Справа № 373/147/21
Номер провадження 1-кп/373/83/21
03 березня 2021 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020110000001158 (373/147/21) за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, є особою з інвалідністю 3 групи, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , розлученого, не працюючого, раніше не судимого,
в скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
встановив:
23 грудня 2020 року близько 19 год. 20 хв. ОСОБА_3 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою від с. Соснова до автодороги Київ-Харків в смузі для руху в бік с. Соснова, Київської області, в порушення вимог п.п. 2.3 б), д), 12.1 ПДР України, рухаючись у темну пору доби, не був уважним під час керування транспортним засобом, не врахував дорожню обстановку та не зреагував на її зміну, внаслідок чого створивши своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого втратив контроль над транспортним засобом, допустив виїзд на смугу зустрічного руху та подальший з'їзд в кювет, де відбулося зіткнення із деревом.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3 б), д), 12.1 ПДР України перебувають у прямому причинному зв'язку із даною дорожньо-транспортною пригодою та настання наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_7 .
По суті пред'явленого обвинувачення в скоєні криміналього правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав та надав показання, що підтверджують фабулу обвинувачення, зазначивши, що керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO», почав скидати швидкість руху, оскільки випав сніг. Однак автомобіль почало заносити, він виїхав на зустрічну смугу руху і потім в кювет. Далі нічого не пам'ятає, так як втратив свідомість. Інших транспортних засобів, які б створили йому перешкоди перед ДТП, не було. В скоєному розкаюється, просить суворо не карати, ні в коїй мірі не бажав настання смерті батька.
Потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов не заявлено, будь-яких претензій до обвинуваченого вона не має, просить суворо не карати.
Справа слухалась в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. З врахуванням думки учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Зміст ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам роз'яснено.
Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Обставинами, які пом'якшують покарання, визнано щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині, яке виразилось у визнанні та усвідомленні негативності скоєного діяння, активне сприяння розкриттю злочину, яке виразилось у належній участі у слідчих діях.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, наслідки вчиненого ним злочину, відсутність даних про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України та приходить до висновку призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини ст. 286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Враховуючи особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зважаючи на стан його здоров'я (є особою з інвалідністю 3 групи), відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставин, що його пом'якшують, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, суд вважає можливим його перевиховання без ізоляції від суспільства і приходить висновку звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і встановити іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, пов'язані із залученням експертів, в розмірі 3759 (три тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 35 копійок.
Після набрання вироком законної сили речові докази:
-автомобіль марки «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів, с. Семенівка, - повернути спадкоємцям власника ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя ОСОБА_1