Справа № 620/3855/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
01 березня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Ганечко О.М., Собківа Я.М.,
секретаря Ткаченка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування приписа, за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, -
У вересні 2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (далі - позивач, СТОВ «Дружба-Нова») звернулось у суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області) про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення перевірки 26 червня 2020 року та визнання протиправним і скасування приписа від 22 липня 2020 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення місцевим судом обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що місцевий суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» не врегульовує порядок призначення та проведення відповідних перевірок, а відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд. Також акцентує увагу, що про призначення та проведення перевірки належним чином повідомлений не був, а у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки. Наголошує, що наданими суду документами підтверджується право користування землею, що належить КСП «Маяк» на праві колективної власності.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що обєктом перевірки були земельні ділянки, а тому правові підстави для застосування положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відсутні. Наголошує, що право позивача на землю не зареєстроване та жодними документами не підтверджено, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити
Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.
Судом установлено, що відповідно до інформації, відображеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, земельні ділянки з кадастровими номерами 7424488800:08:001:0231 та 7424488800:08:001:0229 на праві комунальної власності належать територіальній громаді в особі Любецької селищної ради. Цільове призначення земель - землі запасу. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 01 листопада 2018 року.
06 травня 2020 року депутатами Любецької селищної ради, за участю в.о. старости Смолигівського старостинського округу, державного інспектора з ОПНС Держпродспоживслужби у Чернігівській області, дільничного офіцера поліції проведено обстеження земельних ділянок, які знаходяться у Чернігівській області Ріпкинського району за межами с. Скитьки, Смолигівський старостинський округ, які належать на праві колективної власності територіальній громаді в особі Любецької селищної ради (землі запасу), за результатами якого складено акти №1 та №2.
Вказаними актами зафіксовано, що під час обстеження земельних ділянок виявлено факт їх використання СТОВ «Дружба-Нова» без правовстановлюючих документів протягом 2019 та 2020 років. Орендна плата за користування до бюджету селищної ради не надходила взагалі. Всі звернення власника земельної ділянки щодо оформлення правовстановлюючих документів підприємство ігнорує.
Зокрема, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7424488800:08:001:0231 зафіксовано, що на ній товариством розміщений склад препаратів захисту рослин, на відокремленій та огородженій високим залізним парканом земельній ділянці під відкритим небом, орієнтовною площею 0,02 га, встановлено бочки, які є в робочому стані та до них приєднані системи. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7424488800:08:001:0229 зазначено, що її площа огороджена парканом, при в'їзді стоїть охорона. На території встановлено газозаправну станцію, працює сільськогосподарська техніка, встановлені тимчасові будинки для проживання людей, ведеться виробнича діяльність.
У зв'язку з наведеним, листом від 21 травня 2020 року Любецька селищна рада звернулась до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області із проханням провести повторну перевірку та обстеження земельних ділянок по Смолигівському старостинському округу Ріпкинського району Чернігівської області з кадастровими номерами 7424488800:08:001:0231 та 7424488800:08:001:0229.
Наказом начальника ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 22 червня 2020 року, у термін з 22 по 26 червня 2020 року посадовій особі Управління наказано провести захід державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства під час використання означених земельних ділянок.
26 червня 2020 року посадовою особою ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області проведено перевірку на місцевості та огляд земельних ділянок, за наслідками яких складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою та акт обстеження земельної ділянки.
У вказаних актах зафіксовано, що частина земель комунальної власності, які перевірялись, обгороджені парканом, на території ведеться виробнича діяльність, об'єкти знаходяться під охороною, на територію охорона не пропускає, будь-яке пояснення не надає. У зв'язку з наведеним, перевіряючий дійшов висновку, що СТОВ «Дружба-Нова» здійснено самовільне зайняття вказаних вище земельних ділянок, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.
На підставі висновків, вказаних у акті перевірки, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області 22 липня 2020 року винесено припис, яким позивачу приписано у 30-денний термін усунути порушення земельного законодавства при використанні земельних ділянок з кадастровими номерами 7424488800:08:001:0231 та 7424488800:08:001:0229, тобто оформити правовстановлюючі документи на їх використання або звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.
Уважаючи припис протиправним, СТОВ «Дружба-Нова» звернулось до суду з даним позовом.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо призначення та проведення перевірки вчинені із дотриманням вимог законодавства України, а надані позивачем докази не спростовують правомірність оскаржуваного приписа.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно зі статтею 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Так, згідно із постановою Кабінета Міністрів України від 22 липня 2016 року №482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.
Відповідно до підпункта 251 пункта 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року №963-IV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Відповідно до статті 4 цього Закону об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно зі статтею 6 Закону України №963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Статтею 9 Закону України №963-IV передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Частиною 1 статті 10 Закону України №963-IV визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;
- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;
- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;
- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;
- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов'язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.
Звертаючись із позовом до суду, СТОВ «Дружба-Нова» зазначає, що при здійсненні державного нагляду (контролю), зокрема, за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель відповідач повинен був дотримуватись вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №877-V).
Так, статтею 2 цього Закону визначено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Вказаним Законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, до цього переліка не належать.
Також, Держгеокадастр та його територіальні органи не відносяться до перелічених у частинах 3 - 8 статті 2 Закону України №877-V органів.
Таким чином, особливості та обмеження перевірок, визначені Законом України №877-V, не поширюються на перевірки з питань дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, що здійснюються Держгеокадастром та його територіальними органами.
Ураховуючи те, що норми Закону України №877-V стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб'єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми саме Закону України №963-IV.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі №826/1525817 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначеною постановою справа направлена на новий розгляд, а спірні правовідносини відмінні від розглядуваних.
Як убачається із матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного приписа стало виявлення факта використання позивачем земельних ділянок без належним чином оформлених правовстановлюючих документів.
Надана позивачем копія державного акта на право колективної власності на землю зазначеного порушення не спростовує, оскільки такий акт виданий КСП «Маяк» і підтверджує передачу цьому підприємству у колективну власність 1642,4 га землі в межах згідно з планом.
Як убачається з плана зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, такий не містить географічний координат земель, що передані у колективну власність. Також додатком до акта є список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на виділення частки землі.
Отже, на момент проведення перевірки право власності позивача на землю не оформлено належним чином, що свідчить про обґрунтованість приписа суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.М. Ганечко
Я.М. Собків