08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/94/21
381/2647/20
02 березня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Момот Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Фастів Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
13.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те що він є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі зареєстровані відповідачі, але за даною адресою не проживають більше 10 років. Витрат по утриманню квартири не здійснюють. Будь-якої домовленості про збереження за ними житлової площі за період їх не проживання не існує.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
В судове засідання позивач не зявився, через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява в якій він просив слухати справу в його відсутність та відсутність позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
В судове засідання відповідачі не з'явилися, повідомлялися належним чином про час і місце розгляду справи, зокрема і шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Фастівського міськрайонного суду Київської області, причини неявки суду не відомі, заяв про розгляд справи в їх відсутність до суду не надходило.
Зі згоди представника позивача, суд, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Перевіряючи доводи позивача, судом встановлено, що ОСОБА_1 , позивач по справі є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування квартири посвідченого 26.02.1993 року державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Савчук Т.П., зареєстровано в реєстрі за номером 490.
Відповідно до довідки виданої КП ФРМ «Фастівська ЖЕК» № 00312, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані : ОСОБА_1 (власник), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_2 (дочка), ОСОБА_4 (колишня дружина).
Як вбачається з довідок виданих Головою Будинкового комітету Трухан О.Л. від 09.06.2020 року, 09.08.2020 року та від 03.10.2020 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично не проживають з 08.01.2020 року по даний час.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до п.2 ст.405 ЦК України, член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі вітсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 01.11.1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або для відмови їй у цьому.
Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
В той же час, відповідно до вимог ст.391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Небажання відповідачів надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 4,12,81,89,141,265,268,280-284 ЦПК України, на підставі ст. 15,16,29,316,317,319,321,391,405 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщеннямзадовольнити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Г.В.Соловей