Єдиний унікальний номер 725/1189/21
Номер провадження 2-а/725/25/21
03.03.2021 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Кожолянко А.О.,
представника позивача Опаєць О.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
та перекладача Ель Уадуді Абдесалям, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернівецького прикордонного загону (в/ч А2195) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Королівства Марокко ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, -
У березні 2021 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом та просив прийняти рішення про примусове видворення відповідача за межі території України та затримання його з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України терміном на шість місяців.
Вказував на те, що відповідач в складі групи осіб був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» о 20 год. 00 хв. 28.02.2021 року у контрольованому прикордонному районі під час спроби подолання загороджувального паркану, на напрямку 842 прикордонного знаку, на відстані 20 метрів від лінії державного кордону, що відноситься до території Тереблеченської об'єднаної територіальної громади, Глибоцького району, Чернівецької області, ділянка відповідальності відділу прикордонної служби «Порубне» Чернівецького прикордонного загону за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію, поза пунктами пропуску через державний кордон, без документів, що надають право на виїзд з України.
В подальшому, відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та затримано терміном до трьох діб в порядку ст. 263 КУпАП.
Під час затримання у відповідача було виявлено тільки посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , яка в подальшому була скасована, натомість будь-який документ, який дає право на виїзд з України як під час затримання так і на теперішній час у відповідача відсутній.
Крім того, 02.03.2021 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 10 (десять) діб.
Також, 02.03.2021 року виконуючим обов'язки начальника Чернівецького прикордонного загону прийнято рішення про примусове повернення відповідача до країни походження або третьої країни.
Зазначав, що у відповідача відсутні документи, які дають право на виїзд за межі України, при цьому останній свідомо порушив законодавство України з прикордонних питань, та обставини його затримання вказують на організований та прихований характер дій, направлених на незаконний перетин державного кордону.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у ньому.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 46 КАС України, іноземці чи особи без громадянства, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.
Відповідач, за участю перекладача, в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що спроба незаконного перетину державного кордону була його помилкою, яку він усвідомив та щиро кається у вчиненому. Зазначав, що має бажання продовжити проживати та навчатись в Україні, а оригінал паспортного документу, імовірно, знаходить в університеті.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.02.2021 року відповідач був затриманий працівниками відділу прикордонної служби «Порубне» Чернівецького прикордонного загону за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію, поза пунктами пропуску через державний кордон, без документів, що надають право на виїзд з України в складі групи осіб.
В подальшому, відносно відповідача складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а також затримано в порядку ст. 263 КУпАП строком на три доби.
Крім того, 02.03.2021 року Чернівецьким прикордонним загоном було прийняте рішення про примусове повернення відповідача та зобов'язано його покинути територію України у строк до 08.03.2021 року. Копію такого рішення отримано відповідачем про що свідчить відповідна відмітка в рішенні про примусове повернення.
Так, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»
З системного аналізу положень ст.ст. 26, 30 вказаного Закону вбачається, що примусовому видворенню іноземця повинні передувати дві обставини, а саме: прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення та ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Разом з тим, судом встановлено, що рішення про примусове повернення відповідача прийняте 02.03.2021 року та з вимогами про видворення відповідача позивач звернувся до суду 03.03.2021 року, при цьому вказаним рішенням зобов'язано відповідача покинути самостійно територію України у строк до 08.03.2021 року, не зважаючи на те, що останній 28.02.2021 року затриманий строком на три доби, крім того ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про примусове повернення може бути оскаржене.
Наведені обставини свідчать про те, що позивачем не надано можливості відповідачу самостійно вжити заходів щоб покинути територію України, тим самим виконати рішення про його примусове повернення, або оскаржити таке рішення у встановленому законом порядку.
Таким чином, на момент розгляду справи не встановлено сукупності обставин передбачених ст.ст. 26,30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» для видворення відповідача, у зв'язку з чим в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Статтею 289 КАС України передбачено, що підставами для застосування судом за позовом відповідного компетентного органу такого заходу як затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України може бути наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що при затриманні у відповідача було виявлено посвідку про тимчасове проживання № НОМЕР_2 , яка рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 02.03.2021 року скасована.
Відповідно до п. 15 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави та визнається Україною.
В'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення та умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль».
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.
У відповідності до вимог ст.ст.9, 10 Закону України «Про прикордонний контроль» однією з умов перетинання державного кордону іноземцями та особами без громадянства, під час в'їзду та виїзду з України є наявність у нього дійсного паспортного документа.
У разі відсутності в іноземця паспортного документа, виїзд з території України іноземцем або особою без громадянства здійснюється за свідоцтвом на повернення, яке видається іноземцям дипломатичним представництвом або консульською установою їх держави в Україні.
З системного аналізу вище наведених норм законодавства, ідентифікація іноземця включає в себе наявність документа, що дає право на виїзд з України, а саме паспортного документу іноземця або свідоцтво на повернення, яке видане іноземцю дипломатичним представництвом або консульською установою його держави в Україні.
Як вбачається з протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 28.02.2021 року при затриманні відповідача у останнього були відсутні будь-які документи, які б давали змогу його ідентифікувати.
З системного аналізу наведених норм законодавства в сукупності з наданим представником позивача доказами, вбачається наявність підстав для затримання відповідача з метою його ідентифікації, з урахуванням характеру допущеного останнім порушення щодо спроби незаконного перетину державного кордону України, а також враховуючи відсутність документів за якими відповідача можна ідентифікувати, відсутність доказів наявності близьких родичів, місця проживання на території України, тісних соціальних зв'язків.
Частиною одинадцятою ст. 289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців в пунктах тимчасового перебування становить шість місяців.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 30, 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 268-272, 288, 293, 295 КАС України, -
Позов задовольнити частково.
Затримати з метою ідентифікації громадянина Королівства Марокко ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на шість місяців.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Копію рішення невідкладно видати учасникам справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення або в той самий строк через Першотравневий районний суд м. Чернівці з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення виготовлений 03.03.2021 року о 11 год. 30 хв.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна