Ухвала
01 березня 2021 року
м. Київ
справа № 686/10937/19
провадження № 61-2617ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2020 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області, треті особи: Державна казначейська служба України, Хмельницький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУ НП в Хмельницькій області), Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області, треті особи: Державна казначейська служба України, Хмельницький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про відшкодування шкоди завданої внаслідок пошкодження автомобіля.
Позов обґрунтовано тим, що 04 грудня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12017240000000245 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України (далі - КК України). 05 червня 2018 року в межах даного кримінального провадження проведено обшук її автомобіля марки BMW 730і, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Під час проведення обшуку та вилучення вказаного транспортного засобу, який знаходився поблизу будинку № 6/2, по пров. Тургенєва, в м. Хмельницькому, автомобіль було пошкоджено. Через недбалість уповноважених осіб поліції транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, які були заподіяні безпосередньо під час та після його транспортування автомобілем-евакуатором, а також при подальшому зберіганні на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при Хмельницькому ВП ГУНП в Хмельницькій області, що по вул. Пушкіна, 15, в м. Хмельницькому. 24 липня 2018 року на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2018 року позивач звернулася до ВП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про повернення належного їй автомобіля, однак не змогла його транспортувати власним ходом, оскільки транспортний засіб мав як зовнішні, так і внутрішні механічні пошкодження. 06 серпня 2018 року, в присутності адвоката позивача, старшого слідчого Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, експерта ОСОБА_2 та учасника огляду ОСОБА_3 було складено акт огляду автомобіля, в якому зафіксовано ряд пошкоджень транспортного засобу. Вказаний автомобіль було транспортовано автомобілем-евакуатором до сервісного центру з ремонту транспортних засобів, після чого 10 серпня 2018 року складено ще один акт огляду транспортного засобу у якому також зафіксовано інші пошкодження автомобіля. В подальшому, для визначення вартості матеріального збитку на замовлення позивача було підготовлено звіт № 1/3108 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля BMW 730і, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно з яким матеріальний збиток завданий власнику легкового автомобіля BMW 730і, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження склав 29 658,56 грн. Крім того, позивач понесла витрати на транспортування автомобіля автомобілем-евакуатором у розмірі 600,00 грн та витрати на відправлення повідомлень ПАТ «Укрпошта» у розмірі 426,00 грн. Зазначила, що неправомірними діями працівників правоохоронного органу їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 30 000,00 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто за рахунок коштів державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, що обліковується у державній казначейській службі України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 30 684,56 грн та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана ГУ НП в Хмельницькій області.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ГУ НП в Хмельницькій області залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2020 року залишено без змін.
Додатковою постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 лютого 2021 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, що обліковується у Державній казначейській службі України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, понесені в суді апеляційної інстанції.
Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області у лютому 2021 року засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2020 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі становить 60 684,56 грн (30 684,56 грн - майнова шкода та 30 000,00 грн - моральна шкода), яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.
Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, яким, за загальним правилом, виключається можливість перегляду ухвалених у ній судових рішень судом касаційної інстанції.
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Посилання заявника на те, що судові рішення ухвалені без урахування висновків викладених у постановах Верховного Суду: від 20 листопад 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц є необґрунтованими, оскільки вони ухвалені за інших встановлених судами фактичних обставин справи, а тому відсутні підстави вважати, що розгляд касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
Посилання Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на те, що воно є неналежним відповідачем у справі, неспроможне, оскільки держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, через орган, діями якого завдано шкоду. Разом з тим залучення або ж незалучення до участі в таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. Державна казначейська служба України та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови в позові. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц.
Доводи касаційної скарги про те, що зазначена справа має виняткове значення для заявника, є необґрунтованими, оскільки вони нічим не підтверджені, а тому не можуть бути підставою для висновків про наявність обставин, за яких рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Інших посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»).
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2020 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області, треті особи: Державна казначейська служба України, Хмельницький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик