Справа № 320/1959/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
01 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г. В.
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В. В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року
у справі №320/1959/20 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження)
за позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Іст"
до відповідача Державної податкової служби України,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітейл Іст" (надалі - позивач, ТОВ "Рітейл Іст") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, у подальшому заміненої на правонаступника - Державну податкову службу України (надалі - Відповідач, ДПС України), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення реєстрації податкових накладних: № 537 від 31.12.2018, № 1296 від 31.12.2018, № 696 від 31.12.2018, № 598 від 31.12.2018, № 619 від 31.12.2018, № 1273 від 30.12.2018, № 612 від 31.12.2018, № 684 від 31.12.2018, № 614 від 31.12.2018, № 591 від 31.12.2018, № 633 від 31.12.2018, № 703 від 31.12.2018, № 42 від 18.12.2018, № 1323 від 28.12.2018, № 62 від 21.12.2018, № 1293 від 31.12.2018, № 659 від 31.12.2018, № 571 від 31.12.2018, № 1271 від 31.12.2018, № 1270 від 31.12.2018, № 1269 від 31.12.2018, № 568 від 31.12.2018, № 669 від 31.12.2018, № 595 від 31.12.2018, № 1236 від 31.12.2018, № 978 від 31.12.2018, № 1136 від 31.12.2018, № 942 від 31.12.2018, № 648 від 31.12.2018, № 1262 від 31.12.2018, № 1166 від 31.12.2018, № 1022 від 31.12.2018, № 873 від 31.12.2018, № 1234 від 30.12.2018, № 1019 від 30.12.2018, № 940 від 30.12.2018, № 1210 від 30.12.2018, № 870 від 30.12.2018, № 914 від 30.12.2018, № 1164 від 30.12.2018, № 975 від 30.12.2018, № 1064 від 30.12.2018, № 1062 від 29.12.2018, № 1233 від 29.12.2018, № 1016 від 29.12.2018, № 939 від 29.12.2018, № 1260 від 29.12.2018, № 867 від 29.12.2018, № 1257 від 28.12.2018, № 1232 від 28.12.2018, № 1013 від 28.12.2018, № 937 від 28.12.2018, № 908 від 28.12.2018, № 1204 від 28.12.2018, № 970 від 28.12.2018, № 1131 від 28.12.2018, № 1231 від 27.12.2018, № 1201 від 27.12.2018, № 1010 від 27.12.2018, № 1256 від 27.12.2018, № 1129 від 27.12.2018, № 861 від 27.12.2018, № 1007 від 26.12.2018, № 1198 від 26.12.2018, № 1156 від 26.12.2018, № 966 від 26.12.2018, № 1053 від 26.12.2018, № 904 від 26.12.2018, № 1252 від 25.12.2018, № 1051 від 25.12.2018, № 1227 від 25.12.2018, № 965 від 25.12.2018, № 933 від 25.12.2018, № 1195 від 25.12.2018, № 902 від 25.12.2018, № 855 від 25.12.2018, № 1154 від 25.12.2018, № 1226 від 24.12.2018, № 1122 від 24.12.2018, № 1002 від 24.12.2018, № 852 від 24.12.2018, № 1153 від 24.12.2018, № 1192 від 24.12.2018, № 1048 від 24.12.2018, № 1248 від 23.12.2018, № 1045 від 23.12.2018, № 1225 від 23.12.2018, № 930 від 23.12.2018, № 896 від 23.12.2018, № 1189 від 23.12.2018, № 1152 від 23.12.2018, № 1118 від 22.12.2018, № 1246 від 22.12.2018, № 846 від 22.12.2018, № 1150 від 22.12.2018, № 958 від 22.12.2018, № 1186 від 22.12.2018, № 1040 від 21.12.2018, № 1223 від 21.12.2018, № 955 від 21.12.2018, № 927 від 21.12.2018, № 844 від 21.12.2018, № 1183 від 21.12.2018, № 1149 від 21.12.2018, № 1117 від 21.12.2018, № 1315 від 20.12.2018, № 675 від 31.12.2018, № 1283 від 31.12.2018, № 631 від 31.12.2018, № 1275 від 31.12.2018, № 552 від 31.12.2018, № 705 від 31.12.2018, № 539 від 31.12.2018, № 1328 від 31.12.2018, № 582 від 31.12.2018, № 658 від 31.12.2018, № 653 від 31.12.2018, № 597 від 31.12.2018, № 532 від 31.12.2018, № 1281 від 31.12.2018, № 1280 від 31.12.2018, № 695 від 31.12.2018, № 686 від 31.12.2018, № 1291 від 31.12.2018, № 548 від 31.12.2018, № 688 від 31.12.2018, № 664 від 31.12.2018, № 543 від 31.12.2018, № 1289 від 31.12.2018, № 642 від 31.12.2018, № 1286 від 31.12.2018, № 674 від 31.12.2018, № 600 від 31.12.2018, № 723 від 31.12.2018, № 557 від 31.12.2018, № 500 від 27.12.2018, № 690 від 31.12.2018, № 1319 від 31.12.2018, № 1318 від 31.12.2018, № 641 від 31.12.2018, № 1295 від 31.12.2018, № 1301 від 26.12.2018, № 589 від 31.12.2018, № 710 від 31.12.2018, № 637 від 31.12.2018, № 626 від 31.12.2018, № 538 від 31.12.2018, № 732 від 31.12.2018, № 559 від 31.12.2018, № 736 від 31.12.2018, № 607 від 31.12.2018, № 606 від 31.12.2018, № 550 від 31.12.2018, № 656 від 31.12.2018, № 680 від 31.12.2018, № 584 від 31.12.2018, № 581 від 31.12.2018, № 717 від 31.12.2018, № 698 від 31.12.2018, № 1279 від 31.12.2018, № 474 від 19.12.2018, № 531 від 31.12.2018, № 594 від 31.12.2018, № 530 від 31.12.2018, № 588 від 31.12.2018, № 535 від 31.12.2018, № 678 від 31.12.2018, № 577 від 31.12.2018, № 622 від 31.12.2018, № 702 від 31.12.2018 в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019, засобами електронного зв'язку;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні, а саме: № 537 від 31.12.2018, № 1296 від 31.12.2018, № 696 від 31.12.2018, № 598 від 31.12.2018, № 619 від 31.12.2018, № 1273 від 30.12.2018, № 612 від 31.12.2018, № 684 від 31.12.2018, № 614 від 31.12.2018, № 591 від 31.12.2018, № 633 від 31.12.2018, № 703 від 31.12.2018, № 42 від 18.12.2018, № 1323 від 28.12.2018, № 62 від 21.12.2018, № 1293 від 31.12.2018, № 659 від 31.12.2018, № 571 від 31.12.2018, № 1271 від 31.12.2018, № 1270 від 31.12.2018, № 1269 від 31.12.2018, № 568 від 31.12.2018, № 669 від 31.12.2018, № 595 від 31.12.2018, № 1236 від 31.12.2018, № 978 від 31.12.2018, № 1136 від 31.12.2018, № 942 від 31.12.2018, № 648 від 31.12.2018, № 1262 від 31.12.2018, № 1166 від 31.12.2018, № 1022 від 31.12.2018, № 873 від 31.12.2018, № 1234 від 30.12.2018, № 1019 від 30.12.2018, № 940 від 30.12.2018, № 1210 від 30.12.2018, № 870 від 30.12.2018, № 914 від 30.12.2018, № 1164 від 30.12.2018, № 975 від 30.12.2018, № 1064 від 30.12.2018, № 1062 від 29.12.2018, № 1233 від 29.12.2018, № 1016 від 29.12.2018, № 939 від 29.12.2018, № 1260 від 29.12.2018, № 867 від 29.12.2018, № 1257 від 28.12.2018, № 1232 від 28.12.2018, № 1013 від 28.12.2018, № 937 від 28.12.2018, № 908 від 28.12.2018, № 1204 від 28.12.2018, № 970 від 28.12.2018, № 1131 від 28.12.2018, № 1231 від 27.12.2018, № 1201 від 27.12.2018, № 1010 від 27.12.2018, № 1256 від 27.12.2018, № 1129 від 27.12.2018, № 861 від 27.12.2018, № 1007 від 26.12.2018, № 1198 від 26.12.2018, № 1156 від 26.12.2018, № 966 від 26.12.2018, № 1053 від 26.12.2018, № 904 від 26.12.2018, № 1252 від 25.12.2018, № 1051 від 25.12.2018, № 1227 від 25.12.2018, № 965 від 25.12.2018, № 933 від 25.12.2018, № 1195 від 25.12.2018, № 902 від 25.12.2018, № 855 від 25.12.2018, № 1154 від 25.12.2018, № 1226 від 24.12.2018, № 1122 від 24.12.2018, № 1002 від 24.12.2018, № 852 від 24.12.2018, № 1153 від 24.12.2018, № 1192 від 24.12.2018, № 1048 від 24.12.2018, № 1248 від 23.12.2018, № 1045 від 23.12.2018, № 1225 від 23.12.2018, № 930 від 23.12.2018, № 896 від 23.12.2018, № 1189 від 23.12.2018, № 1152 від 23.12.2018, № 1118 від 22.12.2018, № 1246 від 22.12.2018, № 846 від 22.12.2018, № 1150 від 22.12.2018, № 958 від 22.12.2018, № 1186 від 22.12.2018, № 1040 від 21.12.2018, № 1223 від 21.12.2018, № 955 від 21.12.2018, № 927 від 21.12.2018, № 844 від 21.12.2018, № 1183 від 21.12.2018, № 1149 від 21.12.2018, № 1117 від 21.12.2018, № 1315 від 20.12.2018, № 675 від 31.12.2018, № 1283 від 31.12.2018, № 631 від 31.12.2018, № 1275 від 31.12.2018, № 552 від 31.12.2018, № 705 від 31.12.2018, № 539 від 31.12.2018, № 1328 від 31.12.2018, № 582 від 31.12.2018, № 658 від 31.12.2018, № 653 від 31.12.2018, № 597 від 31.12.2018, № 532 від 31.12.2018, № 1281 від 31.12.2018, № 1280 від 31.12.2018, № 695 від 31.12.2018, № 686 від 31.12.2018, № 1291 від 31.12.2018, № 548 від 31.12.2018, № 688 від 31.12.2018, № 664 від 31.12.2018, № 543 від 31.12.2018, № 1289 від 31.12.2018, № 642 від 31.12.2018, № 1286 від 31.12.2018, № 674 від 31.12.2018, № 600 від 31.12.2018, № 723 від 31.12.2018, № 557 від 31.12.2018, № 500 від 27.12.2018, № 690 від 31.12.2018, № 1319 від 31.12.2018, № 1318 від 31.12.2018, № 641 від 31.12.2018, № 1295 від 31.12.2018, № 1301 від 26.12.2018, № 589 від 31.12.2018, № 710 від 31.12.2018, № 637 від 31.12.2018, № 626 від 31.12.2018, № 538 від 31.12.2018, № 732 від 31.12.2018, № 559 від 31.12.2018, № 736 від 31.12.2018, № 607 від 31.12.2018, № 606 від 31.12.2018, № 550 від 31.12.2018, № 656 від 31.12.2018, № 680 від 31.12.2018, № 584 від 31.12.2018, № 581 від 31.12.2018, № 717 від 31.12.2018, № 698 від 31.12.2018, № 1279 від 31.12.2018, № 474 від 19.12.2018, № 531 від 31.12.2018, № 594 від 31.12.2018, № 530 від 31.12.2018, № 588 від 31.12.2018, № 535 від 31.12.2018, № 678 від 31.12.2018, № 577 від 31.12.2018, № 622 від 31.12.2018, № 702 від 31.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні відповідають нормам Податкового кодексу України та були своєчасно направлені відповідачу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами програмного забезпечення "M.E.doc." 15.01.2019, у зв'язку з чим підстави для відмови в реєстрації вищезазначених податкових накладних були відсутні. Проте, протягом операційного дня на електронну адресу позивача не надходило будь-яких квитанцій про прийняття або відмову у прийнятті податкових накладних.
Ухвалою суду від 02.03.2020 року по справі № 320/4070/19 роз'єднано позовні вимоги, виділивши позовні вимоги щодо нездійснення реєстрації податкової накладної №571 від 31.12.2018 року в день її фактичного відправлення та зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну №571 від 31.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного відправлення - в самостійне провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення реєстрації податкової накладної №571 від 31.12.2018 року в день її фактичного відправлення - 15.01.2019 року, засобами електронного зв'язку.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №571 від 31.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного відправлення - 15.01.2019 року.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом було залишено поза увагою ненадання позивачем належних доказів направлення спірної податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак висновки суду про те, що така податкова накладна має бути зареєстрована у відповідному реєстрі є безпідставними.
Позивачем не подано до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Дочірнє підприємство "Рітейл Іст" зареєстроване в якості юридичної особи 12.09.2013 (номер запису: 1 357 102 0000 003308) за адресою: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, 6-Г, що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 38903507.
Видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 10.13 Виробництво м'ясних продуктів; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Відповідно до Витягу № 1910314500075 з реєстру платників податку на додану вартість, позивач з 01.11.2013 є платником ПДВ.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем, на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в електронному вигляді засобами програмного забезпечення "M.Е.doc.", з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, 15.01.2019 року направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкову накладну №571 від 31.12.2018 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано підтвердження про направлення податкової накладної на адресу відповідача саме 15.01.2019.
Крім того, позивачем до позовної заяви додані письмові докази технічних збоїв роботи серверів електронної звітності ДФС України, а саме:
- витяг з офіційного веб-сайту ДФС України (sfs.gov.ua), в якому зазначено, що у зв'язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі;
- лист-відповідь від 10.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Звіт" (постачальник програмного забезпечення "M.E.Doc"), яке підтвердило технічні збої роботи серверів обробки електронної звітності ДФС, а також зазначило, що всі податкові накладні ДП "Рітейл Іст" за 15.01.2019, були успішно відправлені до відповідача за допомогою комп'ютерної програми "M.E.Doc" з використанням електронної пошти.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивач неодноразово звертався до відповідача з метою врегулювання питання, щодо прийняття та реєстрації податкових накладних, зокрема, у кількості 170 штук за 15.01.2019 року, однак як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач 04.02.2019 року листом за № 5630/6/99-99-09-07-02-15 повідомив позивача, що в ЄРПН зареєстровано лише 244 податкових накладних, а решта 170 податкових накладних на реєстрацію до ДФС України не надходили.
Позивач 25 квітня 2019 року повторно листом № 25/04-2019_1 звернувся до відповідача з вимогою забезпечити прийняття та реєстрацію вказаних податкових накладних та проведення розслідування щодо мотивів та причин дій відповідача, що призвели до неприйняття податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН.
ДФС України листом від 23 травня 2019 року № 23657/6/99-99-08-10-02-15 повідомила позивача, що за даними підсистеми "Архів електронної звітності" інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдине вікно подання електронної звітності", податкові накладні у кількості 170 штук, зазначені у листі позивача на реєстрацію не надходили.
Не погоджуючись із спірною бездіяльністю відповідача позивач оскаржив її до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується своєчасність направлення позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31.12.2018 року №571, а тому, за умови ненадання відповідачем доказів надіслання платнику податків протягом операційного дня 15.01.2019 року квитанції щодо прийняття податкової накладної, остання вважається зареєстрованою у відповідному реєстрі.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї.
Згідно п. 2 Порядку №1246 у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Приписи п. 8 Порядку №1246 визначають, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
За правилами п. п. 10-11 Порядку №1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки ряду передбачених показників (п. 12 Порядку №1246), за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку №1246).
Згідно п. 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Колегією суддів, з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.07.2019 року по справі №0940/1600/18, вважає за необхідне зауважити, що у Порядку №1246 не міститься визначення поняття "реєстрація податкової накладної". Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557 (надалі - Порядок №557).
Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Операційний день, згідно п. 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього п. 3 Порядку №1246 у редакції, чинній у січні 2019 року, встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.
Як вже було зазначено вище, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зміст наведеної правової норми не дає підстав для її неоднозначного тлумачення безвідносно до змісту норм Порядку №577, як підзаконного акта, які не можуть застосовуватися з огляду на те, що колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили.
Матеріали справи свідчать, що податкова накладна від 31.12.2018 року №571 була направлена ТОВ "Рітейл Іст" через комп'ютерну програму "M.E.Doc" для реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2019 року о 17:39, що підтверджується, зокрема, відповідним звітом (стор. 57 том І), а також листом ТОВ "Вектор Звіт" від 10.04.2019 року №1004/1 (стор. 53 том І). Дані документи, згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.04.2020 року по справі №160/5380/19, є належними доказами підтвердження факту направлення податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскільки в силу приписів вже згаданого вище абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН у випадку ненадходження протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття такої податкової накладної, то бездіяльність ДФС України щодо нездійснення реєстрації податкової накладної днем її подання (15.01.2019 року) є протиправною, а відтак покладення на Відповідача обов'язку з реєстрації спірної накладної днем її фактичного відправлення 15.01.2019 року є належним способом захисту прав Позивача та остаточним вирішенням спору.
Крім того, суд першої інстанції вірно зауважив, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що спірна податкова накладна не надсилалася позивачем в межах операційного дня 15.01.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не спростовано доводи товариства про те, що квитанція про прийняття податкової накладної протягом операційного дня 15.01.2019 року до ДП "Рітейл Іст" не надійшла.
З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що за відсутності належного мотивування контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, таке рішення не узгоджується з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, зазначених у ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г. В. Земляна
Судді: Є. І. Мєзєнцев
В. В. Файдюк