Справа № 357/11137/19
1-кп/357/487/21
26.02.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження № 12018110030002120 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Біла Церква, Київської області, громадянки України, розлученої, маюча на утриманні одну неповнлітню та одну малолітню дитину, зі слів працюючої диспетчером служби таксі без офіційного оформлення трудових відносин, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
у вчиненні кримінального о правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4
потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представник потерпілих адвокат ОСОБА_7
обвинувачена - ОСОБА_3
захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_8
відповідно договору купівлі-продажу від 24.03.2008, укладеного між ВАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» в особі керуючого санацією керівника боржника ВАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» голови правління ОСОБА_9 та ПП «Агроцентр» в особі засновника та директора ОСОБА_10 , ПП «Агроцентр» придбав нежитлову будівлю, площею 1113, 8 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до договору оренди № 62-17 від 15.04.2017, укладеного між ПП «Агроцентр» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , остання отримала у строкове платне користування частину нежилого приміщення площею 100 кв. м, яке розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до договору оренди № 61-17 від 15.04.2017, укладеного між ПП «Агроцентр» та ПП «ТЕО» директором якого є ОСОБА_3 , остання отримала у строкове платне користування частину нежилого приміщення площею 550 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
В період з 2017 року до 2018 року, ФОП ОСОБА_3 та ПП «ТЕО» директором якого є ОСОБА_3 , тобто фактично в особі ОСОБА_3 у вказаному нежитловому приміщенні, загальною площею 650 кв. м., організовано здійснення виробничого процесу, а саме розлив розчиннику в споживчу тару (пластикові пляшки), та його пакування, тобто закупорення пляшки кришкою, яке здійснювалося за допомогою спеціальної насадки, що встановлена на електричну дриль, для виконання якого винаймала працівників та подальше фасування.
Так, з початку вказаної діяльності та до 03.05.2018 року близько 17 години 45 хвилин, ОСОБА_3 будучи фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю та директором ПП «ТЕО», діючи з злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, хоча повинна була і могла їх передбачити, не забезпечила відповідність технологічного процесу вимогам безпеки, допустила-, використання технічних засобів виробництва у незадовільному стані та не забезпечила задовільний стан виробничого середовища. У результаті користування електричними приладами працівниками, які були задіяні до виробничого процесу, який здійснювався за вище вказаною адресою, відповідно до висновку судової експертизи безпеки життєдіяльності та охорони праці № 14-246 від 16.09.2019 допустила порушення вимог діючого законодавства та вимог пожежної безпеки, а саме:
- ст. 13 Закону України «Про охорону праці» - роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням. робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
- «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників», затверджені наказом МНС України 25.01.2012 № 67, а саме:
п. 2.1 розділу II - на підприємстві повинні бути створені для кожного працівника здорові і безпечні умови праці. При цьому необхідно дотримуватись таких основних принципів запобігання небезпекам: виключення небезпек, якщо це є можливим і реальним; обмеження небезпек, яких уникнути неможливо; усунення небезпек у їх першоджерелах, виключення або максимальне обмеження впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників; забезпечення пріоритету колективних засобів захисту над індивідуальними; врахування людського фактора, зокрема під час вибору засобів виробництва, технології, організації праці, устаткування робочих місць тощо; п. 2.6 розділу II - У випадках, коли діяльність кількох суб'єктів господарювання здійснюється одночасно на одній території або в одній робочій зоні, має бути налагоджено співробітництво між ними, взаємне інформування, координація дій та осіб, які відповідають за невиконання вимог охорони праці, з урахуванням характеру діяльності щодо захисту від небезпек та запобігання їм відповідно до чинного законодавства. Залучені працівники інших підприємств повинні пройти медичний огляд та інструктаж з охорони праці з урахуванням специфіки умов праці на підприємстві, що приймає залучених працівників. Таким працівникам повинні бути надані необхідні засоби індивідуального захисту; п. 1.3 розділу III - рівень пожежної безпеки робочих зон, приміщень та інженерного устаткування повинен відповідати вимогам Правил пожежної безпеки.
- «Правила пожежної безпеки в Україні», затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, а саме: п.п 7.1 розділу VI - технологічне обладнання при нормальних режимах роботи повинно бути пожежобезпечним, а на випадок небезпечних несправностей та аварій необхідно передбачати захисні заходи, що обмежують масштаб та наслідки пожежі; п.п 7.5 розділу VI - виробництво, де перебувають в обігу вибухопожежонебезпечні речовини і матеріали, повинно бути оснащене автоматичними засобами контролю параметрів, значення яких визначають вибухопожежонебезпечність процесу, сигналізацією граничних значень і системами блокувань, які перешкоджають виникненню аварійних ситуацій; п.п 7.14 розділу VI - у виробничих та складських приміщеннях, у яких застосовуються, виробляються або зберігаються речовини й матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і парів, повинні встановлюватися автоматичні газоаналізатори для контролю за станом повітряного середовища. За відсутності газоаналізаторів, які випускаються серійно, необхідно здійснювати періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища.
Крім цього, враховуючи, що ОСОБА_3 допущені організаційні порушення, які призвели до виникнення вказаної пожежі, а саме: відсутність системи управління охороною праці на виробництві; відсутність проведення інструктажу; допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці; відсутність інструкцій з охорони праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, а тому її діями допущено невиконання вимог наступних нормативно-правових актів, а саме:
-п 1.1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, відповідно до якого експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91), правилам безпечної експлуатації електроустановок споживачів;
-п. 7.4.5 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених наказом комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 №4 - електрообладнання з частинами, що іскрять під час нормальної роботи або нагріваються понад небезпечні температури (тобто є імовірними джерелами займання) рекомендується встановлювати поза межами пожежонебезпечних зон;
-п. 2.14 розділу III «Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.12.2013 № 966 - не дозволяється виконувати роботи електроінструментом,у якого закінчився термін періодичної перевірки, або якщо він має хоча б одну з таких несправностей: пошкодження штепсельного з'єднання, кабелю або його захисної трубки; пошкодження кришки щіткотримача; нечітка робота вимикача; іскріння щіток на колекторі, що супроводжується появою кругового вогню на його поверхні; витікання мастила з редуктора або вентиляційних каналів; поява диму або запаху, характерного для палаючої ізоляції; поява підвищеного шуму, стуку, вібрації; злам або поява тріщин у корпусній деталі, рукоятці, захисному огородженні; пошкодження робочої частини електроінструменту; зникнення електричного зв'язку між металевими частинами корпусу та нульовим захисним штирем штепсельної вилки.
При цьому, відповідно до п. 7.11 статуту ПП «ТЕО» передбачено, що у своїй діяльності вказане підприємство зобов'язане дотримуватись вимог чинного законодавства України.
Таким чином, внаслідок порушення зазначених вимог чинного законодавства під час виробничого процесу, який відбувався на території ПП «Агроцентр», яке розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85-Б, в складському приміщенні, а саме частину виробничого приміщення площею 100 кв.м., на правах оренди, відповідно до договору оренди № 62-17 від 15.04.2017, використовує фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та частину виробничого приміщення площею 550 кв.м., на правах оренди, відповідно до договору оренди № 61-17 від 15.04.2017, використовує ПП «ТЕО», директором якого є ОСОБА_3 , внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, зі сторони ОСОБА_3 , під час здійснення виробничого процесу, а саме розливу розчиннику в споживчу тару (пластикові пляшки), та закупорення пляшки кришкою, яке здійснювалося за допомогою спеціальної насадки, що встановлена на електричну дриль, відбулося коротке замикання електричного дриля в частині електричного дроту, який вмикається до електричної мережі, внаслідок чого відбулося займання.
В цей момент, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно наказу (розпорядження) № 4 від 08.09.2017, прийнята на роботу до ФОП ОСОБА_3 , на посаду укладальник-пакувальник та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка згідно трудового договору від 02.04.2012, прийнята на роботу до ФОП ОСОБА_3 , на посаду укладальник-пакувальник, перебували на своєму робочому місці, в приміщенні виробничого цеху та виконували свої обов'язки по розливу розчиннику в споживчу тару (пластикові пляшки), та закупорення пляшки кришкою, яке здійснюється за допомогою спеціальної насадки, що встановлена на електричну дриль.
Внаслідок займання, яке відбулося через коротке замикання електричної дрилі в частині електричного дроту, який вмикається до електричної мережі, зайнявся одяг в який була одягнена ОСОБА_6 та від горіння якого ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді термічного опіку полум'ям II АБ ступеню 25% обличчя, верхніх кінцівок, правої нижньої кінцівки з розвитком опікової хвороби і опікового шоку середньої важкості, токсемії, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 115/Е від 01.07.2019 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.
Крім того, внаслідок займання, яке відбулося через коротке замикання електричної дрилі в частині електричного дроту, який вмикається до електричної мережі, зайнявся одяг в який була одягнена ОСОБА_5 та від горіння якого ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді термічного опіку полум'ям II АБ ступеню 60% обличчя, правої верхньої кінцівки, сідниць, нижніх кінцівок, опікова хвороба, термічний опіковий шок, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 114/Е від 11.07.2019 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, визнала повністю. При цьому дала суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам.
Зазначила, що станом на травень до 2018 року вона в одній особі, була керівником ФОП ОСОБА_3 та директором ПП «ТЕО», на яких працювали потерпілі. На підприємствах вона не забезпечила прийняття на посаду особу яка відповідальна за техніку безпеки і як наслідок не забезпечила відповідність технологічного процесу вимогам безпеки, допустила-, використання технічних засобів виробництва у незадовільному стані та не забезпечила задовільний стан виробничого середовища. Вказане призвело до того, що у цеху було розлито легкозаймисту рідину, яка загорілася від роботи дриля. Просить суворо не карати та призначити якомога м'якіше покарання. Стверджує, що повністю відшкодувала завдані збитки потерпілим. Стверджує також що щиро розкаюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачена, її захисник, прокурор, потерпілі та їх представник не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та її дії правильно кваліфіковані:
- за ч. 2 ст. 270 КК України як порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно тяжкі наслідки, а саме спричинено тяжкі тілесні ушкодження кільком особам, за якою вона і повинна нести відповідальність.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 вчинила закінчений тяжкий злочин, який характеризується необережною формою вини проти безпеки виробництва. Суд також враховує наслідки, які настали від його вчинення у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю двом потерпілим у виді тяжких тілесних ушкоджень.
Враховуючи особу обвинуваченої, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 , яка вперше притягується до кримінальної відповідальності та раніше не судима, за місцем проживання характеризується виключно позитивно стосунки з особами, що ведуть антигромадський спосіб життя не підтримує, не перебуває під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра має на утриманні одну малолітню та одну неповнолітню дитину, що підтверджується копіями свідоцтв про народження.
Оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, які характеризують особу обвинуваченої, з урахуванням досудової доповіді, суд приходить до висновку, що обвинувачена є особою із низькою ймовірністю вчинення повторного злочину, а тому не становить суспільну небезпеку для суспільства так як існує низький ризик повторного вчинення злочину.
Суд враховуючи, що обвинувачена хоча і визнала свою вину, відшкодувала певну частину завданої злочином шкоди, однак, протягом усього судового розгляду не висловила жалю щодо скоєного та не попросила вибачення у потерпілих, суд не визнає вказану в обвинувальному акті обставину, що пом'якшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, щире каяття.
Водночас суд визнає як пом'якшуючі покарання обставину відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України:
1) визнання вини;
2)перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких є малолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нею та іншими нових кримінальних правопорушень, їй необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 270 КК України, розмір якого повинен бути ближчим до мінімального.
Водночас враховуючи вищевказані обставини у їх сукупності, правову позицію прокурора та потерпілих щодо покарання обвинуваченій, які вважають, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, досудову доповідь, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливе зі звільненням її від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку, який з огляду на тяжкість та характер вчиненого кримінального правопорушення має бути середнім.
Враховуючи, що потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовились від цивільного позову в силу відшкодування їм завданих злочином збитків, провадження за цивільними позовами відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦК України підлягають закриттю.
Процесуальні витрати в розмірі 10 859 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 30 коп. слід стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 127, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, ч. 3 ст. 206 ЦПК України суд,-
Визнати ОСОБА_3 винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КК України, та призначити їй покарання:
- за ч. 2 ст.270 КК України у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-попросити публічно вибачення у потерпілих;
-не виїжджати з межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Провадження за цивільним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення завданої злочином шкоди в сумі 200 000 грн. закрити.
Провадження за цивільним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення завданої злочином шкоди в сумі 256 305 грн. закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 10 859 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 30 коп.
Речові докази у справі: елктродриль та подовжувач, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ГУ НП в Київській області (квитанція №1056) повернути власнику.
Марлеві тампони, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області знищити.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_1