Справа № 686/24772/20
(заочне)
02 березня 2021 року м.Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Горгулько Н.А.,
за участю секретаря судових засідань Олійник Л.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Полонне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 30 листопада 2019 року був укладений договір позики, за яким він передав для ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 25000 грн., що підтверджується розпискою.
Відповідач зобов'язався повернути кошти до 03 грудня 2019 року, проте своїх зобов'язань не виконав, боргу не повернув, на неодноразові претензії не реагує. У зв'язку з цим просить стягнути з відповідача 25000 грн. - суми боргу за договором позики, 146500 грн. - пені, 325 грн. - інфляційних збитків, 600 грн. 57 коп. - 3% річних, а також витрати по оплаті судового збору 1724 грн. 26 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11908 грн.
Ухвалою суду від 15 січня 2021 року усправі відкрито спрощене позовне провадження і постановлено справу розглядати без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.
Відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд, за згодою позивача, проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Між сторонами 30 листопада 2019 року укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 взяв в позику в ОСОБА_1 25000 грн. на строк до 03 грудня 2019 року. Отримання грошових коштів відповідачем підтверджується розпискою (а.с. 35).
У встановлений строк відповідач свого зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Вказані правові висновки висловлені Верховним Судом України в постановах №6-1967цс15 від 11.11.2015р. та № 6-63цс13 від 18.09.2013 р.
Відповідно до ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу (ч.1 ст.1050 ЦК України).
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки ОСОБА_2 не виконав зобов'язання за договором позики, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України з нього підлягає стягненню три проценти річних від простроченої суми за період з 04 грудня 2019 року по21 вересня 2020 року, що становить 600 грн. 57 коп., а також інфляційні збитки в сумі 325 грн.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторві у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч.2 ст.551 ЦК України).
Відповідно до розписки, сторони погодили, що у разі несвоєчасної сплати платежів, позичальник сплачує на користь позикодавця неустойку (пеню) в розмірі 2% від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За період з 04.12.2019 р. по 21.09.2020 року відповідач прострочив виконання зобов'язання на 293 дні.
Виходячи з розрахунку обумовленої сторонами процентної ставки за кожен день прострочення платежу, розмір пені становить 146500 грн. (25000 грн. основного боргу*2% (пеня)/100%*293 (прострочених днів).
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики, яка складається з: 25000 грн. - суми боргу за договором позики, 146500 грн. - пені, 325 грн. - інфляційних збитків, 600 грн. 57 коп. - 3% річних.
Частиною другою статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати у розмірі, пропорційному до розміру задоволених вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1724 грн. 26 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11908 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.549, 551, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 76- 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 172425 грн. 57 коп., яка складається з: 25000 грн. - суми боргу за договором позики, 146500 грн. - пені, 325 грн. - інфляційних збитків, 600 грн. 57 коп. - 3% річних, а також 1724 грн. 26 коп. судового збору та 11908 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Любарським РВ УМВС України в Житомирській області 09 листопада 2004 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.А.Горгулько