ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.02.2021Справа № 910/17207/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальнісю "Стройспецтехника";
до Державного агентства автомобільних доріг України (відповідач 1);
Служби автомобільних доріг в Одеській області (відповідач 2);
про скасування рішення, визнання його незаконним, визнання бездіяльності протиправною та договору укладеним.
Суддя Мандриченко О. В.
Представники:
Від позивача: Поцелов А. О., адвокат, ордер серії ВК № 1011735 від 04.11.20;
Від відповідача 1: Коваленко М. М., уповноважена особа;
Від відповідача 2: Демура Р.В., представник, довіреність № 01-1655/06 від 20.05.20.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройспецтехника" з позовом до Державного агентства автомобільних доріг України та Служби автомобільних доріг в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1;
- визнати незаконним та скасувати рішення про відміну торгів за ідентифікатором UA-2019-10-18-000678-с, оформлене на електронному майданчику в системі Прозорро протоколом № 4 від 28.12.2019 про відміну торгів;
- визнати укладеним з дня набрання законної сили рішенням договір, який укладений між відповідачем 2 та позивачем на умовах, визначених результатами процедури закупівлі (ідентифікатор UA-2019-10-18-000678-с) та тендерною документацією.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 року відкрито провадження у справі № 910/17207/20 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.
Через відділ діловодства суду 15.01.2021 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою заявник просив суд викласти прохальну частину позовної заяви в наступній редакції:
- визнати протиправною бездіяльність Державного агентства автомобільних доріг України, яка полягає у нездійсненні контролю за укладанням договору на здійснення поточного ремонту дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення згідно переліку № 1 за результатами процедури закупівлі UA- 201 9-10-18-000678-с.
- визнати незаконним та скасувати рішення про відміну торгів за ідентифікатором UА-2019-10-18-000678-с, оформлене на електронному майданчику в системі Прозорро Протоколом № 4 від 28.12.2019 року про відміну торгів.
- вважати укладеним з дня набрання законної сили рішенням договір, укладений між Службою автомобільних доріг в Одеській області, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА», як виконавцем, на умовах, визначених результатами процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2019-10-18-000678-C) та тендерною документацією, в редакції, зазначеною позивачем в заяві про уточнення позовних вимог.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 182 ГПК України передбачено право сторони подати заяву про уточнення позовних вимог та/або заперечень проти них на стадії підготовчого провадження.
Оскільки уточнена позовна заява від 14.01.2021 не суперечить вимогам процесуального кодексу, вказана заява прийнята судом до розгляду.
Через відділ діловодства суду 15.02.2021 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій заявник просив суд внести зміни до договору шляхом укладання додаткової угоди в редакції, визначеною позивачем у своїй заяві.
Судом було відхилено вищевказану заяву позивача про збільшення позовних вимог, оскільки остання не відповідає вимогам процесуального законодавства з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з заявою про збільшення позовних вимог та заявляючи вимогу про внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди, позивач не просто збільшує кількісні показники (ціну позову), а фактично заявляє самостійні позовні вимоги, тобто новий позов.
Відповідно до ч. 3 п.п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Таким чином, оскільки позивачем у своїй заяві про збільшення позовних вимог заявлена нова немайнова вимога, суд не приймає її до розгляду, а позовні вимоги розглядаються в описаних вище межах.
Через відділ діловодства суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального України.
Розглянувши клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі, господарський суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з нижченаведеного.
Судом встановлено, що 18 жовтня 2019 року Службою автомобільних доріг в Одеській області було оголошено про проведення процедури закупівлі ремонту доріг згідно переліку 1 за кодом ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (ідентифікатор закупівлі UA-2019-10-18-000678-C).
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» приймало участь у вказаній процедурі закупівлі.
Протоколом розкриття тендерних пропозицій від 17 грудня 2019 року пропозицію позивача визнано найбільш економічно вигідною та встановлено відповідність його пропозиції вимогам тендерної документації.
28 грудня 2019 року відповідачем 2 було прийнято рішення про відміну торгів № UA-2019-10-18-000678-C, оформлене на електронному майданчику в системі PROZORRO Протоколом № 4 від 28 грудня 2019 року засідання тендерного комітету щодо відміни процедур закупівель на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме, у зв'язку із відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вважає, що дії (бездіяльність) відповідача 1 та рішення відповідача 2, оформлене на електронному майданчику в системі PROZORRO Протоколом № 4 є протиправними, такими, що підлягають скасуванню, бездіяльність відповідача 2, як головного розпорядника бюджетних коштів - протиправною, а договір про закупівлю укладеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», передбачено, що центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії.
Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 10.09.14р. №439 Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Служба автомобільних доріг в Одеській області (надалі - Служба) є державним агентством, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.
Таким чином, Служба автомобільних доріг в Одеській області є регіональним підрозділом Державного агентства автомобільних доріг України, що на місці забезпечує виконання її функцій.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Предметом спору у цій справі є незгода позивача з рішенням тендерного комітету Служби автомобільних доріг в Одеській області, яким було відмінено процедуру закупівель № UA-2019-10-18-000678-C, а також незгода позивача з бездіяльністю Державного агентства автомобільних доріг України, яке є центральним органом виконавчої влади, а відтак, суб'єктом владних повноважень. Позовна вимога щодо визнання договору укладеним між позивачем та відповідачем 1 є похідною, оскільки задоволення останньої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) щодо визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів.
Суд відзначає, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб'єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року у справі № 819/829/17 та у постанові від 14.05.2019 у справі 918/843/17.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що спір у цій справі за характером правовідносин підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального України господарський суд закриває провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Виходячи з вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку, що cпір за позовом Товариства з обмеженою відповідальнісю "Стройспецтехника" до Державного агентства автомобільних доріг України та Служби автомобільних доріг в Одеській області у справі № 910/17207/20 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
1. Провадження у справі № 910/17207/20 закрити.
2. Згідно з вимогами частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України роз'яснити позивачу, що вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державного агентства автомобільних доріг України та визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів за ідентифікатором UА-2019-10-18-000678-с, оформлене на електронному майданчику в системі Прозорро Протоколом № 4 від 28.12.2019 року, віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 26.02.2021.
Суддя О.В. Мандриченко