02.03.2021 Справа №607/3648/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, до його пред'явлення, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №64532314, відкритому на підставі виконавчого напису, вчиненого 26 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. зареєстрованого в реєстрі за №6737 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №001-19520-040213 від 04 лютого 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у розмірі, в тому числі за вчинення виконавчого напису - 21 534, 03 гривень.
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 вказує на те, що має намір подати до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання виконавчого напису №6737, вчиненого 26 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, необхідність забезпечення позову, заявник обґрунтовує тим, що розгляд справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, може відбуватись тривалий час, протягом якого з неї буде необґрунтовано стягнуто значну суму коштів, що, в свою чергу поставить заявника у скрутне матеріальне становище. З цих підстав, у неї є обґрунтовані підстави зробити висновок, що повернути безпідставно стягнені з неї кошти вона не зможе. Тому, просить суд забезпечити позов, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №64532314, відкритому на підставі виконавчого напису, вчиненого 26 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. зареєстрованого в реєстрі за №6737 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №001-19520-040213 від 04 лютого 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у розмірі, в тому числі за вчинення виконавчого напису - 21 534, 03 гривень.
Розглянувши заяву, суд доходить до таких висновків.
Згідно із статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Відповідно до ч.3 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них, серед іншого, належать - заборона вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання. При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Пункт 6 передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань позивача вбачається, що предмет позову по справі, який має намір подати позивач, є визнання виконавчого напису №6737, вчиненого 26 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №001-19520-040213 від 04 лютого 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у розмірі, в тому числі за вчинення виконавчого напису - 21 534, 03 гривень, таким, що не підлягає виконанню.
Отже, приймаючи до уваги те, що між сторонами дійсно виник спір з приводу визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за даним виконавчим написом відкрито виконавче провадження, в ході якого може бути вилучено та реалізовано майно позивача, тому невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
При обранні заходу забезпечення позову, суд бере до уваги, що зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №64532314, відкритому на підставі виконавчого напису, вчиненого 26 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. зареєстрованого в реєстрі за №6737 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №001-19520-040213 від 04 лютого 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у розмірі, в тому числі за вчинення виконавчого напису - 21 534, 03 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача, відповідає та є співрозмірним позовним вимогам, які має намір заявити ОСОБА_1 .
З цих підстав заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення підлягає до задоволення.
При цьому, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Заявнику ОСОБА_1 слід роз'яснити, що у відповідності до ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У разі неподання заявником відповідної позовної заяви заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 151-154 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову про визнання виконавчого напису № 6737 від 26 грудня 2020 року таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №64532314, відкритому на підставі виконавчого напису, вчиненого 26 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. зареєстрованого в реєстрі за №6737 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №001-19520-040213 від 04 лютого 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у розмірі, в тому числі за вчинення виконавчого напису - 21 534, 03 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У разі неподання заявником відповідної позовної заяви заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються.
Копію ухвали направити учасникам справи та приватному виконавцю виконавчого округу Тернопільської області Мелиху А.І. для негайного виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддяВ. М. Позняк