Дата документу 18.02.2021 Справа № 554/3585/20
Провадження № 2/554/440/2021
18 лютого 2021 року м.Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі головуючого - судді Гольник Л.В.,
секретаря судового засідання - Плаксюк І.Ю.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Пихтіної Ю.А.,
розглянувши в залі судових засідань Октябрського районного суду м.Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») про зобов'язання здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який обґрунтовували тим, що він є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надає відповідач, за адресою місця його мешкання, а саме: АДРЕСА_1 . Зазначає, що його права як споживача житлово-комунальних послуг із теплопостачання порушені відповідачем, оскільки у період з 01.05.2016 року по 01.11.2018 року ціна (тариф) на ці послуги була значно завищена за рахунок включення до їхньої собівартості незаконної, економічно необґрунтованої і також завищеної ціни на природний газ. Внаслідок цього у зазначений період він був змушений сплачувати необґрунтовано збільшену вартість за послуги, а відповідач отримав необґрунтовану економічну вигоду.
27.04.2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 315, якою внесено суттєві зміни до Положення, затвердженого постановою № 758. Зокрема, було змінено п.16 Положення, який викладено в такій редакції: «НАК «Нафтогаз України» у період з 01.05.2016 року по 31.03.2017 року (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в розмірі 4942 грн. за 1000 куб.м.
Таким чином, внаслідок прийняття постанови № 315 від 27.04.2016 року ціна на газ, який придбавається виробниками теплової енергії у НАК «Нафтогаз України» з метою надання послуг із опалення та постачання гарячої води населенню, була збільшена на 3098,72 грн., тобто в 2,68 разів. Після прийняття постанови № 315 середня ціна Гкал теплової енергії збільшилася з 678,92 грн. до 1303,36 грн., а фактична ціна, за якою відповідачем нараховано вартість послуги з опалення збільшилася з 814,59 грн. до 1433,30 грн.
Згідно п.21 постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року ціна на паливо, в тому числі газ, включається до складу прямих матеріальних витрат, які є складовими планової виробничої собівартості теплової енергії, її транспортування та постачання.
Таким чином, після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів № 315 від 27.04.2016 року собівартість виробництва теплової енергії, а як наслідок, і вартість житлово-комунальних послуг із централізованого опалення збільшилися у зв'язку зі зростанням ціни на газ.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 року, яке набрало законної сили 08.07.2019 року, постанова Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 року була визнана протиправною та нечинною з моменту її прийняття, тобто з 27.04.2016 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. в справі № 757/31606/15-ц викладено висновок, що в разі відміни судом акта, яким встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги, за зверненням споживача, їх виконавець (постачальник) повинен здійснити перерахунок.
Просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуги з централізованого опалення та гарячого теплопостачання, нарахованої відповідачем за період з 01.05.2016 року по 01.11.2018 року.
Згідно з ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 05.05.2020 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем 25.05.2020 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за адресою: АДРЕСА_1 , в якій відсутній квартирний засіб обліку гарячої води, тому нарахування за послугу з централізованого постачання гарячої води проводиться - з розрахунку на одну особу, виходячи з вартості 1 куб.м гарячої води, кількості діб надання послуги у розрахунковому місяці та норми питомого водоспоживання, затвердженого рішенням Полтавської міської ради № 354 від 28.12.2012 року.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відноситься виключно до повноважень НКРЕКП, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 826/16994/15 та Верховного Суду від 07.10.2-19 у справі № 826/15733/15.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки підприємство працює за тарифами на теплову енергію, які встановлюються НКРЕКП. Водночас постанови НКРЕКП, які встановлювали ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» тарифи для населенню не оскаржені в судовому порядку., відповідні зміни також не вносилися. Скасування постанови Кабінету Міністрів України, яким встановлювалися ціни на природний газ не свідчить про те, що не підлягає застосуванню постанови НКРЕКП, яким визначалися тарифи на послуги теплопостачання.
Ухвалою суду від 24.06.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позові.
Представник відповідача вказував на необґрунтованості позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити. Крім того, зазначив, що підстави, які на думку позивача слугували для пред'явлення даного позову, а саме рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, відпали, оскільки на даний час вказане рішення постановою Верховного Суду скасоване, а справу направлено на новий судовий розгляд.
Суд заслухавши сторони, дослідивши надані докази, приходить до такого висновку.
Позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за адресою: АДРЕСА_1 .
Взаємовідносини між підприємством та споживачем регулюються Житловим кодексом України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку встановленому законодавством. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Згідно статті 20 цього Закону споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати такі послуги у строки встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно пункту 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. за відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії нарахування за надані послуги проводиться згідно з установленими нормами (нормативами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр опалювальної площі квартири; з централізованого постачання гарячої води - з розрахунку на одну особу.
З 16.06.2017 року житловий будинок по АДРЕСА_2 обладнано загальнобудинковим приладом обліку, який підприємством взято на комерційний облік, а нарахування за послугу з централізованого опалення проводиться за показниками загальнобудинкового приладу обліку, що відображає фактично спожитий обсяг теплової енергії.
В квартирі АДРЕСА_3 відсутній квартирний засіб обліку гарячої води, тому нарахування за послугу з централізованого постачання гарячої води проводиться з розрахунку на одну особу, виходячи з вартості 1 куб.м гарячої води, кількості діб надання послуги у розрахунковому місяці та норми питомого водоспоживання, затвердженого рішенням Полтавської міської ради № 354 від 28 грудня 2012 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого водопостачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії.
Статтею 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, завданням якої, в тому числі, є здійснення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках шляхом формування і забезпечення прогнозованості цінової і тарифної політики на ринках, які перебувають у стані природної монополії, та суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.
Указом Президента України від 27.08.2014 року № 694/2014NT було утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Указом Президента України від 10.09.2014 року № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - Положення).
Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями НКРЕКП, зокрема є державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.
Пункт 4 Положення передбачає, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
Таким чином, НКРЕКП, як національна комісія регулювання природних монополій, що утворена та функціонує відповідно до Закону України «Про природні монополії» наділена повноваженнями по встановленню тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, що використовується для потреб населення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі № 826/16994/15 та Верховного Суду від 07.10.2019 року у справі № 826/15733/15.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що на підставі п. 16 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) визначено, що регульована ціна для виробників теплової енергії в період з 01.04.2016 по 31.03.2017 встановлюється окремим рішенням Кабінету Міністрів України.
27.04.2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 315, якою внесено зміни до зазначеного Положення, затвердженого постановою № 758. Зокрема, було змінено пункт 16, який викладено в такій редакції: «НАК «Нафтогаз України» у період з 01.05.2016 по 31.03.2017 (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в розмірі 4942 грн. за 1000 куб.м.
Внаслідок прийняття постанови № 315 від 27.04.2016 року ціна на газ, який придбавається виробниками теплової енергії у НАК «Нафтогаз України» з метою надання послуг із опалення та постачання гарячої води населенню, була збільшена на 3098 грн., тобто в 2,68 разів, а середня ціна Гкал теплової енергії збільшиться з 678,92 грн. до 1303,36 грн., вартість опалення без лічильника - з 17,22 грн/м до 32,81 грн/м (в 1,9 раз).
Оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.03.2019 року у справі № 826/9665/16 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 758» з моменту її прийняття, а саме з 27.04.2016 року, позивач вважає, що відповідач повинен здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2016 по 01.11.2018.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з таких підстав.
Статтею 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, зокрема, шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання граничних цін.
У відповідності до положень статті 20 Закону України «Про теплопостачання» та статті 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а встановлення тарифів на комунальні послуги нижчих за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається.
Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.
Органом, що здійснює державне регулювання діяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до повноважень, визначених Законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги». Встановлення тарифів на комунальні послуги відбувається відповідно до затверджених процедур та порядків формування державних регульованих цін.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» працює за тарифами на теплову енергію, які встановлюються НКРЕКП. Відповідні постанови є обов'язковими до виконання, знаходяться у загальному доступі, в тому числі, на сайті підприємства - te.pl.ua.
В порядку частин 1-2 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується відповідно до умов договору в порядку, визначному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до частини 9 статті 31 цього Закону спори щодо формування та встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в суді.
В порядку статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для об'єктів всіх форм власності, суб'єктом господарювання з постачання теплової енергії.
Тому, тарифи, затверджені Регулятором для теплопостачальних організацій, мають безпосереднє відношення до господарської діяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та використовуються ним при проведенні нарахувань за спожиті послуги.
Згідно статті 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень НКРЕКП належить встановлення тарифів та теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється комісією.
Самостійне коригування підприємством встановлених тарифів або їх окремих складових призведе до порушення вимог Законів України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги». При цьому, у жодному з наведених нормативно-правових актів не передбачено право теплопостачальних підприємств самостійно змінювати (коригувати) встановлені уповноваженим органом ціни (тарифи) або їх окремі складові.
Відповідні зміни в постанови НКРЕКП щодо визначення тарифів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не вносилися та не оскаржувалися у судовому порядку.
Саме по собі скасування постанови Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 року, якою передбачалося підвищення ціни на природний газ, не свідчить про те, що не підлягає застосуванню і постанова НКРЕКП щодо визначення тарифів за спірний період.
Водночас рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.03.2019 року у справі № 826/9665/16 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 року, згідно яких скасовано постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 року, на які посилається позивача як головний аргумент у справі, постановою Верховного Суду від 25.06.2020 року скасовані та справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) беруться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» проводить нарахування відповідно до встановлених та затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифів.
Суд погоджується з доводами відповідача, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не має повноважень жодним чином коригувати чи змінювати тарифи самостійно.
За таких обставин передбачених законом підстав для зобов'язання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок вартості послуг відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2,10, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Судові витрати покласти на державу.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відомості про учасників, які брали участь у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Відповідач Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», ЄДРПОУ 03338030, місце знаходження: 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а.
Повний текст рішення буде складено до 03.03.2021 року у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні з 28.02.2021 по 02.03.2021 року.
Суддя Л.В.Гольник