Справа № 346/5778/20
Провадження № 2/346/578/21
19 лютого 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Калинюка О.П.
з участю секретаря Матушевської Г.Д.
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Коломийської міської ради об"єднаної територіальної громади, ОСОБА_9 про визнання права власності на нежитлову будівлю, -
в обгрунтування своїх вимог позивачі зазначають, що 03.09.1997 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 створили товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична консультація», статут якого був зареєстрований у виконавчому комітеті Коломийської міської ради 17.09.1997 року. Вказане ТОВ створене з метою приватизації нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і в якому більшість позивачів працювали адвокатами. Дане приміщення на той час було власністю Коломийської міської ради і знаходилося в оренді юридичної консультаціїї Коломийського району Івано-Франківської обласної колегії адвокатів.
26.09.1997 року укладений договір купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення, згідно з яким ТзОВ «Юридична консультація» купило вищевказане приміщення, сплатило продавцю обумовлену договором вартість об'єкту, однак, не зареєструвало в Коломийському МБТІ право власності на дане майно. Учасниками вказаного товариства визначена частка кожного в статутному фонді, яка станом на 03.09.1997 року складала 10 %, і яка подальшому змінювалася у зв'язку з виходом з товариства учасників ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9
17.02.1998 року ТзОВ « Юридична консультація» ліквідовано, вказана нежитлова будівля була передана його учасникам з визначенням часток в даному майні: ОСОБА_2 - 150/1000, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 - кожен по 145/1000, а ОСОБА_11 - 125/1000.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_12 і його частку в спірному майні успадкували позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_11 і його частку успадкувала ОСОБА_6 .
У зв'язку з ліквідацією ТОВ і смертю ОСОБА_12 , і ОСОБА_11 на даний час здійснити за кожним з позивачів державну реєстрацію права власності на належну йому в даному майні частку в позасудовому порядку неможливо. Оскільки станом на дату укладення договору купівлі-продажу державного майна і на дату ліквідації ТОВ законом не було передбачено обов'язкової такої реєстрації, то речове право ТОВ на дане майно визнається дійсним, і після ліквідації вказаного товариства його учасники набули право власності на дане майно.
Виходячи із вказаного, ОСОБА_2 набула право власності на 300/2000 частки вказаної нежитлової будівлі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кожна - на 145/2000 частки, ОСОБА_6 - на 250/2000 частки, а ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 кожна - на 290/2000 частки вказаної нежитлової будівлі, та просять задовольнити вимоги саме з таким визначенням їхніх часток.
Позивачі та їх представники в підготовче засідання не з'явилися, подали суду заяви, в який просять суд задовольнити позов і справу розглянути в їхній відсутності.
Відповідачі в підготовче засідання не з'явилися, представник Коломийської міської ради подав заяву з проханням розглянути справу у відсутності їхнього представника, ухвалити рішення згідно з чинним законодавством, ОСОБА_9 подала електронною поштою до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу в її відсутності, позовні вимоги визнгає.
В зв'язку з неявкою в підготовче засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Тому наявні підстави згідно з ч. 3 ст.200 ЦПК України для ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які досліджені в судовому засіданні, дійшов наступних висновків.
Згідно з даними виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське МБТІ» за № 67351 від 07.10.2020 року нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до 26.09.1997 року відносилася до комунальної власності, була власністю Коломийської міської ради і в оренді юридичної консультації Коломийського району Івано-Франківської обласної колегії адвокатів. За заявою завідуючої цією консультацією ОСОБА_1 , яка діяла від імені трудового колективу, рішенням Коломийської міської ради за № 159 від 21.05.1997 року та додатком до нього за № 1 вказане приміщення включено в перелік об'єктів, які підлягали приватизації в 1997 році (а.с.29).
З метою приватизації даного приміщення 03.09.1997 року адвокати ( члени трудового колективу) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 створили товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична консультація», прийняли статут, який зареєстрований у виконавчому комітеті Коломийської міської ради 17.09.1997 року (а.с.14-16 ).
26.09.1997 року між представництвом регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Коломиї в особі начальника цього представництва Самуляка М.С. та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична консультація» в особі директора Філяка П.П. укладений і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Маркеловою І.М за реєстровим номером Д-747 договір купівлі-продажу державного майна. Згідно із вказаним договором продавець зобов'язався передати у власність покупця приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а покупець прийняти і оплатити продавцю 7761 грн. вартості даного приміщення (а.с. 17-20).
Судом встановлено, що сторони вказаного договору виконали його умови. Так, покупець сплатив продавцю на підставі приватизаційних платіжних доручень від 24.10.1997 року, 26.11.1997 року згідно з квитанціями Ощадбанку за № 17 від 24.09.1997 року на суму 3187 грн. 50 коп., за № 21 від 24.1021997 року на суму 1070 грн., за № 17 від 26.11.1997 року на суму 3505 грн. обумовлену договором вартість об'єкту, а продавець передав об'єкт у власність покупця.
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ « Юридична консультація» від 03.09.1997 року визначена частка кожного з учасників в статутному фонді товариства, яка станом на вказану дату складала 10 % ( а.с. 11-13).
В подальшому, у зв'язку з виходом з товариства учасників ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 на підставі протоколів загальних зборів учасників ТОВ від 29.09.1997 року, 22.12.1997 року, 03.01.1998 року, 01.02.1998 року частки учасників змінювалися (а.с. 24, 25, 27, 28).
Згідно з даними довідки державного реєстратора відділу державної реєстрації Коломийської міської ради М.Андрійчука за №01-23/126 від 28.10.2004 року ТОВ « Юридична консультація» ліквідовано 17.02.1998 року ( а.с. 23).
Спірна нежитлова будівля протоколом загальних зборів учасників ТОВ передана його учасникам з визначенням часток в даному майні: ОСОБА_2 - 150/1000, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 - по 14 5/1000 кожен, а ОСОБА_11 -125/1000 ( а.с. 28).
Отже, ТОВ « Юридична консультація» хоча і купило вищевказану нежитлову будівлю, однак, згідно з випискою з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське МБТІ» за № 67361 від 07.10.2020 року реєстрація права власності на дане майно залишилася за Коломийською міською радою ( а.с. 29).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_12 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_11 , що стверджується свідоцтвами про смерть ( а.с.33,34 ).
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_12 відкрилася спадщина за законом і спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину, є його дружина ОСОБА_7 та донька ОСОБА_8 .
Після смерті ОСОБА_11 відкрилася спадщина за заповітом на квартиру, яку він заповів ОСОБА_15 , а на решту неохопленого заповітом майна спадкодавця, в тому числі і на його частку в спірному приміщенні, відкрилася спадщина за законом, яку прийняла ОСОБА_6 .
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, і висновки суду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України « Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в редакції від 15.05.1996 року ( чинній станом на 26.09.1997 року) об'єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва. Балансова вартість основних фондів зазначених об'єктів не повинна перевищувати 20 мільйонів карбованців за станом на 1 травня 1992 року (після їх індексації).
Згідно з вимогами ст. 3 вказаного Закону приватизація об'єктів малої приватизації здійснювалася способом викупу об'єктів, що підлягають приватизації, працівниками цих об'єктів; продажу на аукціоні, за конкурсом.
Відповідно до вимог ст. ст. 4, 5 вказаного Закону продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, були відповідно Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами народних депутатів. Покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".
Отже, спірна нежитлова будівля відносилася до об'єктів малої приватизації і можливим способом її приватизації був її викуп.
Виходячи з вказаного, суд дійшов до висновку, що ТОВ « Юридична консультація» на законних підставах законно купило спірне нежитлове приміщення.
Відповідно до вимог ст. 50 Закону України « Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, яке має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Отже, учасники ТОВ «Юридична консультація» при утворенні товариства повинні були визначити частки учасників товариства в статутному фонді вказаного товариства і в подальшому їх змінювати.
Учасники товариства ОСОБА_13 , ОСОБА_9 скористалися передбаченим ст. 54 вказаного Закону правом і вибули з даного товариства, після чого не мають претензій щодо майна в казаного товариства і їхніх часток в ньому.
Станом на 17.02.1998 року державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснювалася державними реєстраторами виконавчих комітетів міських, районних в місті Ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за їх місцезнаходженням у відповідності до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 р. №276 ( постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів N 740 від 25.05.1998 року ). Отже, відділ державної реєстрації Коломийської міської ради вправі був внести відомості про скасування державної реєстрації (ліквідацію) ТОВ « Юридична консультація».
Згідно з вимогами ст. 21 Закону України "Про господарські товариства» майно, грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків з оплати праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених законом та установчими документами.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ЦК України майно , яке залишилося після задоволення претензій кредиторів, передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що після ліквідації товариства нежитлова будівля законно передана його учасникам з визначенням наступних часток в даному майні: ОСОБА_2 - 150/1000, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 кожен - по 145/1000. а ОСОБА_11 - 125/1000.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 26.11.2015 року) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Реєстрація права власності на будівлі та споруди була введена згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002 року № 7/5.
Зазначеними нормативним актом хоча і була передбачена реєстрація права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, станом на дату укладення вищевказаного договору купівлі-продажу державного майна і на дату ліквідації вказаного товариства не було передбачено обов'язкової державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно. Отже, оскільки речове право товариства з обмеженою відповідальністю « Юридична консультація» на дане нерухоме майно визнається дійсним, то після ліквідації вказаного товариства його учасники набули право власності на дане майно.
Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків ( спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з вимогами ст.1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно вимог ч.1 ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені жими ви після відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.1268 цього Кодексу спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Оскільки відповідно до положень ч. 5 ст. 1268 ЦК України прийнята спадщина належить спадкоємцю з дня її відкриття ( дня смерті спадкодавця), то після смерті ОСОБА_12 його спадкоємці ОСОБА_7 і ОСОБА_8 успадкували право власності на 145/2000 частку в спірному майні кожна, а після смерті ОСОБА_11 його спадкоємиця ОСОБА_6 набула право власності на 125/1000 частку в цьому майні.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не взнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким посвідчується його право власності.
Оскільки реєстрація права власності на дане майно залишилася за Коломийською міською радою і на даний час в зв'язку з ліквідацією ТОВ і смертю його учасників ОСОБА_12 і ОСОБА_11 отримати в позасудовому порядку кожним з позивачів правовстановлюючого документу, яким підтверджується його право власності на частку в спірному приміщенні, неможливо, то позивачами обрано правильний спосіб захисту своїх прав шляхом звернення до суду з даним позовом.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 392, 1216, 1218, 1222, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст. 3 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України,суд,-
позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м. Долина Івано-Франківської області, жителькою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,право власності на 300/2000 (триста двотисячних) частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою та жителькою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , право власності на 145/2000 (сто сорок п'ять двотисячних) частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженкою та жителькою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ,право власності на 145/2000 (сто сорок п'ять двотисячних) частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженкою с. Мишків Заліщицького району Тернопільської області, жителькою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ,право власності на 250/2000 (двісті п'ятдесят двотисячних) частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженкою с. Мушні Рокитнівського району Рівненської області, жителькою АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , право власності на 290/2000 (двісті дев'яносто двотисячних) частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженкою м. Апостолово Дніпропетровської області, жителькою АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ,право власності на 290/2000 (двісті дев'яносто двотисячних) частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженкою с. Рясники Гощанського району Рівненської області, жителькою АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , право власності на 290/2000 (двісті дев'яносто двотисячних) частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженкою смт. Яблунів Косівського району Івано-Франківської області, жителькою АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ,право власності на 290/2000 (двісті дев'яносто двотисячних) частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01 березня 2021 року.
Суддя Калинюк О. П.