Справа № 405/630/21
1-кп/405/39/21
03 березня 2021 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький матеріали кримінального провадження № 12020120020006234 у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, у відношенні якого під час досудового розслідування обрано запобіжний захід - тримання під вартою,
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання щодо продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу. Так, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, який вчинив в період іспитового строку за попереднім вироком суду, не працює, неодружений, не має сталих соціальних зв'язків та постійного місця роботи, а отже існують ризики: переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення. Окрім того, існує ймовірність, що він може незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані судом та показання яких є основними доказами у справі.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти продовження стосовно останнього строку тримання під вартою, посилаючись на можливість застосування до обвинуваченого, який має місце постійного проживання, не офіційно працював, не перешкоджав та не приховувався від органів досудового розслідування , запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України).
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 , маючому не погашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, інкриміновано скоєння тяжкого злочину в період іспитового строку.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15.01.2021 року у відношенні ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13 березня 2021 року.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні, доказів наявності в обвинуваченого постійного місця роботи, стійких соціальних зв'язків та законних джерел для існування суду не надано, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , який раніше був засуджений та обвинувачується у скоєнні злочину в період іспитового строку, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, та беручи до уваги відсутність в останнього стійких соціальних зв'язків та законних джерел для існування, може ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), а також враховуючи наявність непогашеної та не знятої у встановленому законом порядку судимості за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, що вказує на його схильність до вчинення злочинів, може вчинити інше кримінальне правопорушення (ризик вчинення іншого кримінального правопорушення) та незаконно впливати на потерпілого, свідків, які ще не допитані судом (ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків). За сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.
Доводи сторони захисту на користь обвинуваченого у даному випадку не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпеченні виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків. Тобто в даному випадку наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст. 182, ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 45 400 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.
У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 визначеної застави, на нього відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов'язки, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 197, 315, 369 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто з 03 березня 2021 року до 01 травня 2021 року включно.
Визначити розмір застави в сумі 45 400 гривень, яка може бути внесена на рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 до 01.05.2021 року виконувати наступні обов'язки:
?прибувати за викликом до суду;
?повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
? утриматись від спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях;
?не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 01 травня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_6