскільки позивачка за зустрічним позовом на сьогоднішній день не є власником ѕ частини квартири. Крім того, позивачкою не надано жодного доказу того, що відповідач чинить перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні позивач та представник позивача за первісним позовом повністю підтримали позовні вимоги первісного позову та просили їх задовольнити, у задоволенні зустрічних позовних вимог просили відмовити.
Представник відповідачки проти основного позову заперечував, повністю підтримав зустрічний позов, просив його задовольнити.
Третя особа - ОСОБА_6 - на початку судового розгляду підтримала основний позов та заперечувала проти задоволення зустрічних позовних вимог. У подальшому третя особа у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності третьої особи, за наявних у справі матеріалів.
Представник третьої особи - ЖБК «Автотранспортник-5» - у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своїй заяві просить розглядати справу у її відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.
Представник третьої особи - П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори - у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своїй заяві просить розглядати справу у її відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідачки, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, що на підставі обмінного ордеру на житлове приміщення №172 від 17.03.1993 року, ОСОБА_8 та її сім'ї було надано в користування квартиру АДРЕСА_1 . До складу сім'ї увійшли чоловік ОСОБА_7 та донька ОСОБА_9 (а.с. 53, т. 1).
В подальшому ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , після розірвання якого дошлюбне прізвище змінила на прізвище чоловіка - ОСОБА_9 (а.с. 124, т. 1).
12.09.2003 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 , після чого дошлюбне прізвище змінила на прізвище чоловіка - ОСОБА_9 (а.с. 123, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (а.с. 3, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 05.09.2006 року (а.с. 4, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 10.06.2010 року (а.с. 55, т. 1).
Відповідно до Довідки форми № 3 ЖБК «Автотранспортник-5» № 39 від 13.07.2016 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . ОСОБА_8 знята з реєстрації 01.07.2010 року у зв'язку зі смертю (а.с. 5, т. 1).
Постановою від 05.07.2017 року державний нотаріус П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Демяносова В.Ф. відмовила представнику малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно (а.с. 135 т. 1).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1222 ЦК України передбачає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно статті 1261 ЦК України, до першої черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, у тому числі народжені після його смерті, другий з подружжя, який пережив спадкодавця, а також батьки спадкодавця.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 1 "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що за наявності умов одержання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, вимога про визнання права на спадщину в судовому поряду не розглядається, однак, коли нотаріус відмовляє в оформленні відповідного свідоцтва на певний об'єкт спадкування, то особа може звернутися до суду для вирішення даного питання за правилами позовного провадження.
ОСОБА_1 , який є законним представником неповнолітнього ОСОБА_4 , який є онуком ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спадкоємцем за законом.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 , то слід зазначити наступне.
У своїх зустрічних позовних вимогах ОСОБА_5 просить визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , як на частку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , у спільному майні подружжя після смерті дружини ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та визнати за нею право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , у порядку спадкування спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Судом встановлено, що 31.07.1991 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , після чого дошлюбне прізвище змінила на прізвище чоловіка - ОСОБА_8 (а.с. 86, т. 1).
На підставі обмінного ордеру на житлове приміщення №172 від 17.03.1993 року, ОСОБА_8 та її сім'ї було надано в користування квартиру АДРЕСА_1 . До складу сім'ї увійшли чоловік ОСОБА_7 та донька ОСОБА_9 (а.с. 53, т. 1).
Згідно Довідки ЖБК «Автотранспортник-5» від 12.07.2012 року ОСОБА_8 , яка є власником кооперативної квартири АДРЕСА_5 , повністю внесла пайовий внесок за квартиру 20.12.1993 року в розмірі 11103 карб. 33 коп. (а.с. 218, т. 1).
Відповідно до Довідки ЖЕК № 311 від 02.07.2010 року ОСОБА_8 по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 . Разом з нею на день смерті бу зареєстрований її чоловік ОСОБА_7 (а.с. 58, т. 1).
06.08.2014 року ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 (а.с. 191, т. 1).
З матеріалів спадкової справи №1560/2016, вбачається, що 04.11.2016 року до П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся ОСОБА_7 , який є спадкоємцем за законом (а.с. 81, т. 1).
Постановою від 19.05.2017 року державний нотаріус П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори відмовила ОСОБА_7 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно (а.с. 100 т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 28.07.2018 року (а.с. 192, т. 1).
14.08.2018 року ОСОБА_5 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Присяжнюк О.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 193, т. 1).
Постановою від 30.01.2019 року приватний нотаріус КМНО Присяжнюк О.М. відмовила ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно (а.с. 195 т. 1).
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з положеннями ст. 61 СК України кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Положенням ч. 1 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до норм чинного законодавства набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя, тобто якщо майно було набуте за час шлюбу, передбачається (презюмується), що воно є спільним.
Згідно ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб'єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
ОСОБА_7 на момент смерті дружини ОСОБА_8 був спадкоємцем першої черги, згідно ст. 1261 ЦК України, крім того, відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, мав право на обов'язкову частку у спадщині (як непрацездатний вдівець, незалежно від змісту заповіту спадкує половину частки, яка б належала йому у разі спадкування за законом).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вказаного, ОСОБА_7 після смерті дружини належало 1/2 її майна, що підлягає спадкуванню (як обов'язкова частка у спадщині), яку він прийняв у день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З урахуванням того, що ОСОБА_7 мав право на обов'язкову частку у спадковому майні після смерті дружини, яку прийняв у встановленому законом порядку, після смерті ОСОБА_8 набув право на спадкування 1/4 частини всього спадкового майна, що належали спадкодавцю на момент смерті.
На підставі викладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилається позивач за зустрічним позовом, як правонаступник померлого ОСОБА_7 , як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 в цій частині.
Що стосується зустрічних позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном та вселення, слід зазначити наступне.
Стаття 391 ЦК України передбачає, що власники майна, мають право вимагати усунення перешкод у праві користування та розпоряджання своїм майном, хоч ці перешкоди не поєднані з позбавленням права володіння.
Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що позивачкою за зустрічним позовом не наведено достатньо доказів на підтвердження викладених у позові обставин, а тому суд вважає позов ОСОБА_5 в цій частині безпідставним та необґрунтованим, а тому таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2870, 00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 6457, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 328, 1216, 1233, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.. 60, 63, 70 Сімейного кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , Житлово-будівельний кооператив "Автотранспортник-5", про визнання права власності на частину спадкового майна - задовольнити частково.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , треті особи: Житлово-будівельний кооператив "Автотранспортник-5", П"ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та визнання права власності на частину спадкового майна - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Визнати за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , як на частку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , у спільному майні подружжя після смерті дружини ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Визнати за ОСОБА_5 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , у порядку спадкування спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2870, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 6457, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 .
Відповідачка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_8 .
Третя особа - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса: АДРЕСА_9 .
Третя особа - Житлово-будівельний кооператив «Автотранспортник-5», адреса: м. Київ, вул. Бальзака, 10.
Третя особа - П'ятнадцята Київська державна нотаріальної контори, адреса: м. Київ, вул. Закревського, 47.
Повний текст рішення виготовлений 02 березня 2021 року.
Суддя О.В.Лісовська