Справа № 675/44/21
Провадження № 1-кп/675/40/2021
"02" березня 2021 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , представника потерпілого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав кримінальне провадження № 12020240150000248 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. М'якоти Ізяславського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, з неповною середньою освітою, працюючого на посаді машиніста котельної установки Плужнянської санаторної школи Хмельницької обласної ради, раніше не судимого, рнокпп - НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 Кримінального кодексу України,
26 листопада 2020 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території Плужнянської санаторної школи Хмельницької обласної ради, розташованої у с. Плужне по вул. Островського, 2 Ізяславського району Хмельницької області, у якій працює на посаді машиніста котельної установки, з метою вчинення крадіжки чужого майна, підібравши необхідний ключ, відчинив двері складського приміщення, розташованого за вказаною адресою, та проник до нього, де з корисливих мотивів, умисно, таємно викрав 13 комплектів постільної білизни загальною вартістю 3900 грн. 00 коп., чим заподіяв Плужнянській санаторній школі Хмельницької обласної ради матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що дійсно скоїв крадіжку 13 комплектів постільної білизни зі складського приміщення, розташованого на території Плужнянської санаторної школи Хмельницької обласної ради. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд. ОСОБА_4 критично оцінив своє діяння та просив суворо його не карати.
Представник потерпілого ОСОБА_5 , будучи допитаним у судовому засіданні, вказав, що очевидцем вчинення крадіжки він не був, однак підтвердив перелік та вартість викраденого обвинуваченим майна. Зазначив, що завдані потерпілій особі збитки ОСОБА_4 відшкодував у повному обсязі, виключно позитивно охарактеризував обвинуваченого за місцем роботи та просив останнього суворо не карати.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися і проти цього не заперечували учасники судового розгляду.
Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у сховище, доведена повністю і його дії органами досудового розслідування вірно кваліфіковано відповідно за ст. 185 ч. 3 КК України.
Підходячи до обрання міри покарання обвинуваченому, виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його особливості, особу винного, зокрема, характеристику, сімейний стан, фактичні обставини провадження.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином.
ОСОБА_4 раніше не судимий, свою винуватість визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, працює, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК Українипом'якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Згідно з досудовою доповіддю щодо ОСОБА_4 , складеною начальником Ізяславського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області 09 лютого 2021 року, ймовірність вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є середньою. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Враховуючи вищенаведене, суд знаходить, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Відповідно до положень ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Наведені у вироку декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, факт добровільного відшкодування збитків потерпілій особі, а також позиція представника потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого та просить суд суворо його не карати, дають суду достатні підстави для призначення ОСОБА_4 покарання, нижчого від найнижчої межі, що передбачена санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи викраденого майна у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави в повному обсязі
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2020 року на три комплекти постільної білизни, простирадло на підковдру, які належать потерпілому Плужнянській санаторній школі Хмельницької обласної ради.
Речові докази по справі - три комплекти постільної білизни, простирадло на підковдру, які перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, повернути потерпілому Плужнянській санаторній школі Хмельницької обласної ради.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 653 грн. 80 коп. судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: ОСОБА_1