Справа № 758/12562/19 Суддя (судді) першої інстанції: Петров Д.В.
01 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,
за участю секретаря - Король Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону № 1 роти № 4 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області, капрала поліції Щирби Віталія Сергійовича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії поліцейського батальйону № 1 роти № 4 УПП у Хмельницькій області Щирби В.С. щодо складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України та накладення штрафу в розмірі 255 грн 00 коп.;
- скасувати постанову серії ЕАК № 1546474 від 22 вересня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України, провадження у справі закрити.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року у апеляційну скаргу було повернуто позивачу.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати позовну заяву на розгляд суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми процесуального права. Скаржник вказує на те, що станом на час звернення до суду, а саме 01 жовтня 2019 року, чинним законодавством не передбачалась сплата судового збору у справі щодо оскарження постанов прийнятих у справах про адміністративні правопорушення.
Поліцейський УПП у Хмельницькій області Щирба В.С. подав відзив, в якому зазначив, що подана позивачем апеляційна скарг є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню. Відповідач зауважує, що адміністративний позов ОСОБА_1 одночасно містить вимоги майнового та немайнового характеру, а тому і судовий збір повинен сплачуватись за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи. Скаржник у судове засідання не з'явився та про причини неявки суду не повідомив. Відзив на апеляційну скаргу відповідача містить клопотання про розгляд справи без його участі. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 3 ст. 268 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представників сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року - без змін, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції та скасування постанови серії ЕАК № 1546474 від 22 вересня 2019 року було зареєстровано 01 жовтня 2019 року та призначено склад суду під головуванням ОСОБА_2 . Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2020 року позовна заява була передана на розгляд судді Васильченку В.О.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху у зв'язку з відсутністю документа про сплату судового збору та надано строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду від 06 листопада 2020 року позивач подав заяву про усунення недоліків, в якій зауважив, що станом на день подачі позовної заяви, а саме 01 жовтня 2019 року, сплата судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративні правопорушення не передбачалась.
Разом з тим у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду виклала правову позицію, відповідно до якої за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення необхідно сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2021 року було здійснено заміну головуючого судді Васильченка В.О. на ОСОБА_3 . Ухвалою суду від 22 січня 2021 року позовну заяву було повернуто позивачу.
Приймаючи рішення про повернення адміністративного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не додано документ про сплату судового збору.
Суд першої інстанції зазначив, що в заяві про усунення недоліків позивач вказує, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору. Однак, відповідно до вказаної норми учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору у справах, що пов'язані із захистом порушених прав передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте дія п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на звернення з вимогами які не стосуються соціального і правового захисту ветеранів війни.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення адміністративного позову ОСОБА_1 , оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У ч. 2 ст. 286 КАС України зазначається, що позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до положень ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Надаючи оцінку доводам позивача колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, згідно якого, положеннями ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення.
Велика Палата Верховного Суду у згаданій постанові вказує, що до справ які розглядаються судом в порядку позовного провадження, в тому числі і щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення передбачених ст.ст. 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми ст.ст. 2-5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір сплати судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.
При розгляді справи колегія суддів враховує, що позовна заява ОСОБА_1 була подана 01 жовтня 2019 року. У зв'язку зі звільненням головуючої судді ОСОБА_2 з посади судді Подільського районного суду міста Києва та розподілом справ між суддями, повторний автоматизований розподіл судової справи відбувся 10 вересня 2020 року, та рішення про залишення позовної заяви без руху було прийнято з урахуванням вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року лише надав роз'яснення щодо використання вже існуючої норми права, яка регулює питання сплати судового збору при оскарженні постанови про адміністративну відповідальність. Положення ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» було незмінним з моменту подання позовної заяви до постановлення ухвали про повернення такої позовної заяви ОСОБА_1 .
Разом з тим, позивач просить врахувати, що у разі виникнення обов'язку сплати судового збору за подання позовної заяви при оскарженні постанови у справі про адміністративне правопорушення, він як учасник бойових дій звільняється від сплати судового збору відповідно до 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Зокрема п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільнені від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, обсяг належних їм пільг визначається Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема ст. 12 цього Закону закріплено пільги гарантовані учасникам бойових дій та прирівняних до них осіб.
У ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначається, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що для вирішення питання щодо звільнення учасника бойових дій від сплати судового збору необхідно враховувати суть позовних вимог та відповідність порушеного права положенням ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Предметом спору у цій справі є рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.
Проте вказаний спір не пов'язаний із захистом прав позивача передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тому підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору передбачені п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» - відсутні.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі та не можуть бути підставою для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року - без змін.
Відповідно до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складав 2270 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 19 лютого 2021 року з метою уникнення ситуації, коли на стадії відкриття апеляційного провадження наперед може бути ухвалено рішення, що стосується суті апеляційного оскарження, позивачу було відстрочено сплату судового збору в розмірі 2270 грн 00 коп. до закінчення апеляційного розгляду.
Таким чином судовий збір у розмірі 2270 грн 00 коп. підлягає стягненню з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 242, 286, 308, 310, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року - без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України (ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді В.В. Файдюк
Є.В. Чаку