Справа № 351/213/21
Номер провадження №2/351/295/21
26 лютого 2021 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Калиновського М.М.,
з участю секретаря Равлюк М.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок, -
Позивачка звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок
В обґрунтування позовних вимог вказала, що на праві спільної часткової власності членів колгоспного двору ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належить житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташований в АДРЕСА_1 . Дане господарство належало до суспільної групи «колгоспний двір», в якому станом на 15.04.1991 року проживали вищезазначені особи, а отже, у відповідності до діючого на той час цивільного законодавства, та п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - чоловік позивачки. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 - батько позивачки. Після смерті останніх залишилось спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 .
29.12.2020 р. позивачка звернулася до натаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак останній було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку із тим, що житловий будинок належить колгоспному двору в якому не визначені частки.
Ніхто крім позивачки не претендує на вказане господарство, а тому позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивачки подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задоволити, а справу просив розглядати за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнає, проти позову не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнає, проти позову не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнає, проти позову не заперечує.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого на ОСОБА_5 , слідує, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого на ОСОБА_8 , слідує, що останій помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою державного нотаріуса Першої Снятинської районної державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці с.Будилів, Снятинського району Івано-Франківської області у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частки житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та батька ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із невизначеністю часток в колгоспному дворі.
З довідки від 29.12.2020 р. № 1744/02-14, виданої першою Снятинською державною нотаріальною конторою, вбачається, що спадкоємцем за законом до всього майна після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав в с. Будилів Снятинського району Івано-Франківської області є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 . Інших спадкоємців не має.
З довідки від 29.12.2020 р. № 1743/02-14, виданої першою Снятинською державною нотаріальною конторою, слідує, що після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав в с. Будилів Снятинського району Івано-Франківської області заведена спадкова справа за № 406/2020 на підставі заяви про видачу спадщини за законом №955 від 24.11.2020 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 . Заяв від інших спадкоємців не надходило.
Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 26.07.1990 р., жилий будинок в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору головою якого є ОСОБА_8 .
З довідки від 27.01.2020 р. №19, виданої виконавчим комітетом Будилівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, слідує, що за гр. ОСОБА_8 , 1934 р.н., який проживає за адресою АДРЕСА_1 згідно поговподарської книги сільської ради №5 станом на 01.01.1991 р. рахується 0, 25 га. землі для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0, 35 землі для ведення особистого селянського господарства.
Згідно довідки від 23.11.2020 р. № 549, виданої виконавчим комітетом Будилівської сільської ради, станом на 15.04.1991 р., в житловому будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_8 , 1934 р.н., голова колгоспного двору, ОСОБА_1 , 1959 р.н., дочка, ОСОБА_5 , 1960 р.н., зять, ОСОБА_2 , 1984 р.н., внука, ОСОБА_4 , 1987 р.н., внука.
З звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта слідує, що житловий будинок з господарськими будівлями, що в АДРЕСА_1 , відповідає будівельним нормам, санітарно-екологічним нормам та правилам, протипожежним нормам та правилам, що забезпечують безпечну для життя та здоров'я людей експлуатацію об'єкта.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого мана - відсутні відомості щодо права власності на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_2 13.07.2003 р. зареєстрували шлюб. Після одруження « ОСОБА_2 » присвоєно прізвище « ОСОБА_2 ».
Згідно свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_3 08.08.2002 р. зареєстрували шлюб. Після одруження « ОСОБА_3 » присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз'яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ "Про власність" вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.
За наведених обставин суд вважає, що невизначеність часток не є підставою відмови у захисті права позивачки, а тому на підставі вищенаведеного, суд вважає, що позивачка, набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1218, 1233, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: М.М.Калиновський