01.03.2021 Справа №607/3234/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої та зареєстрованої по АДРЕСА_1 , зареєстрованої як фізична особа-підприємець,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №520136 від 22 січня 2021 року, 09 січня 2021 року близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_1 , яка займається підприємницькою діяльністю в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке знаходиться по АДРЕСА_2 , допустила приймання відвідувачів (обслуговування) у вказаному закладі, чим порушила п.п. 1 п. 3 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнала.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Як убачається з протоколу серії ВАБ №520136 від 22 січня 2021 року, ОСОБА_1 інкримінують те, що вона порушила підпункт 1 пункту 3 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236, а саме, будучи суб'єктом підприємницької діяльності та здійснюючи свою діяльність у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 09 січня 2020 року допустила приймання відвідувачів.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 Постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236 Додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р. на території України забороняється приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах.
Як слідує з рапорту інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Ліхачевського І.Т. від 09 січня 2021 року, 09 січня 2021 року о 15 год. 41 хв. надійшло повідомлення про те, що по вул. Грушевського, 1 у м. Тернополі в кафе «Лампа» виявлено відвідувачів, які знаходились в приміщенні та сиділи за столиками.
Як вбачається з рапорту інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Ліхачевського І.Т. від 09 січня 2021 року, 09 січня 2021 року о 19 год. 19 хв. надійшло повідомлення про те, що по вул. Грушевського, 1 у м. Тернополі заклад громадського харчування «Лампа» працює, всередині закладу є відвідувачі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила той факт, що 09 січня 2021 року, здійснючи свою підприємницьку діяльність у закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться по АДРЕСА_2 , допустила приймання відвідувачів.
На підставі наявних у справі доказів встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 09 січня 2021 року о 15 год. 40 хв. по вул. Грушевського, 1 у м. Тернополі, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, допустила приймання відвідувачів у закладі громадського харчування «Лампа».
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 є власником (директором) закладу громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та здійснює свою господарську діяльність у ньому.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відтак, жодних доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 допустила приймання відвідувачів у закладі громадського харчування «Лампа» та є уповноваженою особою, яка може приймати рішення про зупинення приймання відвідувачів у закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та нести відповідальність за його неприйняття і невиконання вимог про заборону прийняття відвідувачів суб'єктом господарювання, в матеріалах справи немає.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені нею порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, судом не встановлено жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 173-2, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяІ. М. Черніцька