Дата документу 19.02.2021 Справа № 554/8753/20
Провадження № 1-кс/554/415/2021
іменем України
19 лютого 2021 року м.Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтаві скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 11.08.2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62020170000001046 від 15.07.2020 року,
Заявник ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 11.08.2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62020170000001046 від 15.07.2020 року.
На обґрунтування скарги заявник вказав, що у провадженні слідчого управління ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава перебувають матеріали досудового розслідування за № 62020170000001046 від 15.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 374 КК України.
11 серпня 2020 прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 62020170000001046 від 15.07.2020 року, з якою він не погоджується та вважає вказану постанову незаконною, посилаючись на те, що у даному кримінальному провадженні слідчим та прокурором протягом тривалого часу не проведено жодних слідчих дій та не отримано доказів спричинення ОСОБА_4 моральної та матеріальної шкоди. Крім цього при винесенні оскаржуваної постанови прокурором не допитано осіб , причетних до вчинення кримінального правопорушення, не отримано ряд документів, які можуть бути використані як докази.
У зв'язку з викладеним заявник вважає постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник скаржника- адвокат ОСОБА_3 просила задовольнити вимоги скарги.
У судове засідання заявник ОСОБА_4 не з'явився, подав заяву у якій просив розглядати справу без його участі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, матеріали кримінального провадження № 62020170000001046 суду не надано.
Вислухавши представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, оцінивши в сукупності докази скарги, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно з ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Частиною другою цієї статті передбачено, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно з ч.5 ст.55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Судом установлено, що у провадженні слідчого управління ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава перебувають матеріали досудового розслідування за № 62020170000001046 від 15.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 374 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснює Полтавська обласна прокуратура.
Так, ОСОБА_4 звернувся до прокурора Полтавської обласної прокуратури із клопотанням про залучення його як потерпілої у кримінальному провадженні № 62020170000001046 та видати йому пам'ятку про права та обов'язки потерпілого.
11 серпня 2020 прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 62020170000001046 від 15.07.2020 року.
Мотивами винесення оскаржуваної постанови прокурор вказав, у матеріалах вказаного кримінального провадження відсутні належні докази завдання ОСОБА_4 будь-якої шкоди.
Проаналізувавши зміст постанови слідчого від 11.08.2020 року про відмову у визнанні потерпілим, суд вважає, що висновок слідчого щодо відмови у задоволенні клопотання і визнанні заявника потерпілим було зроблено передчасно.
За змістом п.2 ч.5 ст.110 КПК України постанова прокурора повинна бути вмотивована та обґрунтована, з зазначенням змісту обставин, які є підставами для її прийняття, мотивів її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Оскаржувана постанова прокурорра про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_4 зазначеним вимогам не відповідає, оскільки остання належним чином не обґрунтована та не вмотивована.
Так, постанова від 11.08.2020 року не містить правового обґрунтування щодо відмови у визнанні ОСОБА_4 потерпілим та щодо надання йому відповідного процесуального статусу у кримінальному провадженні як потерпілого.
З матеріалів скарги та оскаржуваної постанови вбачається, що прокурором у ОСОБА_4 не встановлено заподіяння останньому факту спричинення шкоди, не з'ясовано, у чому саме полягає ця шкода, оскільки прокурором не зроблено детального аналізу всіх обставин, за яких заявник вважає, що кримінальним правопорушенням йому заподіяна шкода.
У судовому засіданні встановлено, що законодавчі вимоги щодо вмотивованості постанови прокурором при її винесенні не були дотримані з огляду на те, що у постанові міститься лише загальне посилання на необґрунтованість заяви ОСОБА_4 , тоді як прокурором взагалі не було здійснено оцінки викладених у заяві обставин та відсутнє обґрунтування наведених висновків щодо незавдання шкоди заявнику, з посиланням на конкретні дані та положення закону.
Крім того, прокурором при винесенні оскаржуваної постанови не були враховані зазначені ОСОБА_4 обставини у його клопотанні, а відтак, на переконання слідчого судді, прокурором належним чином та у визначений законом спосіб не було розглянуто заяву, що не відповідає вимогам КПК України, зокрема, ст.110 цього Кодексу.
При цьому, питання пов'язані з доказуванням у кримінальному провадженні та проведення слідчих та процесуальних дій на стадії досудового розслідування віднесені виключно до компетенції слідчого, у провадженні якого перебуває справа, та який відповідно до ст.40 КПК України, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя вважає оскаржувану постанову слідчого від 11.08.2020 року такою, що містить в собі лише формальні ознаки процесуального рішення без відповідної мотивації та належного обґрунтування. В силу положень кримінального процесуального законодавства на учасників судового процесу покладається обов'язок щодо доведення правомірності своїх дій, рішень.
Отже, доводи заявника ОСОБА_4 щодо скасування постанови під час розгляду скарги спростовані не були, а тому суд вважає їх обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу і в даному випадку права заявника підлягають захисту.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про скасування постанови прокурора.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 11.08.2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 62020170000001046 від 15.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 374 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1