Справа № 697/263/21
Провадження № 3/697/194/2021
03 березня 2021 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Колісник Л.О.
за участю секретаря с/з - Титар Ю.В.
прокурора - Лук'ященка Ю.І.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департамента стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбачене за ч.1 ст. 172-6 КУпАП,
Відповідно до протоколу № 67/2021 від 11.02.2021 про вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 після припинення повноважень депутата Конончанської сільської ради Канівського району Черкаської області, та, будучи відповідно до пунктів «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агенства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.05.2020, а декларація фактично подана 10.08.2020, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, про що старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України майором поліції Блізніковим В.С. було складено протокол №67/2021 від 11.02.2021 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що за вказаним фактом її вже було притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 366-1 КК України. До 01.06.2020 декларацію вона не подала, оскільки через відсутність коштів не могла отримати доступ до інтернету. Коли з'явилися кошти, з метою усунення порушення в рамках кримінального провадження, 10.08.2020 вона подала декларацію за 2019 рік після звільнення. Вважає, що вже була притягнута до відповідальності за свої дії.
Прокурор у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 визнано винною вироком Канівського міськрайонного суду від 11.08.2020 за ст. 366-1 КК України за умисне неподання декларації. В даному випадку ОСОБА_1 притягується до відповідальності за несвоєчасне подання декларації, тобто наявний інший склад правопорушення. Зазначає, що незважаючи на притягнення до відповідальності за неподання декларації, відповідно до вимог антикорупційного вона законодавства зобов'язана подати декларацію. Просив накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадянина, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Кодекс України про адміністративне правопорушення визначає, що адміністративне правопорушення по своїм суб'єктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів. Ці органічно зв'язані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст суб'єктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина є обов'язковою умовою адміністративної відповідальності.
Як вбачається зі змісту ч.1 ст. 172-6 КУпАП суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого цією правовою нормою характеризується умисною формою вини суб'єкта правопорушення .
Така ж позиція висловлена в листі ВССУ від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що визначено ст. 10 КУпАП.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про запобігання корупції » під корупційним правопорушенням розуміється діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та /або цивільно-правову відповідальність. Відповідно до абз.9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
Судом встановлено, що відповідно до рішення Межиріцької сільської ради Канівського району Черкаської області № 1-1/VII від 08.01.2019 ОСОБА_1 припинила повноваження депутата Конончанської сільської ради Канівського району Черкаської області у зв'язку з початком повноважень депутатів Межиріцької сільської ради VII скликання.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , як депутат Конончанської сільської ради Канівського району Черкаської області є суб'єктом декларування та зобов'язана подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно із ч.2 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Як вбачається з результатів моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції , декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ( після звільнення) за 2019 рік ОСОБА_1 подала 10.08.2020 (а.с.14-17).
Відповідно до вироку Канівського районного суду Черкаської області від 11.08.2020 встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Конончанської сільської ради Канівського району Черкаської області VII скликання та відносячись до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування, на яких відповідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», поширюється дія цього закону, в період з 01.01.2020 по даний час, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, достовірно знаючи, що вона згідно підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 зазначеного Закону є суб'єктом декларування та особою, зобов'язаною подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агенства з питань запобігання корупції декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після припинення її повноважень депутата Конончанської сільської ради, згідно з рішенням Межиріцької сільської ради № 1-1/VII від 08.01.2019, маючи реальну можливість, умисно не подала декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік, тобто за період з 01.01.2019 по 31.12.2019. Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст.366-1 КК України, як умисне неподання суб'єктом декларування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування. Вказаним вироком ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 366-1 КК України і призначено їй покарання у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до абз.2 ч.4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» у разі притягнення суб'єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб'єкт декларування зобов'язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
З пояснень ОСОБА_1 , які підтверджені належними та допустимими доказами вбачається, що остання з власної ініціативи, з метою виправити власну помилку, 10.08.2020 внесла такі відомості у встановлений законом спосіб, що підтверджується декларацією ОСОБА_1 , уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2019 рік.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , будучи притягнутою до кримінальної відповідальності, подала декларацію особи уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування 10.08.2020, у відповідності з абз.2 ч.4 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно ст. 61 Конституції України, особа не може бути двічі притягнута до відповідальності за одне і теж правопорушення. Вказане конституційне положення, яке є нормою прямої дії, знайшло своє відображення у п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, згідно якого, наявність по одному і тому ж факту протоколу про адміністративне правопорушення і підозри у кримінальному провадженні є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Суд також враховує практику ЄСПЛ, зокрема рішення ЄСПЛ у справі № 16432/10 « Чернов проти України» від 10.12.2020 в частині неможливості бути двічі притягнутим до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж саме правопорушення
У відповідності з п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.
Таким чином, оскільки по тому самому факту ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 366-1 КК України і призначено їй покарання у вигляді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт, що у свою чергу виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, а тому розпочате щодо ОСОБА_1 провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі п. 8 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 172-6 ч.1, 245, 247, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.8 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Л. О. Колісник