Справа № 658/2021/20
(провадження №2/658/93/21)
(ЗАОЧНЕ)
18 лютого 2021 року м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області у складі:
головуючого-судді Подіновської Г.В.,
за участю секретарів: Яковлєвої А.В., Уманець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної працівником, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та працював на посаді водія, в період з 20 липня 2017 року по 2018 рік, що підтверджується трудовим договором № 12 між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 19 липня 2017 року. Приблизно о 13 годині 40 хвилин 28.07.2017 року на 370 км +500 м на автошляху «Харків Сімферополь», що є територією Михайлівського району Запорізької області, водій ОСОБА_3 , керуючи автобусом моделі «BOVA FHD 12.280», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , сполученням «Скадовськ-Москва», здійснював рух у межах своєї правої смуги руху зі швидкістю руху приблизно 80 км/год. у напрямку міста Харкова, внаслідок чого скоїв зіткнення з попутним автомобілем марки «Ford» моделі «Focus», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого був ОСОБА_4 та з автомобілем марки «Skoda» моделі «Fabia», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , водієм якого був ОСОБА_5 , після чого автомобіль марки «Ford» моделі «Focus», у некерованому стані виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з зустрічним автомобілем марки «Hyandai» моделі «130», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , водієм якого була ОСОБА_6 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди помер водій автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» ОСОБА_4 . Під час керування автобусом «BOVA FHD 12.280», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , відповідач виконував обов'язки водія у ФОП ОСОБА_1 , якому належить вказаний транспортний засіб.
Відповідача ОСОБА_3 вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 04.01.2018 року було засуджено до позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки та на підставі п. в ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» його було повністю звільнено від призначеного та основного додаткового покарання, під час розгляду справи відповідач свою вину визнав повністю. В рамках вищевказаного кримінального провадження було розглянуто цивільний позов ОСОБА_7 до ФОП ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 214335,00 грн., який було задоволено у повному обсязі. Також, заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 12 лютого 2019 року з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стягнено по 100000,00 грн., а разом 300000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 12 лютого 2019 року було залишено без змін.
Краснокутським районним судом Харківської області 23.01.2020 року було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 майнової шкоди в розмірі 527,70 грн., моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., сплачені судові витрати у розмірі 239,94 грн., а всього 10767,64 грн.
Зазначені вище суми були сплачені ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 528011,63 грн., судовий збір у розмірі 5303,96 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явився, належно сповіщений про дату, місце та час розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає необхідним позов задовольнити повністю за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та працював на посаді водія, в період з 20 липня 2017 року по 2018 рік, що підтверджується трудовим договором № 12 між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 19 липня 2017 року (а.с. 12, 13).
Приблизно о 13 годині 40 хвилин 28.07.2017року на 370 км +500 м на автошляху «Харків Сімферополь», що є територією Михайлівського району Запорізької області, водій ОСОБА_3 , керуючи автобусом моделі «BOVA FHD 12.280», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , сполученням «Скадовськ-Москва», здійснював рух у межах своєї правої смуги руху зі швидкістю руху приблизно 80 км/год. у напрямку міста Харкова, внаслідок чого скоїв зіткнення з попутним автомобілем марки «Ford» моделі «Focus», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого був ОСОБА_4 та з автомобілем марки «Skoda» моделі «Fabia», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , водієм якого був ОСОБА_5 , після чого автомобіль марки «Ford» моделі «Focus», у некерованому стані виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з зустрічним автомобілем марки «Hyandai» моделі «130», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , водієм якого була ОСОБА_6 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди помер водій автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» ОСОБА_4 . Під час керування автобусом «BOVA FHD 12.280», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , відповідач виконував обов'язки водія у ФОП ОСОБА_1 , якому належить вказаний транспортний засіб.
Відповідача ОСОБА_3 вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 04.01.2018 року було засуджено до позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки та на підставі п. в ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» його було повністю звільнено від призначеного та основного додаткового покарання, під час розгляду справи відповідач свою вину визнав повністю. В рамках вищевказаного кримінального провадження було розглянуто цивільний позов ОСОБА_7 до ФОП ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 214335,00 грн., який було задоволено у повному обсязі. Також, заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 12 лютого 2019 року з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стягнено по 100000,00 грн., а разом 300000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 12 лютого 2019 року було залишено без змін (а.с. 25-34).
Краснокутським районним судом Харківської області 23.01.2020 року було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 майнової шкоди в розмірі 527,70 грн., моральної шкоду в розмірі 10000,00 грн., сплачені судові витрати у розмірі 239,94 грн., а всього 10767,64 грн. (а.с. 35-37).
Зазначені вище суми були сплачені ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 132 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Згідно п. 3 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ч. 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, враховуючи те, що шкода підприємству завдана внаслідок вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 в порядку регресу 528011,63 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. та судовий збір у розмірі 5303,96 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 258-261, 263 - 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, ст.ст.1172, 1187, 1167, 1191 ЦК України, ст.ст. 130, 132, 134, 223 КзПП України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_5 ) в інтересах якого діє ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНКОПП: НОМЕР_6 ) про відшкодування шкоди, заподіяної працівником - задовольнити повністю.
Сягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 528011,63 грн.
Сягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5303,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Г. В. Подіновська