Справа № 567/43/21
1-кс/567/31/21
03.03.2021 м. Острог
Слідчий суддя Острозького районного суду
Рівненської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням слідчого СВ відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черногорськ Красноярського краю Росія, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, раніше судимого
встановила
03.03.2021 слідчий СВ відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Клопотання погоджено з прокурором.
В клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється в тому, що будучи раніше судимим: 06.04.2001 Острозьким районним судом Рівненської області, за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.140 КК України до покарання у виді 2 роки 6 місяців позбавлення волі зі звільненням та встановленням іспитового строку 2 роки, штраф 680 грн.; 01.11.2001 Острозьким районним судом Рівненської області, за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.81, ст.71 КК України до покарання у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.; 14.04.2006 Острозьким районним судом Рівненської області, за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України до покарання у виді 4 роки позбавлення волі. Звільнений 13.08.2007 відповідно до Закону України «Про амністію».; 11.11.2008 Острозьким районним судом Рівненської області, за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 25.03.2009 вирок Острозького районного суду від 11.11.2008 скасовано та засуджено за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі.; 31.01.2014 Сарненським районним судом Рівненської області, за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.307, ст.71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на 6 років 2 місця з конфіскацією майна, 30.03.2016 звільнений по відбуттю покарання.; 16.05.2017 Острозьким районним судом Рівненської області, за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України до покарання у виді 4 роки 2 місяці позбавлення волі.; 29.07.2019 Маневицьким районним судом Волинської області, за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.343 КК України, до покарання 2 місяці арешту, на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Острозького районного суду Рівненської області від 16.05.2017, остаточно визначивши до відбування 6 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став, до погашення чи зняття судимості у встановленому законом порядку, повторно вчинив новий умисний злочин проти життя та здоров'я людини.
В період часу з 09.01.2021 по 12.01.2021 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_6 знаходячись у приміщенні квартири, де проживав ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, маючи умисел на спричинення смерті своєму знайомому ОСОБА_7 , наніс останньому не менше трьох ударів твердим тупим предметом із обмеженою видовженою контактуючою поверхнею із двогранним ребром або циліндричної форми в результаті чого він отримав черепно-мозкову травму у вигляді: крововиливів в речовину головного мозку, крововиливів під м'які мозкові оболонки головного мозку, крововиливу в тверду мозкову оболонку, переломів кісток склепіння і основи черепа, крововиливу в правий скроневий м'яз, крововиливів під м'які тканини голови з внутрішньої поверхні, двох ран в лобній ділянці зліва, рани в правій тім'яно-скроневій ділянці, рани в потиличній ділянці зліва, та рани в правій завушній ділянці з розривом правої вушної раковини, садна на лівому крилі носа, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх отримання.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер, та, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №10 від 12.02.2021, смерть ОСОБА_7 настала від отриманої черепно - мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепа, просторим крововиливом в речовину головного мозку та під м'яку мозкову оболонку, яка в своєму перебігу ускладнилась розвитком набряку-набухання головного мозку та наступною його компресією.
03.03.2021 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 тримання під вартою у зв'язку з тим, що він, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може зникнути з місця проживання, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, також може вчинити інше кримінальне правопорушення та зазначає про існування ризиків, передбачених у п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження слідчий вважає доцільним застосувати вищевказаний запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо отриманої підозри вину свою не визнає.
Захисник в судовому засіданні, зазначаючи про те, що підозра пред'явлена ОСОБА_6 безпідставна, вказує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання за місцем проживання своїх батьків, та доказів того, що ОСОБА_6 може продовжити злочинну діяльність немає, просить застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який перешкоджатиме можливості ОСОБА_6 знищити речові докази.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, підозрюваного та захисника, які просить не застосовувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Астановлено, що в провадженні СВ ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021181170000001 від 12.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в тому, що будучи раніше судимим на шлях виправлення та перевиховання не став, до погашення чи зняття судимості у встановленому законом порядку, повторно вчинив новий умисний злочин проти життя та здоров'я людини.
Так, підозрюєтьтся у тому, що в період часу з 09.01.2021 по 12.01.2021 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_6 знаходячись у приміщенні квартири, де проживав ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, маючи умисел на спричинення смерті своєму знайомому ОСОБА_7 , наніс останньому не менше трьох ударів твердим тупим предметом із обмеженою видовженою контактуючою поверхнею із двогранним ребром або циліндричної форми в результаті чого він отримав черепно-мозкову травму у вигляді: крововиливів в речовину головного мозку, крововиливів під м'які мозкові оболонки головного мозку, крововиливу в тверду мозкову оболонку, переломів кісток склепіння і основи черепа, крововиливу в правий скроневий м'яз, крововиливів під м'які тканини голови з внутрішньої поверхні, двох ран в лобній ділянці зліва, рани в правій тім'яно-скроневій ділянці, рани в потиличній ділянці зліва, та рани в правій завушній ділянці з розривом правої вушної раковини, садна на лівому крилі носа, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх отримання.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер, та, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №10 від 12.02.2021, смерть ОСОБА_7 настала від отриманої черепно - мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепа, просторим крововиливом в речовину головного мозку та під м'яку мозкову оболонку, яка в своєму перебігу ускладнилась розвитком набряку-набухання головного мозку та наступною його компресією.
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 12.01.2021, протоколом оглядом трупа ОСОБА_7 від 13.01.2021, висновком судово-медичної експертизи № 10 від 12.02.2021, висновком медико-криміналістичної експертизи № 28-мк від 21.01.2021, висновком експерта від 22.02.2021, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 25.02.2021, протоколом пред'явлення особи за фотознімками від 15.01.2021 та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може зникнути з місця проживання, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є запобігання ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України. В клопотанні про застосування запобіжного заходу слідчий зазначає про наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На обґрунтування того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, і не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий зазначає, що до ОСОБА_6 постановою Острозького районного суду Рівненської області від 07.10.2020 було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік.
Однак, останній систематично вчиняв адміністративні правопорушення, передбачені ст. 187 КУпАП, що підтверджується постановою Острозького районного суду Рівненської області від 02.12.2020; 14.01.2021; 20.01.2021, позитивних висновків не робив та продовжував порушувати встановлений відносно нього адміністративний нагляд. ОСОБА_6 на даний час розлучений, тобто не має міцних родинних та соціальних зв'язків, з метою ухилення від кримінальної відповідальності під час проведення досудового розслідування будучи тоді ще допитаним у якості свідка, давав неправдиві свідчення щодо причин смерті потерпілого ОСОБА_7 та обставин, без постійного місця роботи, матеріальні джерела його існування невідомі, а тому у пошуках матеріального збагачення та з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального провадження, він може покинути своє місце проживання, та не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків.
При обґрунтуванні можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 ніде не працює, оскільки протилежних доказів підозрюваним не надано, матеріальні джерела його існування невідомі, розлучений та за відсутності обставин, які можуть утримувати його за місцем проживання, з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину може ухилятися від слідства та суду.
Також слідчий суддя враховує, що після звільнення з місць позбавлення волі, ОСОБА_6 систематично порушував умови застосованого до нього адміністративного нагляду шляхом вчинення адміністративних правопорушень, за злочин у вчиненні якого він підозрюється, передбачене покарання до 15 років позбавлення волі або довічного позбавлення волі, а тому у пошуках матеріального збагачення та з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального провадження, він може покинути своє місце проживання, та не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, на даний час існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України стороною обвинувачення доведено.
На обґрунтування можливості того, що підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий зазначає, що знаряддя заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , станом на 03.03.2021 органом досудового розслідування не розшукано.
Слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор в судовому засіданні довели факт існування ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки як встановлено з матеріалів кримінального провадження, в ході досудового розслідування не в повному обсязі виявлені та вилучені речові докази, які мають істотне значення для з'ясування об'єктивних обставин кримінального правопорушення, тобто не відшукано знаряддя заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 .
На обґрунтування можливості підозрюваного вчинити нове кримінальне правопорушення слідчий посилається на те, що ОСОБА_6 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Після відбування покарань у місцях позбавлення волі ОСОБА_6 на шлях виправлення та перевиховання не став, до погашення чи зняття судимості у встановленому законом порядку, повторно вчинив новий умисний злочин проти життя та здоров'я людини, а тому, якщо до нього буде застосований запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, останній зможе продовжити свою злочинну діяльність, в тому числі не покидаючи своє місце проживання, за умови обрання йому менш суворого запобіжного заходу, такого як домашній арешт.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 слідчий суддя бере до уваги відомості про його особу, а саме те, що за місцем проживання він характеризується з негативної сторони, як особа, яка схильна до вчинення адміністративних правопорушень та ведення антигромадського способу життя. В той же час, при наявності таких відомостей, при відсутності на даний час відомостей про джерела його існування та однозначної наявності відомостей про те, що ОСОБА_6 раніше притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності дають змогу прийти до висновку про те, що він може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Таким чином, на даний час, існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України доведено.
Одночасно, прокурором доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеному у клопотанні, не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Аналізуючи при цьому в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме відсутність в ОСОБА_6 власної сім'ї (шлюб розірвано), тяжкість покарання, яке йому загрожує, наявність судимостей, можна прийти до висновку, що застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя, врахувавши вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри вчинення підозрюваним злочину, можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та перевіривши наявність достатніх підстав вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім, вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою та вважає, що даний запобіжний захід є співрозмірним з тяжкістю інкримінованого йому злочину та існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного, є виправданим та достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки та виключає собою можливість застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, а тому виправдовує таке втручання у його права та інтереси.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. В той же час, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину з застосуванням насильства, то підстав для визначення розміру застави в кримінальному провадженні немає.
Вирішуючи питання, поставлене слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя врахував вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Також слідчий суддя приймає до уваги правову позицію, викладену у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», згідно якої при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя, з урахуванням вищенаведених ознак, вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193-196, 369-372 КПК України,
постановила
клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черногорськ Красноярського краю Росія, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор".
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 16 год. 30 хв. 03.03.2021 року по 16 год. 30 хв. 30.04.2021 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Слідчий суддяОСОБА_1