Ухвала
02 березня 2021 року
м. Київ
справа №441/2101/18
провадження №61-1437ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 18 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Акціонерне товариство «Укрзалізниця», про визнання незаконними дій та зобов'язання працевлаштувати,
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 18 березня 2020 року в указаній вище справі 27 січня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року визнано наведені у клопотанні ОСОБА_1 підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 18 березня
2020 року неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до Верховного Суду заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, сплатити судовий збір за подання касаційної скарги або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону та надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Заявнику також було роз'яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
17 лютого 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 18 березня 2020 року.
В уточненій касаційній скарзі заявник просить поновити їй строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 18 березня
2020 року, вказуючи на те, що тільки тепер у неї з'явилися кошти на звернення до приватного адвоката, який врегулював питання складання касаційної скарги.
Крім того, 26 лютого 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву, в якій просить поновити їй строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 18 березня 2020 року, посилаючись на те, що з 18 березня 2020 року розпочався суворий карантин у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, тому вона вимушена була проживати в селі Микитинці.
Наведені ОСОБА_1 доводи не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Зокрема, відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
За змістом наведених правових норм касаційний суд може поновити строк на касаційне оскарження згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України лише у разі пропуску такого строку з поважних причин.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Відповідно до підпункту 3 пункту 12 цього Закону у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436): розділ ХІІ «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
17 липня 2020 року набув чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Згідно з пунктом 2 цього Закону пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) викладено в такій редакції: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином». Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», закінчився 06 серпня 2020 року.
З урахуванням наведених правових норм строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 18 березня 2020 року закінчився 06 серпня 2020 року. Заявник не навела належних аргументів, які свідчили б про існування в неї перешкод у реалізації її права на касаційне оскарження постанови апеляційного суду протягом більш як п'яти місяців після цієї дати.
Крім того, ОСОБА_1 не сплатила судовий збір за подання касаційної скарги і не надала документи, що підтверджують можливість звільнення від його сплати відповідно до закону та не надіслала на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України.
Враховуючи викладене, заявник у відведений судом строк, не виконала вимог ухвали Верховного Суду від 11 лютого 2021 року, недоліки касаційної скарги не усунула, що перешкоджає суду касаційної інстанції відкрити касаційне провадження. Касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню
з нею, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою
для повернення касаційної скарги.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 18 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Акціонерне товариство «Укрзалізниця», про визнання незаконними дій та зобов'язання працевлаштувати вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Ткачук