Справа № 766/8656/20
н/п 2/766/3837/21
01.03.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Войцеховської Я.В.,
при секретарі Кобець А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною, -
Короткий зміст вимог
Позивач в червні 2020 року звернувся з зазначеним позовом до ОСОБА_2 в якому просить зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом визначення наступних способів участі у вихованні дитини: безперешкодно спілкуватися з сином поза місцем проживання матері ОСОБА_2 та без її присутності, за наступним графіком:
два будні дні тижня, а саме - вівторок та п'ятниця, після закінчення занять (дошкільних, шкільних) до 20-00 год. з врахуванням режиму дня дитини та з поверненням дитини до місця постійного проживання;
у вихідні - кожна неділя тижня з 10.00 год. до 20.00 год. половини зимових, весняних та осінніх канікул за місцем проживання батька ОСОБА_1 без присутності матері ОСОБА_2 ; літніх канікул тривалістю 30 календарних днів без присутності матері ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що, вони з відповідачем перебували у шлюбі, який розірвано. Від даного шлюбу в них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з моменту припинення шлюбних відносин - з вересня 2017 року проживає разом з матір'ю - відповідачем по справі. Відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною не дивлячись на встановлений службою у справах дітей графік спілкування. В зв'язку з чим він змушений звернутися з даним позовом до суду.
22.07.2020р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив в якому зазначено про незгоду з заявленими позовними вимогами. Відповідач просить обмежити участь батька у побаченнях з дитиною строком на 4 роки.
05.08.2020р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав заявлені вимоги та зазначив про бажання свідкуватися з дитиною (а.с.66).
Процесуальні дії у справі .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.06.2020 року відкрито провадження у цивільній справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, до суду від позивача надійшла заява про проведення розгляду справи за його відсутності , підтримання заявлених позовних вимог, просив їх задовольнити із врахуванням висновку наданого службою у справах дітей.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, від представника відповідача надійшла заява на адресу суду про розгляд справи за її відсутності. Не заперечувала проти визначення графіку побачень батька з дитиною згідно висновку наданого службою у справах дітей, проте просила змінити день побачень неділя - на суботу або за домовленістю сторін.
Представник служба у справах дітей в судове засідання не з'явився, надала на адресу суду висновок щодо встановлення батьку способу участі у вихованні доньки , який підтримує та просить розглядати справу за відсутності представника.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Так судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.07.2012 року, який розірвано рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23.09.2019 року справа № 766/8353/19 (а.с.8,39)
Від даного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина - ОСОБА_3 , про що 22.09.2015 року зроблено актовий запис №819 та відділом ДРАЦС реєстраційної служби Дніпровського РУЮ у м.Херсоні видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7)
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03.09.2019 року справа № 766/16425/17 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 . (а.с.9-10)
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 станом на 01.03.2020р. має заборгованість зі сплати аліментів в сумі 88595,60грн ( а.с.46)
Рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної у м.Херсоні ради № 36 від 08.02.2019р. ОСОБА_1 визначено спосіб його участі у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : кожної неділі з 10-00 по 13-00 год. та у будь-який будній день за домовленістю з матір'ю з 16-00 до 19-00 год. без її присутності.(а.с.12)
23.01.2019р. начальником служби у справах дітей Суворовської районної у м.Херсоні ради затверджено акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 , відповідно до якого умови проживання задовільні, для дитини обладнано окреме місце для відпочинку та ігр. ( а.с.11)
ОСОБА_1 25.07.2019р. звертався до поліції з заявою в якій просив прийняти міри до ОСОБА_2 , яка не дозволяє бачитися з їх спільною дитиною - ОСОБА_3 . ( а.с.13-14) .
Позивач перебуває на військовій службі Національної гвардії України в військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується посвідченням НОМЕР_3 виданим 17.09.2015р.(а.с.17)
ОСОБА_2 22.07.2019р. зверталася до поліції з заявою повідомленням про те, що ОСОБА_1 кидався на неї за адресою: АДРЕСА_2 . ( а.с.41)
Матеріали справи містять висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини ОСОБА_3 , 2015 року народження від 06.02.2020р. № 1259. ( а.с.47-50)
ОСОБА_1 має позитивну характеристику з місця роботи (а.с.71,72)
З відповіді наданої позивачу службою у справах дітей Дніпровської районної у м.Херсоні ради № 922/07-16 від 22.06.2020р. вбачається, що між сторонами справи наявний міжособистий конфлікт з приводу виховання дитини, та рекомендовано звернутися до психолога, а у разі неможливості вирішення даного питання мирним шляхом - до суду.(а.с.73)
З акту бесіди з дитиною складеного 01.07.2020р. службою у справах дітей виконавчого комітету Дніпровської районної у м.Херсоні ради вбачається, що дитина ОСОБА_3 проживає з матір'ю та вітчимом, якого вважає своїм батьком. Біологічного батька називає ОСОБА_4 , розповідає, що давно він не приходив. Погодився піти з ним гуляти але разом з мамою (а.с.51)
Згідно висновку виконавчого комітету Дніпровської районної у м.Херсоні ради про встановлення способу участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2-49/2006 від 14.12.2020р. комітет вважає за доцільне встановити наступний порядок участі батька ц вихованні дитини:
Протягом перших трьох місяців адаптаційного періоду :
-Кожні вівторок та середа місяця з 18-00 до 20-00 год. без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;
-Кожної неділі місяця з 10-00 до 18-00 год. без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;
-під час літніх канікул протягом 15 календарних днів , в період відпустки батька без супроводу матері ОСОБА_2 (а.с.89-91)
При наданні зазначеного висновку службою у справах дітей обстежено та враховано акти обстеження умов проживання обох батьків. (92-93)
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно зі статями 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Між сторонами склались стосунки, які позбавляють батька можливості регулярно спілкуватися з донькою, яка проживає з матір'ю. Позивач з первісним позовом обґрунтовано вважає, що він має право на спілкування з дитиною.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року N 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Olsson v. Sweden" (N 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та тривалість їх.
Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з'ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.
Зважаючи на наведене, органом опіки та піклування виконано вимоги частин четвертої та п'ятої статті 19 СК України щодо участі у вирішенні спору про участь батьків у вихованні дитини.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Дитина є суб'єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Як встановлено судом, хоча між сторонами існує спір щодо участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, вимоги позивача про те, що він бажає спілкуватися з дитиною, брати участь у вихованні доньки, є достатньо зваженими.
Суд, враховуючи вищевикладене, визначаючи спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, суд враховує конфліктні відносини між батьками дитини які не можуть дійти згоди в питаннях пов'язаних з вихованням спільного чина, а також висновок служби у справах дітей, приходить до висновку про визначення зустрічей батька з дитиною наступним чином : кожні вівторок та середа місяця з 18-00 до 20-00 год. без присутності матері дитини; кожної, або суботи, або неділі місяця за домовленістю сторін з 10-00 до 18-00 год. без присутності матері дитини; під час літніх канікул протягом 15 календарних днів , в період відпустки батька без супроводу матері дитини.
Визначення саме такого способу участі у спілкуванні та вихованні дитини є таким, що відповідатиме потребам дитини, та за сумлінного відношення батька до виконання свого обов'язку, буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання доньки .
Дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб, якщо зростання прихильності дитини до батька та належне виконання останнім своїх батьківських обов'язків обумовить це.
До того ж, рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів побачень батька з дитиною.
Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 7,19, 141,153,157, 159 СК України ст.ст. 12, 13,77, 81,88 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.
Встановити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
-кожні вівторок та середа місяця з 18-00 до 20-00 год. без присутності матері дитини;
-кожної, або суботи, або неділі місяця за домовленістю сторін з 10-00 до 18-00 год. без присутності матері дитини;
-під час літніх канікул протягом 15 календарних днів , в період відпустки батька без супроводу матері дитини.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ,проживає: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Дніпровської районної у м.Херсоні ради, 73036 м.Херсон вул.Перекопська, 166 ЄДРПОУ 04060157.
Суддя Я.В.Войцеховська
Повний текст рішення складено 01.03.2021р.