Справа № 661/2425/20
Провадження № 2/661/34/21
(повне)
22 лютого 2021 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді - Бойко М.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Антоненко І.О.,
представника позивачів - адвоката Юріної А.Р.,
представник відповідача (АТ «АЛЬФА-БАНК») - Шевцова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Нова Каховка цивільну справу за позовом адвоката Юріної Аліни Романівни, поданого в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Виконавчого комітету Петрівської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Анваровича про скасування запису про державну реєстрацію права власності,
встановив:
18.06.2020 року представник позивачів - адвокат Юріна А.Р. звернулась до суду з позовною заявою, у якій просить скасувати запис про право власності № 34330906 від 22.11.2019 року на нерухоме майно - будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК», внесений на підставі рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Анваровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 27.11.2019 року, індексний номер 49877131 .
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
05.02.2008 року, між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» (далі - Банк), та ОСОБА_2 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080093П, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 440 000,00 гривень зі сплатою 14, % річних та комісії.
Додатковою угодою №1 від 29 липня 2009 року до зазначеного договору внесено зміни, якими визначено повернення кредиту в сумі 472 883 гривень 00 копійок з кінцевим терміном погашення всієї суми до 04 лютого 2028 року.
05.02.2008 року, у забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк№ укладено також договір поруки № 02-23-Ф080093П-131 та договір іпотеки №02-23-Ф080093П-130, за умовами якого ОСОБА_1 передала Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 .
Позивачам стало відомо, що державним реєстратором Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєвим Ф.А. 27.11.2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49877131, на підставі якого право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за АТ «Альфа-Банк».
З вищевказаними діями державного реєстратора позивачі не погоджуються, оскільки вважають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», проте останнім було порушено порядок та процедуру здійснення реєстраційних дій, а саме: поштові відправлення з вимогами іпотекодержателя позивачі не отримували.
Таким чином, як вважають позивачі, у державного реєстратора Мустафаєва Ф.А. були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказаний будинок за Банком у зв'язку з відсутністю доказів отримання документів, що підтверджують наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання Іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя. Крім того, у позові зазначено, що сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння.
Ухвалою суду від 22.06.2020 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 22.07.2020 року.
Ухвалою суду від 27.10.2020 року зобов'язано державного реєстратора Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Анваровича надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи № 34330906 від 22.11.2019 року щодо реєстрації права власності за акціонерним товариством «Альфа-Банк» на нерухоме майно: будинок садибного типу АДРЕСА_1 .
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, їх представник - адвокат Юріна А.Р. в судовому засіданні просила провести судовий розгляд без їх участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач - державний реєстратор Мустафаєв Ф.А. у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а саме: судовими повістками, які повернулись до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», доказів на виконання ухвали суду про їх витребування суду не надав.
Представник відповідача АТ «Альфа Банк» Шевцов О.С. у судовому засіданні позов не визнав. Вказав, що у зв'язку із неналежним виконанням боржниками своїх обов'язків за кредитним договором, було звернуто стягнення на будинок, який є предметом іпотеки, шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем. Таке рішення, на думку відповідача, здійснено не у примусовому порядку, оскільки позивачі надали згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотеко держателя, а тому необхідність укладення окремого договору відсутня. Саму процедуру проведення державної реєстрації представник відповідача також вважає не порушеною, оскільки державному реєстратору було надано копію рекомендованого листа про направлення боржнику повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору кредиту та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням, яке боржник не виявив бажання отримати.
Крім того, представник Банку вважає, що позивачами обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції після внесення змін 16.01.2020 року виконанню підлягають виключно такі судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а тому, починаючи з 16 січня 2020 року, обраний позивачами спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до 16 січня 2020 року.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 05.02.2008 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080093П, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 440 000,00 гривень зі сплатою 14, % річних та комісії.
У якості забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором цього ж дня між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено договір поруки №02-23-Ф080093П-131, за яким поручитель зобов'язався відповідати у повному обсязі солідарно за погашення позичальником заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080093П від 05.02.2008 року, а також іпотечний договір №02-23-Ф080093П-130, посвідчений приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С.І., зареєстрований в реєстрі за №834, за яким ОСОБА_1 в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» було передано житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності .
За змістом підпункту 2.4.3. пункту 2.4., пункту 4.1. зазначеного іпотечного договору іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Підпунктом 4.5.3. пункту 4.5. іпотечного договору визначено, що іпотекодавець за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, серед інших способів, - шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
27.11.2019 року державним реєстратором Мустафаєвим Ф.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49877131, на підставі якого за АТ «Альфа Банк» зареєстровано право власності на іпотечне майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується наданою позивачами інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна за №210255166 від 26.05.2020 року.
Державну реєстрацію здійснено на підставі наступних документів: іпотечний договір №02-23-Ф080093П-130, серія та номер: 834, виданий 05.02.2008, видавник: Приватний нотаріус Іваніщенко С.І.; договір №1 про внесення змін до іпотечного договору №02-23-Ф080093П-130, серія та номер: 2725, виданий 29.07.2009, видавник: Приватний нотаріус Іваніщенко С.І.; поштове повідомлення та конверт, серія та номер: 0407322288738, виданий 20.09.2019, видавник: Укрпошта; поштове повідомлення та конверт, серія та номер: 0407322288748, виданий 20.09.2019, видавник: Укрпошта; повідомлення про порушення основного зобов'язання, повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, серія та номер: 3656-13.3, видане 19.09.2019, видавник: AT "УКРСОЦБАНК".
Належним правонаступником AT «Укрсоцбанк» за всіма правами та обов'язками став AT «Альфа Банк».
Отже, АТ «Альфа Банк» за іпотечним договором №02-23-Ф080093П-130 від 05.02.2008 року, здійснило дії зі звернення стягнення на іпотечне майно в позасудовий порядок в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Доказів направлення на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також отримання боржниками повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки Банком не надано, що підтверджується трекінгом відправлень від 10.06.2020 року, згідно з яким дані про відправлення за номером 0407322288748, яке в якості доказу направлення вимоги банком міститься в матеріалах справи, на даний час відсутні, оскільки в системі відправлень не зареєстровані.
Підстави звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено статтею 33 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон №898-IV).
Так, відповідно до абзацу 1 вказаної статті у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно ст. 12 Закону №898-IV у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону №898-IV у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк.
Частина перша статті 36 Закону №898-IV передбачає право сторін іпотечного договору на позасудове вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, що містить відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або окремого договору про задоволення його вимог.
Статтею 37 Закону №898-IV визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, (до якого згідно з частиною другою статті 36 прирівнюється відповідне застереження в договорі іпотеки), є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
З аналізу змісту наведених норм у їх поєднанні вбачається, що за Законом №898-IV застереження в іпотечному договорі прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який є правовстановлюючим документом.
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону №898-IV в редакції Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» № 800-VI (далі - Закон №800-VI), який набрав чинності 14.01.2009, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмети іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону №898-IV.
Нова редакція статей 36, 37 Закону №898-IV, викладена у підпункті 17 пункту 4 розділу ІІІ «Перехідні положення» Закону №800-VI, не змінює встановлений раніше цими статтями порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави переходу права власності на нього до іпотекодержателя, а лише уточнює їх.
Аналіз наведених норм, як і Закон №800-VI в цілому, не дає підстав вважати, що законодавець із прийняттям названого закону обмежив коло іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог кредитора, на підставі яких за іпотекодержателем може бути зареєстровано право власності на предмет іпотеки, лише тими договорами, які укладені після набрання чинності цим Законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.10.2011 у справі № 21-131а11 та від 18.09.2012 у справі № 21-236а12, які підтримано Верховним Судом у постановах від 21.02. 2018 у справі № 915/297/17 та від 31.07.2018 у справі № 826/9658/15.
Отже, законодавцем визначено як спосіб позасудового врегулювання зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону №898-IV, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору.
Частиною першою статті 35 Закону №898-IV передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до частини третьої статті 37 Закону №898-IV, яка має назву «Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки» (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
За змістом статті 18 Закону №1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 9, 15 Закону № 1952-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та статті 37 Закону №898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Як встановлено з наданих суду АТ «Альфабанк» документів щодо реєстрації права власності на спірний житловий будинок, Банком не надано доказу направлення/ отримання іпотекодавцем ОСОБА_1 письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, оскільки відсутність такого доказу не підтверджує факт обізнаності іпотекодавця про можливе вибуття з його права власності означеного нерухомого майна в рахунок звернення стягнення на іпотечне майно, що однозначно свідчить про недотримання відповідачем процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, визначеної п. 61 Порядку №1127.
Викладене узгоджується в висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.04.2019 у справі №638/20000/16-ц, відповідно до якої для реєстрації права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, до державного реєстратора має звернутись належна особа-іпотекодержатель та надати документи, які підтверджують: направлення та вручення іпотекодавцю вимоги про усунення порушень; сплив 30-денного терміну з моменту отримання іпотекодавцем вимоги про усунення порушень.
Крім того, суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, здійснюється за умови, що у письмовій вимозі має бути зазначена інформація про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна та повинна бути проведена оцінка майна предмету іпотеки на момент переходу права власності.
На підставі викладеного, проведеної оцінки наданих сторонами доказів на підтвердження їх позиції, керуючись своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв'язку у сукупності, суд, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що державна реєстрація права власності за АТ «Альфа Банк» на предмет іпотеки відбулася всупереч нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Твердження представника відповідача ОСОБА_3 про невірно обраний позивачами спосіб захисту своїх прав суд вважає неспроможними, а скасування запису про державну реєстрацію права власності належним способом захисту їх прав та інтересів, оскільки рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію.
Таку правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397 цс 19).
Також слід зазначити, що ухвалою суду від 14.01.2021 року були вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , набутого у власність Акціонерним товариством «Альфа Банк».
За змістом ч. ч. 7-8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтверджені.
Керуючись ст. ст. 19, 89, 274-279, 258-259, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Виконавчого комітету Петрівської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Анваровича про скасування запису про державну реєстрацію права власності задовольнити.
Скасувати запис про право власності № 34330906 від 22.11.2019 року на нерухоме майно - будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК», внесений на підставі рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Анваровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49877131, від 27.11.2019 року.
Стягнути в у рівних частинах з Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Виконавчого комітету Петрівської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Анваровича на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн., тобто по 420,40 грн. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.03.2023 року.
Суддя М. Є. Бойко