23 лютого 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/3228/20
За позовом Глибоцького виробничого управління житлово-комунального господарства, смт. Глибока Чернівецької області
до Комунального некомерційного підприємства Глибоцької районної ради “Глибоцька центральна районна лікарня”, смт. Глибока Чернівецької області
про стягнення заборгованості - 836632,00 грн
Cуддя О.В. Гончарук
Секретар судового засідання - І.Б. Вівчарюк
Представники сторін:
від позивача - Тучак Я.С. (сомопредставництво, трудовий договір від 21.01.2020);
від відповідача - не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Глибоцьке виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до КНП Глибоцької районної ради “Глибоцька центральна районна лікарня” про стягнення заборгованості в сумі 485941,61 грн.
В обґрунтування свого позову позивач посилається на обставини, пов'язані не невиконання відповідачем як споживачем послуг водопостачання та водовідведення на підставі типового договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 05.07.2019 № 690, своїх обов'язків в частині оплати наданих йому послуг за період з 01.01.2020 по 01.10.2020.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 25.01.2021.
05 січня 2021 року через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. № 40), в якій позивач просив суд збільшити розмір позовних вимог до загальної суми у розмірі 836632,00 грн за період з січня 2020 по грудень 2020.
Ухвалою від 25.01.2021 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та відкладено підготовче засідання на “08” лютого 2021 року.
Ухвалою суду від 08.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.02.2021.
На день розгляду справи по суті, 23.02.2021, представник відповідача в судове засідання не з'явився та про причини своєї неявки суд не повідомив, що відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки в матеріалах справи наявні докази про належне повідомлення відповідача про судове засідання 23.02.2021.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в судовому засіданні 23.02.2021 без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Присутній у судовому засіданні представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами спеціального законодавства, а саме Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року № 2189-VIII, Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690, Правилами надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води та водовідведення № 630 від 21.07.2005 року.
Відповідно до п. 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно з п. 1 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Частиною 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Отже, законодавчо закріплено надання житлово-комунальних послуг на договірній підставі.
Разом з тим, матеріали справи не містять підписаного сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг.
Порядок укладення договорів, у тому числі на основі примірних і типових, визначений приписами Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до частини 3 статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Доказів звернення позивача до відповідача із пропозицією укласти договір про надання житлово-комунальних послуг матеріали даної справи не містять.
Відповідно до приписів частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Доказів такого приєднання відповідачем до договору, як то заява про приєднання, тощо, матеріали даної справи не містять. Таким чином, у матеріалах даної справи відсутні докази наявності договірних відносин між сторонами.
Разом з тим, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказаного висновку дійшов Верховний Суд при винесенні постанови від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що листом №241 від 01.10.2020 позивач звертався до відповідача з попередженням у якому зазначав про наявність у відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.
У листі № 1428 від 27.10.2020 відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань та значним зростанням тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення згідно рішення виконавчого комітету селищної ради «Про встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення для населення, бюджетних установ та інших споживачів громади» (з 23,31 грн за 1 м/куб. з ПДВ до 52,00 грн 1 м/куб. з ПДВ), у відповідача наявна заборгованість, яка буде погашена у разі виділення додаткових коштів.
Тобто відповідач фактично визнав споживання послуг з водопостачання та водовідведення, які надає йому позивач та наявну у нього заборгованість перед позивачем.
Згідно з підписаними сторонами актом звірки взаєморозрахунків та картки розрахунків за особовим рахунком №0011 від 29.12.2020, визнана відповідачем заборгованість перед позивачем за період з січня 2020 року по грудень 2020 року становить 836632,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути заборгованість у розмірі 836632,00 грн.
В порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Глибоцької районної ради “Глибоцька центральна районна лікарня” (60400, смт. Глибока Чернівецької області, вул. Шевченка,14, код ЄДРПОУ 02005705) на користь Глибоцького виробничого управління житлово-комунального господарства (60400, смт. Глибока Чернівецької області, вул. Героїв Небесної Сотні, 56, р/р НОМЕР_1 ЧФ ПФТКБ «ПриватБанк», МФО 356282, код ЄДРПОУ 03357553) 836632,00 грн заборгованості та 12549,48 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне рішення складено 03.03.2020.
Суддя О.В. Гончарук