Справа № 420/11310/20
01 березня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 611721,39 грн., по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 50962,63 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки-розрахунку заборгованості та інтегрованих карток платника податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 662684,02 грн., що виникла в результаті проведення перевірок та винесення податкових повідомлень-рішень. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, на адресу відповідача направлялась податкова вимога, проте заборгованість відповідачем не сплачено.
Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що не отримувала будь-яких коштів, цінностей та інших активів, за рахунок яких у неї збільшився майновий стан. Нею отримано кошти за кредитним договором та впродовж дії кредиту він частково сплачувався. Крім того, податковим органом порушено порядок проведення документальної позапланової перевірки, а податкові повідомлення-рішення взагалі не були вручені, а тому сума боргу є неузгодженою.
Ухвалою суду від 29 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
В період з 17 липня 2019 року по 30 липня 2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів фізичною особою платником податків ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 06.08.2019 року № 1586/15-32-13-05/ НОМЕР_1 (а.с. 25-29).
26 вересня 2019 року на підставі акту перевірки від 06.08.2019 року № 1586/15-32-13-05/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 001193305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами щорічного декларування на суму 611551,39 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001213305, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001253305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 50962,63 грн. (а.с. 32-33).
12 листопада 2019 року податковим органом прийнято податкову вимогу форми «Ф» № 194799-50, яку направлено на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку (а.с. 13-14).
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Таким чином, приписами Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації.
Згідно п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).
За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Верховний Суд в постанові від 08 серпня 2018 року по справі № 812/41/17 зазначив, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проте була знята з обліку 04.05.2016 року (а.с. 46).
В той же час, податкові-повідомлення рішення від 26 вересня 2019 року № 001193305, № 0001213305, № 0001253305 та податкова вимога № 194799-50 від 12.11.2019 року направлялись на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . Тобто, на поштову адресу, за якою відповідач, ОСОБА_1 , не зареєстрована з 04.05.2016 року.
Відповідно до п. 6, 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 року № 610 податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у письмовій та/або електронній формі. Податкові вимоги, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою такого контролюючого органу. Платникам податків, які подають звітність в електронній формі, контролюючі органи можуть надсилати податкові вимоги засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. На вимогу платника податків, який отримав податкову вимогу в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідну податкову вимогу у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту (в письмовій або електронній формі) платника податків.
Податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Інформація про дату і час надсилання та отримання податкової вимоги через електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
На підтвердження направлення на адресу ОСОБА_1 податкової вимоги № 194799-50 від 12.11.2019 року позивачем, суб'єктом владних повноважень, до суду надано копію корінця податкової вимоги та реєстру поштових відправлень (а.с. 13-16).
Разом з тим, надана до суду копія реєстру поштових відправлень від 11.09.2020 року не є належним підтвердження направлення на адресу ОСОБА_1 податкової вимоги № 194799-50 від 12.11.2019 року.
При цьому, ухвалою суду від 29 грудня 2020 року витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області облікову картку платника податку ОСОБА_1 на дату розгляду справи, а також докази на підтвердження направлення (вручення) податкової вимоги в день її формування ОСОБА_1 , відповідно до п. 3 розділу IV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 року № 610.
Проте, позивачем, суб'єктом владних повноважень, на виконання ухвали суду та відповідно до приписів Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 року № 610, не надано до суду доказів на підтвердження направлення на адресу ОСОБА_1 податкової вимоги № 194799-50 від 12.11.2019 року, рекомендованим листом з повідомленням про вручення в день її формування.
За змістом п.п.14.1.175, п. 14.1, ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Проте, сума заборгованості у розмірі 662684,02 грн., яка заявлена до стягнення не може вважатися узгодженою та не набула статусу податкового боргу, оскільки податкові повідомлення-рішення та податкова вимога, направлялись ОСОБА_1 не за місцем її реєстрації, та без дотримання Порядку № 610, а тому вважаються такими, що не вручені платнику податків.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області код ЄДРПОУ 43142370, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення податкового боргу, - в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.