Справа № 708/171/21
Номер провадження № 3/708/117/21
03 березня 2021 року
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г. розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ Науково-інженерний центр «Сканер» /м. Черкаси/ збиральником деталей, за ч. 2 ст. 154 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 515496 від 15.02.2021 року ОСОБА_1 14.02.2021 року близько 16 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 не належним чином здійснював догляд за своєю собакою, яка вибігла з його домоволодіння та вкусила ОСОБА_2 , яка йшла вулицею, спричинивши останній тілесні ушкодження, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у даному правопорушенні не визнав та пояснив, що собака належить не йому, а його тещі, того дня вона відв'язалася і вибігла на вулицю, де в цей час проходила ОСОБА_2 . Йому невідомо чи саме ця собака вкусила останню чи може якась інша, але він не має до цього ніякого відношення, бо і в своїх письмових поясненнях зазначав, що це собака його тещі, яка на даний час паралізована після перенесеного інсульту.
Підтвердив, що собака вибігла з його двору, звідки він з дружиною виходив, а будинок тещі знаходиться напроти їх будинковолодіння.
На даний час собака прив'язана у дворі тещі, але він не може нести за неї відповідальність.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що йшла вулицею Крилівською додому, де на неї з домоволодіння ОСОБА_1 вибігла чорна собака, яка дійсно належить його тещі, яка на даний час хворіє, та вкусила її за ноги. На прохання відвести її додому, подружжя ОСОБА_3 не відреагувало і пішло далі. У зв'язку з сильними укусами наступного дня вона звернулася за медичною допомогою і до цього часу продовжує лікування.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступних висновків.
Диспозиція ч. 2 ст. 154 КУпАП передбачає тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті.
Суб'єктом правопорушення є фізична або юридична особа, що вчинила правопорушення і є деліктоздатною, тобто має здатність нести юридичну відповідальність.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу правопорушення також є наявність вини, яка виражається у формах умислу (прямого і непрямого) чи необережності (злочинної самовпевненості і злочинної недбалості).
Отже, із аналізу диспозиції вказаної статті вбачається, що суб'єктом даного правопорушення є особа, яка безпосередньо тримала собаку без повідка і намордника у громадському місці, де це заборонено відповідними правилами, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої, та свідомо або з необережності допустила порушення правил тримання тварини.
Відповідно до положень ст.ст. 254, 256 КУпАП основним джерелом доказів події, обставин правопорушення та вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. При цьому суд позбавлений права доповнювати, змінювати суть встановлених обставин правопорушення, і зазначених у протоколі уповноваженою особою на його складання.
Отже, із відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 515496 від 15.02.2021 року та пояснень учасників провадження встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять належних і допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 та того, що саме він повинен відповідати за вчинене правопорушення.
Так, в судовому засіданні встановлено з матеріалів справи та пояснень учасників провадження, що собака, яка на вулиці покусала ОСОБА_2 , належить тещі ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , яка проживає у будинку поряд з ОСОБА_1 , про що останній зазначав і під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та що підтвердила суду і сама потерпіла.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, судом встановлено, що оскільки ОСОБА_1 не є власником собаки, і вказаний факт знайшов своє підтвердження, то він не є суб'єктом відповідальності за даним правопорушенням, а тому недоведеність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, дає підстави для закриття провадження відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 154 ч. 2, п. 1 ч. 1 ст. 247, 279, 280, 283 КУАП,
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Г. Івахненко