Справа № 420/14622/20
02 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в якому позивач просить:
стягнути з ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету на р/р №UА878999980314090542000015008, отримувач: УК у м.Одесі/Приморський р-н/21081100, код ЄДРПОУ отримувача 38016923, Казначейство України (ЕАП), «Адміністративні штрафи та інші санкції» суму штрафу в розмірі 33000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі звернення громадянина ОСОБА_3 щодо порушення вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, Наказу на проведення перевірки від 28.09.2020 року та Направлення від 28.09.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було проведено виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо порушення вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення.
За результатами перевірки характеристик продукції складено Акт перевірки від 05.10.2020 року, яким встановлено порушення вимог Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
07.10.2020 року позивачем винесено Постанову №142 про накладення штрафних санкцій у розмірі 33 000,00 грн.
16.10.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 постанову №142 від 07.10.2020 року рекомендованим листом №6500141528569.
Рекомендований лист №6500141528569, яким була направлена постанова №142 від 07.10.2020 року була повернута на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області 24.11.2020 року, у зв'язку із його із його неврученням ФОП ОСОБА_1 під час доставки 20.10.2020 року.
На час подання позову штрафні санкції не сплачені.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 11.01.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвала від 11.01.2021 року про відкриття провадження по справі направлена на адресу відповідача: 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 71.
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось на адресу суду 02.02.2021 року (трек-номер:65300 0256576 6) з довідкою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, ухвала про відкриття провадження по справі оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.01.2021 року.
Ухвалою суду встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Строк для подання відзиву сплив 17.02.2021 року.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 - далі), РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , здійснює наступні види економічної діяльності (за КВЕД): 56.30 Обслуговування напоями (основний); 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 56.29 Постачання інших готових страв; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З 02.10.2020 по 05.10.2020 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, на підставі наказу на проведення перевірки №4069 від 28.09.2020 року, направлення №3783 від 28.09.2020 року здійснено позапланову перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , предметом якої є дотримання норм законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення.
За результатами проведеної перевірки складено Акт №4119/05 від 05.10.2020 року в якому встановлені порушення:
пп.9 ч.2 ст.13 та абз.1,5 ч.1 ст.16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення», а саме факт реалізації, куріння кальянів та факт стимулювання продажу тютюнових виробів (кальянів);
ч.4 ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення» у заході відсутня наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знаку про заборону куріння та тексту «Куріння заборонено!»;
ч.7 ст.13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення» відсутні споруди чи окремі приміщення спеціально відведені місця для куріння.
Від отримання Акту перевірки відповідач відмовився про що наявний відповідний підпис посадової особи ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.
Акт перевірки направлено засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення за трек-номером 6502034359250, яке отримано 26.10.2020 року.
Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення стягнень, передбачених ст. 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення» № 142 від 07.10.2020 року на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 33000,00 грн.
Постанова направлена засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення за трек-номером 6500141528569, та отримана 24.11.2020 року.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12 травня 1991 року регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону № 1023-ХІІ, захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Захист прав споживачів у сфері безпечності та якості харчових продуктів, інформування про їх властивості, у тому числі маркування, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та якості харчових продуктів.
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області є територіальним органом та підпорядковується Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та відповідно до Положення про Головне управління Держпродспоживслужби, затверджене наказом 14.09.2017 року № 854 здійснює контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.
Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення» № 2899-IV від 22 вересня 2005 року визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.
Відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України № 2899-IV, державний контроль за дотриманням положень цього Закону здійснюють відповідні центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом. Особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, несуть відповідальність згідно з законом. За порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду, контролю у сфері господарської діяльності» № 877-V від 5 квітня 2007 року , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно ст.6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Так, судом встановлено, що відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду, контролю у сфері господарської діяльності» № 877-V від 5 квітня 2007 року, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі листа громадянина ОСОБА_3 здійснило перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Перевірку проведено в присутності суб'єкта господарювання засновника ФОП ОСОБА_1 .
Частиною першою статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення» № 2899-IV від 22 вересня 2005 року встановлено, що реалізація (продаж) тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18-річного віку, а також реалізація (продаж) тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар) забороняється.
Законом можуть встановлюватися інші обмеження щодо реалізації (продажу) тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Також, відповідно до п.9 ч.2 ст.13 Закону № 2899-IV забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства.
У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".
У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити інформацію, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Частиною 1 ст. 16 Закону № 2899-IV передбачено, що забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі:
проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну тютюнових виробів на тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги;
використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів;
пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов'язаних з тютюновими виробами, або якщо умовою надання, або участі в яких, є придбання або вживання тютюнових виробів;
продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами;
розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них;
розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або їх упаковці, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів, електронної пошти; вкладень до упаковки тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упаковки тютюнових виробів;
розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місцях проведення розважальних заходів, в місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні;
надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп'ютерних та інших ігор, розміщення інформації в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;
продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама або упаковка яких містить напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або в частині ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для тютюнових товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів;
інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.
Так, перевіркою встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем порушені вимоги ст.ст. 13 та 16 закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення», а саме: встановлено факт стимулювання продажу тютюнових виробів та факт реалізації, куріння кальянів. Відсутня інформація щодо заборони куріння в невідведених для цього місцях та не відведені спеціальні місця для куріння.
Відповідно до абз. 12 ч. 2 ст. 20 зазначеного Закону України, за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання у разі: порушення заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів - від тридцяти тисяч гривень до п'ятдесяти тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.
Матеріалами справи підтверджено, що постановою №142 від 07.10.2020 року до відповідача застосовано штраф у розмірі 33000,00 грн.
Частиною 3 статті 20 Закону України № 2899-IV від 22 вересня 2005 року встановлено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може бути оскаржено до суду.
Як встановлено судом, постанова направлена засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення за трек-номером 6500141528569, та отримана 24.11.2020 року.
При цьому, суд також зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічну позовну заяву у строк для подання відзиву.
Як зазначає ч.1 ст. 178 КАС України, зустрічна позовна заява подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову і повинна відповідати вимогам статей 160,161 КАС України, тобто, тим же умовам, що і позовна заява.
Зустрічна позовна заява подається до того суду, який розглядає первісний позов у письмовій формі. До зустрічної позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих документів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з ч.2 ст. 177 КАС України, зустрічна позовна заява приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до ст. 8 КАС України всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Рівність учасників адміністративного процесу означає наділення їх рівними правами і обов'язками щодо участі у процесі та відстоюванні своєї позиції та покладає на суд обов'язок не надавати будь-яких переваг, що не обумовлені законом, будь-кому з учасників судового процесу.
Зустрічний позов є одним із ефективних інструментів захисту відповідача, який надає можливість відповідачу не лише захиститися проти пред'явленого позову, а й відновити власне право у разі його порушення позивачем.
Станом на 01.03.2021р. відповідачем зустрічний позов не подано, як і не подано позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови, про що свідчить інформація, наявна в КП ДСС Одеського окружного адміністративного суду.
Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною на підставі декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на те, що суб'єкт владних повноважень не поніс витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 14, 77, 78, 90, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій - задовольнити повністю.
Стягнути з ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету на р/р №UА878999980314090542000015008, отримувач: УК у м.Одесі/Приморський р-н/21081100, код ЄДРПОУ отримувача 38016923, Казначейство України (ЕАП), «Адміністративні штрафи та інші санкції» суму штрафу в розмірі 33 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області - адреса: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996
Фізична особа - платник податків ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Головуючий суддя Н.В. Потоцька
.