гСправа № 358/34/21 Провадження АДРЕСА_8/358/321/21
01 березня 2021 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.,
за участю
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на 51/100 частину будинку, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 51/100 частини будинку АДРЕСА_1 , що фактично є квартирою АДРЕСА_2 , загальною площею 73,40 кв.м., в тому числі житлова площа становить - 52,80 кв.м., допоміжна (підсобна) - 20,60 кв.м., господарські будівлі та споруди відносяться до квартири АДРЕСА_2 - погріб з шийкою.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що рішенням виконкому Богуславської міської ради від 23.09.1975 року № 190, її матері - ОСОБА_4 було видано ордер про право займання кв. АДРЕСА_3 . В цей час в цій же квартирі проживала та була прописана позивачка зі своїми дітьми. У зв'язку з тим, що мати позивачки вийшла заміж та залишила зазначену вище квартиру, відповідно до рішення виконкому Богуславської міської ради від 10.04.1979 року № 82, квартиру АДРЕСА_3 було передано позивачці ОСОБА_1 для проживання з двома дітьми, як такій, що там прописана, тому вона стала вважатися квартиронаймачем цієї квартири.
Рішенням виконкому Богуславської міської ради від 19.11.1980 року № 224, для поліпшення житлових умов, позивачці ОСОБА_1 було виділено у користування суміжну квартиру АДРЕСА_2 , яка звільнилась після смерті попереднього квартиронаймача ОСОБА_5 , тому відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно з розпорядженням виконкому Богуславської міської ради від 21.12.1994 року № 117, вказану квартиру загальною площею 73,40 кв.м. було приватизовано позивачкою ОСОБА_1 , її дочкою ОСОБА_6 та сином дочки ОСОБА_7 в рівних частках за кожним, про що видано свідоцтво про право власності на житло.
Згідно договору купівлі - продажу частини квартири від 04.04.2006 року, позивачка придбала 2/3 квартири АДРЕСА_2 та виготовила на неї технічний паспорт.
Тобто при передачі позивачці, як власниці кв. АДРЕСА_3, кв. АДРЕСА_2 цього ж будинку у вигляді поліпшення житлових умов, Богуславською міською радою вчасно не було прийнято рішення та не проведено відповідні дії по об'єднанню квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у одну квартиру, у зв'язку з чим за паспортом БТІ вона є власницею квартири АДРЕСА_2 загальною площею 73,40 кв.м., а зареєстрована у квартирі АДРЕСА_3 , тому просить визнати за собою право власності на 51/100 частини зазначеного будинку.
В будинку АДРЕСА_1 наявні ще дві квартири: АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 .
Власником квартири АДРЕСА_7 цього будинку загальною площею 37,60 кв.м, з 2019 року являється ОСОБА_3 , який придбав квартиру у попереднього власника.
Власником квартири АДРЕСА_8 цього будинку, загальною площею 32,80 кв.м, з 08.05.2001 року являється ОСОБА_2 , який отримав її на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті попереднього власника ОСОБА_8 .
У кожній квартирі співвласниками будинку АДРЕСА_1 самостійно обладнано окремі системи опалення, газопостачання, водопостачання, водовідведення, електропостачання. Одночасно з цим квартири належать до одного будинковолодіння та мають спільний дах.
Також, встановлено фактичний порядок користування земельними ділянками, наданими для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також для садівництва та городництва, який усталений між співвласниками домоволодіння за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
З довідки про показники технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, виготовленої 18.12.2020 року ТОВ «ПРОЕКТ-МОНТАЖ-БУД» вбачається, що квартира АДРЕСА_7 , загальною площею 37,60 кв.м, становить 26/100 будинку АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_8 , загальною площею 32,80 кв.м, становить 23/100 будинку АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2, загальною площею 73,40 кв.м., становить 51/100 частини будинку АДРЕСА_1 , загальна площа -73,40 кв.м., в тому числі житлова площа становить - 52,80 кв.м., допоміжна (підсобна) - 20,60 кв.м.; господарські будівлі та споруди відносяться до кв. АДРЕСА_2 -погріб з шийкою, літ. "В"-гараж, літ. "Г"-літня кухня.
Згідно рішення Богуславського районного суду Київської області від 25.12.2013 року №358/1937/13-ц за позивачкою, ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: гараж площею 35,9 кв.м. 2010 року забудови, зазначений у Довідці як "літ. "В"-гараж" та літню кухню площею 19,2 кв.м. 2010 року забудови, зазначену у Довідці як "літ. "Г"-літня кухня".
Позивачка зазначає, що перешкод для визнання за нею права власності на 51/100 частину вказаного будинку не існує, оскільки кожен співвласник будинку АДРЕСА_1 має відокремлену частину будинку з самостійним виходом - квартиру, а позивачка має дві квартири, що були об'єднані в одну квартиру АДРЕСА_2 в зазначеному будинку загальною площею 73,40 кв.м., що становить 51/100 частини будинку АДРЕСА_1 , тому вона бажає визнати за собою право власності на 51/100 частини зазначеного будинку.
Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути без її участі, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду заяви, в яких позов визнають та просять його задовольнити і розглянути справу без їхньої участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази, надані позивачкою, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням виконкому Богуславської міської ради від 23.09.1975 року № 190 ОСОБА_4 було видано ордер про право займання квартири АДРЕСА_3 .
Рішенням виконкому Богуславської міської ради від 10.04.1979 року № 82 позивачці ОСОБА_1 було передано для проживання з двома дітьми, як такій, що там прописана, квартира АДРЕСА_3 , а тому вона стала вважатися квартиронаймачем квартири АДРЕСА_3 .
Рішенням виконкому Богуславської міської ради від 19.11.1980 року № 224, задля поліпшення житлових умов, позивачці ОСОБА_1 та її сім'ї було виділено у користування суміжну квартиру АДРЕСА_2 , яка звільнилась після смерті попереднього квартиронаймача ОСОБА_5 .
Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та на підставі розпорядження виконкому Богуславської міської ради від 21.12.1994 року № 117, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних частках кожному було приватизовано квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 73,40 кв.м., про що видано свідоцтво про право власності на житло, яке зареєстроване в Білоцерківському МБТІ за № 3614.
04.04.2006 року позивачка ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 2/3 квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу частини квартири, який зареєстровано в реєстрі за № 1700 державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Київської області Полковніковою Т.А.
Рішенням виконавчого комітету Богуславської міської ради від 25.02.2009 року № 30/2 «Про надання юридичних адрес будівлям та об'єктам в місті Богуславі», квартирі загальною площею 73,40 кв.м. в житловому будинку по АДРЕСА_1 , яка належить гр. ОСОБА_1 , надано юридичну адресу: АДРЕСА_2 , у зв'язку з об'єднанням квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого 18.12.2020 року ТОВ «Проект-Монтаж-Буд» вбачається, що ОСОБА_1 має квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 73,40 кв.м., житловою площею 52,80 кв.м., допоміжною площею 20,60 кв.м. з наступними господарськими будівлями та спорудами: погріб з шийкою (Б), гараж (В), літня кухня (Г), ганок (г).
Статтею 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ, (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частина 1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 не бажає виділення в натурі квартири АДРЕСА_2 , а бажає визнати за собою право власності на 51/100 частини зазначеного будинку.
Згідно копії паспорта позивачки ОСОБА_1 вбачається, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2009 року зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 .
Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. За змістом вищенаведеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, зокрема, у разі неможливості одержати у відповідних органах правовстановлюючий документ на підтвердження права.
Аналізуючи зібрані по справі докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що право власності позивачки оформлено та визнано відповідно до вимог діючого цивільного законодавства. Відсутні будь-які перешкоди для визначення ідеальної частки належного позивачці майна у вищевказаному житловому будинку відповідно до розрахунку визначеному в довідці про показники технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, виготовленої 18.12.2020 року ТОВ «ПРОЕКТ-МОНТАЖ-БУД», яка становить 51/100 частина будинку АДРЕСА_1 , оскільки при цьому цільове призначення приміщення не зміниться, законні права та інтереси інших осіб порушені не будуть.
Пунктом першим частини другої ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Таким чином, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 дійсно має право власності на 51/100 частину будинку АДРЕСА_1 , але так як в іншій спосіб, крім звернутися з позовом до суду про визнання права власності, захистити своє порушене право не може, тому суд вважає за необхідне задовольнити її позовні вимоги.
Визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки відповідачами позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 477 гривень 50 коп.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 81, 142 ч.1, 200, 206, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 345 ч. 1, 328, 334, 364, 365, 392 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 51/100 частину будинку АДРЕСА_1 , що фактично є квартирою АДРЕСА_2 , загальною площею 73,40 кв.м., в тому числі житлова площа становить - 52,80 кв.м., допоміжна (підсобна) - 20,60 кв.м., господарські будівлі та споруди відносяться до квартири АДРЕСА_2 - погріб з шийкою.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого 13.01.2021 року згідно квитанції № 55 на р/р НОМЕР_2 , МФО 899998, в ТВБВ 10026/638 АТ «Ощадбанк», що становить 477 гривень 50 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов