03.03.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1134/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоком Сервіс"
до відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району
про стягнення заборгованості в сумі 98872 грн 02 к.
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоком Сервіс" із позовною заявою до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості за Договором з виконання робіт від 01.07.2019 № 109 в сумі 98872 грн 02 к.
Вирішення судом процесуальних питань.
04.01.2021 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
27.01.2021 відповідач подав відзив на позов вх.№1305/21, який суд прийняв до розгляду.
27.01.2021 представник позивача на електронну пошту суду направив заяву про зменшення позовних вимог вх.№1472/21, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 72135 грн 74 к., яку суд прийняв до розгляду та визначив предметом спору стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 72135 грн 74 к.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з гідрохімічного очищення внутрішніх мереж центрального опалення їдальня №1/462 смт. Делятин №109 від 01.07.2019 в частині оплати послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 72135 грн 74 к. Вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві на позов вх.№1305/21.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Предметом спору є матеріально - правова вимога про стягнення заборгованості за надані послуги з гідрохімічного очищення внутрішніх мереж центрального опалення їдальня №1/462 смт. Делятин.
01.07.2019 сторони спору уклали договір №109, відповідно до розділу 1 якого підрядник зобов"язався виконати за завданням замовника такі види послуг: послуги з гідрохімічного очищення внутрішніх мереж центрального опалення їдальня №1/462 смт. Делятин. Замовник зобов"язується прийняти та оплатити вище перелічені послуги згідно актів виконаних послуг.
Сторони уклали договір письмово у формі єдиного документа, його підписали повноважні особи обох сторін за договором та скріпили печатками. Згідно з п.4.2 договору, договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, при умові повного виконання сторонами своїх зобов"язань по цьому договору.
Згідно з п. 2.1 договору ціна договору72135 грн 74 к., в т.ч.ПДВ -20% 12022 грн 62 к.
Кінцева ціна договору визначається по фактично виконаних обсягах і актах виконаних послуг, в цінах на момент їх оплати ( п. 2.2. ).
Оплата по цьому договору проводиться по факту виконаних послуг по затверджених актах форми №КБ-2 в (п.3.1.).
Оплата здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних послуг в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника (п.3.3.).
Кінцевий розрахунок по цьому договору проводиться замовником не пізніше 31.12.2019 після повного виконання послуг, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків (3.4.).
Здача - приймання виконаних послуг здійснюється у відповідності до діючих норм і правил та оформлюється Актом здачі -приймання виконаних послуг (п.4.3.).
Замовник підписує Акт здачі -приймання виконаних послуг протягом трьох днів з дня його отримання, або відмовляє в підписанні та протягом трьох днів з дня отримання Акта здачі- приймання виконаних послуг надає або надсилає виконавцю письмову обґрунтовану відповідь про причини відмови (4.4. договору).
На виконання умов договору позивач надавав відповідачу послуги з гідрохімічного очищення внутрішніх мереж центрального опалення їдальня №1/462 смт.Делятин, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання виконаних робіт №б/н від 07 серпня 2019 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.
Станом на 28.12.2020 відповідач надані послуги не оплатив, у зв"язку з чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901ЦК України).
Відповідно до наведеного, договір укладений між позивачем і відповідачем, є договором надання послуг.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг в строк, встановлений договором, підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 72 135грн 74 к. - заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к., що підтверджується платіжним дорученням №494 від 24 грудня 2020 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд, враховуючи задоволення позовних вимог судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к. покладає на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
22.12.2020 позивач (замовник) та адвокат Оплачко В.О. (виконавець), який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2213/10 від 27.03.2003 уклали договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №2212/109-ЕС.
Згідно з п.4.1. цього договору, за надані послуги замовник сплачує виконавцеві плату в розмірі 6000 грн (шість тисяч) гривень без ПДВ.
Розрахунок наданих послуг складається з: опрацювання матеріалів, підготовка та подача позовної заяви до суду - 4000 грн 00 к.; супровід справи в суді, незалежно від кількості судових засідань; підготовка та подача необхідних процесуальних документів - 2000 грн 00 к. (п.4.3. договору).
На виконання умов договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №2212/109-ЕС, позивач перерахував адвокату Оплачко Віталію Олексійовичу кошти в сумі 6000 грн 00 к., що підтверджується платіжним дорученням №499 від 24 грудня 2020 року.
В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зважаючи на належну підготовку адвокатом документів для подання до суду та виклад правової позиції, а також підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідними документами, суд дійшов висновку про стягнення з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району 6000 грн 00 к. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 123, 124, 126, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоком Сервіс" до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості в сумі 72135 грн 74 к. задовольнити.
Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району), вул. Національної Гвардії, буд. 14 Г, м. Івано-Франківськ,76014 (код 08494013) на користь ТОВ "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС", вул. Михайлівська, буд. 24-А, м. Київ, 01001 (код 40555913) - 72135 (сімдесят дві тисячі сто тридцять п"ять гривень) 74 к. заборгованості, а також 2102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 к. судового збору та 6000 (шість тисяч гривень ) 00 к. витрат на правову допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.03.2021
Суддя Т. В. Максимів