01.03.2021 Справа №607/262/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря с/з - Свергун Т.В., позивачки - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , його представника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень щомісяця з відповідною подальшою індексацією. Позов мотивовано тим, що після розірвання шлюбу дочка перебуває на її утриманні, а відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги.
Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог в розмірі 2000 гривень в місяць. Звертає увагу суду, що на цей час не має можливості оплачувати аліменти в більшому розмірі, оскільки має нерегулярний дохід.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 січня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
В судовому засіданні позивачка не заперечила проти стягнення аліментів в розмірі 2000 гривень в місяць. Зазначила, що вона працює бухгалтером на різних ОСББ, та її заробіток становить близько 25000 гривень. Відповідач працює неофіційно.
В судовому засіданні відповідач та його представник не заперечили проти задоволення позовних вимог в частині аліментів в розмірі 2000 гривень щомісяця.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 2014 року, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2020 року у справі №607/12125/20.
В цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_4 , про що зроблено актовий запис за №1451 від 30 червня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції.
Позивачка та відповідач в 2018 році придбали по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 .
Згідно статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до вимог частин першої та другої ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини першої ст.3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В силу вимог ст. 182 СК суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Зважаючи на матеріальне становище відповідача, який працює неофіційно, не має інших утриманців, його вік, матеріальне становище позивачки, яка працює, суд доходить переконання, що аліменти на утримання дочки слід визначити в розмірі 2000 гривень щомісячно починаючи з дня подачі позову до досягнення повноліття.
Такий розмір дещо менший за встановленому законодавцем рекомендований мінімальний розмір аліментів на одну дитину. Ще менший розмір аліментів, на думку суду, не буде достатнім для належного виховання та утримання дочки та забезпечення її рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Позивачка не надала суду доказів про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь держави судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 352, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісяця з подальшою індексацією, починаючи стягувати з 06.01.2021 року та до досягнення донькою повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 адреса місця реєстрації, АДРЕСА_4 , адреса місця фактичного проживання. АДРЕСА_3 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк