Справа № 524/1634/21
Провадження № 1-кс/524/636/21
02 березня 2021 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12021175500000262 від 28.02.2021 року, -
Прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12021175500000262 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначає, що здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 28.02.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України, за фактом самоправства.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що до ЧЧ Кременчуцького РУП надійшло повідомлення від поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП рядового поліції ОСОБА_5 , про те що 27.02.2021 року о 09 год. 50 хв. у ході несення служби за адресою: м. Кременчук, просп. Полтавський 156, зупинено транспортний засіб марки “ГАЗ” моделі 53, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в багажному відділенні якого знаходились дрова, які водій перевозив всупереч установленому законом порядку.
27.02.2021 року у ході проведення огляду місця події за адресою: м. Кременчук, просп. Полтавський 156, виявлено та вилучено транспортний засіб марки “ГАЗ” моделі 53, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , із дровами у кузові. Проведеним оглядом встановлено, що в кузовній частині автомобіля «ГАЗ-53» знаходяться дрова, на яких відсутні бірки з будь-якими маркувальними позначеннями. Під час огляду водій надав для огляду ТТН, які видані ДП «Світловодське лісове господарство», на яких вказано час відпущення деревини 26.02.2021 року.
27.02.2021 року у ході огляду місця події за адресою: м. Кременчук, просп. Полтавський, 156, виявлено та вилучено: ТТН від 26.02.2021 року щодо перевезення деревини; свідоцтво про реєстрація транспортного засобу (серія НОМЕР_3 ); протокол перевірки транспортного засобу 00991-00677-20, відповідно до якого транспортний засіб після технічного контролю визнано технічно справним.
Постановою дізнавача від 01.03.2021 року вилучене в ході огляду місця події майно визнано речовими доказами кримінальному провадженню №12021175500000262 від 28.02.2021 року.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником транспортного засобу марки “ГАЗ” моделі 53, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 являється ОСОБА_6 .
В клопотанні прокурор просить накласти арешт на автомобіль марки марки “ГАЗ” моделі 53, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_6 , фактичним володільцем є ОСОБА_4 , частини дерев у вигляді дров, які знаходяться у кузові автомобіля марки “ГАЗ” моделі 53, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом серії КРА №343014, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_3 ); протокол перевірки транспортного засобу 00991-00677-20, які вилучено протоколами огляду місця події від 27.02.2021 року, обґрунтовуючи тим, вказане мйно є речовими доказами та з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та оскільки з вилученим майном у ході досудового розслідування необхідно провести ряд експертних досліджень та необхідних слідчих дій, а саме: судово-біологічну експертизу з метою встановлення виду (роду, родини) до якої належать рослинні частки(зрубані частини дерев) виявлені та вилучені в оглядом місця події; екологічну експертизу з метою встановлення шкоди, яка заподіяна внаслідок вчинення кримінального проступку; проведення слідчого експерименту з метою відтворення обставин вчинення кримінального проступку; інші слідчі дії та експертні дослідження, необхідність в яких виникне під час досудового розслідування.
Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання та просив його задовольнити, володільця майна, який заперечував проти накладення арешту на дане майно та просив відмовити у задоволенні клопотання, пояснив, що не вчиняв будь-яких протиправних дій, слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходить до наступного.
Сектором дізнання Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
Відповідно до протоколів огляду місця події від 27.02.2021 року виявлено та вилучено автомобіль марки “ГАЗ” моделі 53, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_6 , фактичним володільцем є ОСОБА_4 , частини дерев у вигляді дров, які знаходяться у кузові автомобіля марки “ГАЗ” моделі 53, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом серії КРА №343014, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_3 ); протокол перевірки транспортного засобу 00991-00677-20, які визнано речовими доказами постановою дізнавача.
Як вбачається з клопотання про накладення арешту, прокурор посилається на те, що вказане у клопотанні майно має доказове значення у кримінальному провадженні та визнане речовими доказами, має бути збережене до закінчення досудового розслідування, оскільки необхідно провести слідчі дії.
Пунктом 7 частини 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Частиною 3 ст.132 КПК України визначено, що застосування заходів кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового слідства виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
З матеріалів клопотання вбачається, що відомості до ЄРДР внесено за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.356 КК України (а.с.4).
Однак, у клопотанні зазначено тільки статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність, по якій порушено кримінальне провадження, але не зазначено юридичної кваліфікації кримінального проступку.
Крім того, статтею 356 КК України передбачено кримінальну відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
З огляду на викладене, клопотання не містить викладення фактичних обставин справи, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ст. 356 КК України. Зокрема, про наявність значної шкоди, що є кваліфікуючою ознакою та необхідною умовою наявності складу злочину, передбаченого диспозицією ст.356 КК України. До клопотання не приєднано доказів, які можуть свідчити про заподіяння значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Згідно п. 1 ч. 2 статті 170 КПК арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Враховуючи досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання та пояснення учасників, слідчий суддя вважає про недостатність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки останнє в даному кримінальному провадженні не відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Таким чином, слідчий суддя у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки вилучене майно при проведенні оглядів від 27.02.2021 року, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 167 КПК України, органом дізнання не зібрані достатні докази про вчинення кримінального проступку, не пред'явлена обґрунтована підозра особам
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 16, 131, 132, 167, 170-175, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні №12021175500000262 від 28.02.2021 року, - відмовити.
Роз'яснити прокурору, що відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1