Справа № 640/10586/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
01 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г. В.
суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського національного університету технологій та дизайну
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року
у справі № 640/10586/20 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи)
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до відповідача Київського національного університету технологій та дизайну
про застосування заходів реагування,-
У травні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (надалі - позивач, Головного управління ДСНС України у місті Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського національного університету технологій та дизайну (надалі - відповідач), в якому просило суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень цокольного та 14 поверху гуртожитку №8 Київського національного університету технологій та дизайну (місце знаходження юридичної особи: вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, код ЄДРПОУ: 02070890) розташованого за адресою: вул. Маршала Тимошенка, б. 2-Л у Оболонському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на електрощит та вхідні двері приміщень цокольного та 14-го поверху гуртожитку №8;
- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі, право відтермінування зупинення експлуатації приміщень покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час здійснення перевірки приміщення Київського національного університету технологій та дизайну встановлено його експлуатацію з порушення правил та норм пожежної безпеки і техногенної безпеки, які створю загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року адміністративний позов Головного управління ДСНС України у м. Києві - задоволено частково.
Застосовано до Київського національного університету технологій та дизайну (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, б. 2, код ЄДРПОУ 02070890) заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень цокольного та 14 поверху гуртожитку №8 Київського національного університету технологій та дизайну, розташованого за адресою: вул. Маршала Тимошенка, б. 2-Л у Оболонському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на електрощит.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі, право відтермінування зупинення експлуатації приміщень покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимоги у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що застосування заходів реагування є передчасним, оскільки встановлений час для усунення порушень є надто коротким, що унеможливлює їх усунення в такий термін. Окрім цього, відповідач вказує, що порушення зафіксовані позивачем не є такими, що сприяють настанню реальної загрози життю і здоров'ю людей, відсутні обставини здійснення капітального ремонту та фактичне усунення більшості порушень, які були зафіксовані ГУ ДСНС України у м. Києві.
Позивачем надано письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства, а апеляційна скарга апелянта є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що за дорученням Прем'єр-Міністра України від 11.12.2019 року №44205/1/-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №2-17767/261 та доручення ДСНС України від 11.12.2019 року №02-1776/261, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві видано наказ від 13.12.2019 року №1076 "Про проведення позапланових перевірок" (надалі - Наказ №1076).
Згідно Наказу №1076 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести позапланову перевірку Київського національного університету технологій та дизайну, код ЄДРПОУ: 02070890, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, б. 2-Л у Облонському районі міста Києва щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
На підставі Наказу №1076 видано посвідчення від 03.02.2020 року №1257 на проведення перевірок приміщень КНУТД, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, б. 2-Л у Облонському районі міста Києва.
Перед початком перевірки інспектором надано/пред'явлено посвідчення на проведення перевірки від 03.02.2020 року №1257 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого, копію якого отримав завідуючий гуртожитком №8 КНУТД, про що здійснено відповідну відмітку у посвідчені.
Під час здійснення перевірки КНУТД встановлено наступні порушення:
- приміщення у повному не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації) в порушення додатку А (обов'язковий) ДБН В.2.5-59-2014, що є порушенням п. 1.2. глава 1, розділ V ППБУ;
- тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання в порушення п.5.8 ДБН В.2.5- 59-2014, що є порушенням п.1.2. глава 1, розділ V ППБУ;
- у приміщенні кімнат та цокольному поверсі застосовуються пожежні сповіщувачі без наявності сертифіката відповідності, що є порушенням п.7. розділ І. ППБУ;
- двері приміщення електрощитової не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ 30 в порушення п. 6.31 таблиці 2 ДБН В. 1.1-7:2016, що є порушенням п.1.24. глава 1 розділ VI ППБУ;
- у загальних коридорах на підлозі шляхів евакуації влаштовано перепади висот в порушення п.7.3.8. ДБН В.1.1-7:2016, що є порушенням п. 2.23. глава 2. розділ III ППБУ;
- не всі двері, які ведуть до сходової клітки та вестибюля (фойє) 1-го поверху обладнані пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах, що є порушенням п. 2.37 глава 2. розділ III ППБУ;
- у цокольному поверсі електророзетка та вимикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу не менше ніж на 0,01 метра, що є порушенням п. 1.17. глава 1., розділ IV ППБУ;
- у цокольному поверсі та загальних коридорах допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі, що є порушенням п. 1.8. глава 1., розділ IV ППБУ;
- система протипожежного захисту (насоси-підвищувачі та кнопки їх дистанційного пуску внутрішнього протипожежного водопроводу) знаходиться у непрацездатному стані, що є порушенням п.2.2. глава 2, розділ III ППБУ;
- у цокольному поверсі клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинку через огороджувальну конструкцію з нормованою межею вогнестійкості менший, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності), що є порушенням п.2.4. глава 2 розділ III ППБУ;
- на поверхах, у цокольному поверсі не всі пожежні кран-комплекти розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для їх візуального огляду без розкривання, що є порушенням п.2.2 глава 2., розділ V ППБУ;
- у житлових кімнатах на видимих місцях не вивішено: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам'ятка про дії на випадок виникнення пожежі; стисла пам'ятка для мешканців про правила пожежної безпеки, що є порушенням п.5.1. глава 5., розділ VI ППБУ;
- не перевірено надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання з реєстрацією результатів у журналі, що є порушенням п.2.3 глава 2., розділ V ППБУ;
- у електророзподільних коробках та цокольному поверсі та загальних коридорів з'єднання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях будівлі не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням п. 1.6. глава 1., розділ IV ППБУ;
- на 1,13,14-му поверсі оздоблення стін коридору виконано матеріалом з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2,В2,Д2,Т2 в порушення п.7.3.3. ДБН В.1.1-7:2016, що є порушенням п.2.23. глава 2., розділ III ППБУ;
- на 1,13,14-му поверхах отвори повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках засклені та закладені, що є порушенням п.2.37. глава 2., розділ III ППБУ;
- у кімнатах та цокольному поверсі світильники підвішені безпосередньо на струмопровідні проводи, що є порушенням п.1.18. глава 1. розділ IV ППБУ;
- у цокольному поверсі та кабінетах світильники експлуатуються зі знятими ковпаками (розсіювачами), що є порушенням п. 1.18. глава 1., розділ IV ППБУ;
- у цокольному поверсі пожежний кран-комплект не розміщений у вбудованій або навісній шафі, яка має отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання, що є порушенням п.2.2 глава 2., розділ V ППБУ;
- у цокольному поверсі допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами, що є порушенням п.1.18. глава 1, розділ IV ППБУ;
- капітальний ремонт приміщень на 14-му поверсі здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку, що є порушенням п.21 розділ II ППБУ;
- жоден пожежний кран-комплект не укомплектований важелем для полегшення відкривання вентиля., що є порушенням п. 2.2 глава 2 розділ V ППБУ;
- навісні шафи, де розміщено кран-комплекти, не пристосовані для їх візуального огляду без розкривання, що є порушенням п.2.2 глава 2., розділ V ППБУ;
- система протипожежного захисту (система димовидалення) знаходиться у не робочому стані, що є порушенням п. 1.1. глава 1, розділ V ППБУ.
Вказані порушення зафіксовані в акті, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 14.02.2020 року №101 (надалі - акт №101).
Акт №101 отримано 14.02.2020 року завідуючим гуртожитком ОСОБА_1 та зауважень не містить.
Також, позивачем винесено постанову КИ №053020 про накладання адміністративного стягнення від 20.02.2020 року.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві стверджує, що зафіксовані в акті №101 порушення щодо вимог законодавств сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які там перебувають, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені позивачем порушення у будівлі Київського національного університету технологій та дизайну створює потенційну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки не виключає можливості виникнення пожежі в приміщенні. У зв'язку з чим, суд вважає, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення судом відповідного рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частини 1 статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль), серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Частиною 1 статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Разом з тим, системно аналізуючи положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, колегія суддів вважає, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судом першої інстанції, слугувало виявлення на об'єкті повторної перевірки відповідача численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів звертає увагу, що недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення, а забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров'я.
Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 560/639/19 та від 05 лютого 2020 року по справі № 160/1739/19.
Відповідачем не заперечується наявність виявлених під час перевірки позивачем порушення.
Як вбачається з акту перевірки, що будівля Київського національного університету технологій та дизайну використовується з наступними порушеннями:
- приміщення у повному не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації) в порушення додатку А (обов'язковий) ДБН В.2.5-59-2014, що є порушенням п. 1.2. глава 1, розділ V ППБУ;
- тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання в порушення п.5.8 ДБН В.2.5- 59-2014, що є порушенням п.1.2. глава 1, розділ V ППБУ;
- у приміщенні кімнат та цокольному поверсі застосовуються пожежні сповіщувачі без наявності сертифіката відповідності, що є порушенням п.7. розділ І. ППБУ;
- двері приміщення електрощитової не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ 30 в порушення п. 6.31 таблиці 2 ДБН В. 1.1-7:2016, що є порушенням п.1.24. глава 1 розділ VI ППБУ;
- у загальних коридорах на підлозі шляхів евакуації влаштовано перепади висот в порушення п.7.3.8. ДБН В.1.1-7:2016, що є порушенням п. 2.23. глава 2. розділ III ППБУ;
- не всі двері, які ведуть до сходової клітки та вестибюля (фойє) 1-го поверху обладнані пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах, що є порушенням п. 2.37 глава 2. розділ III ППБУ;
- у цокольному поверсі електророзетка та вимикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу не менше ніж на 0,01 метра, що є порушенням п. 1.17. глава 1., розділ IV ППБУ;
- у цокольному поверсі та загальних коридорах допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі, що є порушенням п. 1.8. глава 1., розділ IV ППБУ;
- система протипожежного захисту (насоси-підвищувачі та кнопки їх дистанційного пуску внутрішнього протипожежного водопроводу) знаходиться у непрацездатному стані, що є порушенням п.2.2. глава 2, розділ III ППБУ;
- у цокольному поверсі клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинку через огороджувальну конструкцію з нормованою межею вогнестійкості менший, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності), що є порушенням п.2.4. глава 2 розділ III ППБУ;
- на поверхах, у цокольному поверсі не всі пожежні кран-комплекти розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для їх візуального огляду без розкривання, що є порушенням п.2.2 глава 2., розділ V ППБУ;
- у житлових кімнатах на видимих місцях не вивішено: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам'ятка про дії на випадок виникнення пожежі; стисла пам'ятка для мешканців про правила пожежної безпеки, що є порушенням п.5.1. глава 5., розділ VI ППБУ;
- не перевірено надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання з реєстрацією результатів у журналі, що є порушенням п.2.3 глава 2., розділ V ППБУ;
- у електророзподільних коробках та цокольному поверсі та загальних коридорів з'єднання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях будівлі не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням п. 1.6. глава 1., розділ IV ППБУ;
- на 1,13,14-му поверсі оздоблення стін коридору виконано матеріалом з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2,В2,Д2,Т2 в порушення п.7.3.3. ДБН В.1.1-7:2016, що є порушенням п.2.23. глава 2., розділ III ППБУ;
- на 1,13,14-му поверхах отвори повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках засклені та закладені, що є порушенням п.2.37. глава 2., розділ III ППБУ;
- у кімнатах та цокольному поверсі світильники підвішені безпосередньо на струмопровідні проводи, що є порушенням п.1.18. глава 1. розділ IV ППБУ;
- у цокольному поверсі та кабінетах світильники експлуатуються зі знятими ковпаками (розсіювачами), що є порушенням п. 1.18. глава 1., розділ IV ППБУ;
- у цокольному поверсі пожежний кран-комплект не розміщений у вбудованій або навісній шафі, яка має отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання, що є порушенням п.2.2 глава 2., розділ V ППБУ;
- у цокольному поверсі допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами, що є порушенням п.1.18. глава 1, розділ IV ППБУ;
- капітальний ремонт приміщень на 14-му поверсі здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку, що є порушенням п.21 розділ II ППБУ;
- жоден пожежний кран-комплект не укомплектований важелем для полегшення відкривання вентиля., що є порушенням п. 2.2 глава 2 розділ V ППБУ;
- навісні шафи, де розміщено кран-комплекти, не пристосовані для їх візуального огляду без розкривання, що є порушенням п.2.2 глава 2., розділ V ППБУ;
- система протипожежного захисту (система димовидалення) знаходиться у не робочому стані, що є порушенням п. 1.1. глава 1, розділ V ППБУ.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Колегія суддів звертає увагу, що не встановлення сигналізації у будівлі Київського національного університету технологій та дизайну створює потенційну загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема студентів, які проживають в даному приміщенні, таке не надає можливості повідомлення про виникнення пожежі в приміщенні.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач зазначав, що останнім усунуто більшість порушень, які зафіксовані в акті перевірки, а саме: п. 6 акту перевірки - всі двері, які ведуть до сходової клітини та вестибюля (фойє) 1-го поверху обладнано пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах (копія фото та акт про усунення недоліків щодо обладнання пристроями для само зачинення та ущільнення в притул на всіх дверях від 10.06.2020 року); п. 7 акту перевірки - у цокольному поверсі електророзетки та вимикачі встановлено на негорючій основі з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу не менше ніж на 0,01м. виконано згідно розділу 4 ППБУ (копія та акт про усунення недоліків по системі електроживлення цокольного поверху разом з фото від 10.06.2020 року); п. 8 акту перевірки - у цокольному поверсі та загальних коридорах демонтовано тимчасові дільниці електромережі згідно розділу 4 ППБУ (копія та акт про усунення недоліків по системі електроживлення цокольного поверху разом з фото від 10.06.2020 року); п. 14 акту перевірки - електророзподільні коробки цокольного поверху приведені у відповідність до вимог глава 1 розділ IV ППБУ (копія та акт про усунення недоліків по системі електроживлення цокольного поверху разом з фото від 10.06.2020 року); п. 17 та 18 акту перевірки - у кімнатах та цокольному поверсі світильники закріплені відповідно до вимог передбачених їх технічною документацією та обладнанні захисними ковпаками (плафонами) відповідно до п. 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ (копія та акт про усунення недоліків по системі електроживлення цокольного поверху разом з фото від 10.06.2020 року); п. 10. - для приведення у відповідність до існуючих норм класу вогнестійкості проходок інженерних кабелів та інженерного обладнання цокольного поверху залучено підрядну організацію. Роботи будуть виконані до 30.06.20р. (копія та акт про усунення недоліків по системі електроживлення цокольного поверху разом з фото від 10.06.2020 року); п. 20 акту перевірки - горючі матеріали прибрано від електроустаткування на відстань не менше 1 метра (копія акту про усунення недоліків пов'язаних з складуванням горючих матеріалів у цокольному поверсі від 10.06.2020 року).
Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 року по справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.
У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року по справі № 826/7292/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.
Отже, виявлені позивачем порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно попередити та її ліквідувати та призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров'ю людей, зокрема студентам, які проживають в даному гуртожитку.
Щодо посилання апелянта на те, що позивачем надано короткого строку для усунення порушень, які зафіксовані в акті №101, колегія суддів критично ставиться до даних твердження, оскільки, як свідчать матеріали справи протягом року апелянтом не вчинено жодних дій щодо усунення порушень, які виявленні під час перевірки та повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки.
Щодо посилання апелянта, що перевірка проведена позивачем, з порушенням вимог законодавства, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідач не був позбавлений права оскаржити дії позивача до суду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем і решти порушень не виконано, що в свою чергу свідчить про не бажанням останнього вчиняти будь-які дії для усунення виявлених порушень пожежної безпеки на час прийняття рішенням по даній справі судом апеляційної інстанції.
У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки, для повідомлення про виникнення пожежі та оперативного повідомлення всіх громадян, які наявні в даній будівлі.
Враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і те порушення, яке на теперішній час продовжує існувати, створює загрозу життю та здоров'ю людей, які проживають в даному гуртожитку , а саме: студенти та працюють працівники, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень цокольного та 14 поверху гуртожитку №8 Київського національного університету технологій та дизайну, розташованого за адресою: вул. Маршала Тимошенка, б. 2-Л у Оболонському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на електрощит.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно позиції Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі №560/639/19 до повноважень суду по цій категорії справ не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду апеляційним судом є виключно питання застосування права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, судом правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а отже, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Київського національного університету технологій та дизайну - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, зазначених у ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г. В. Земляна
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк