Справа № 420/4115/20
01 березня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996,01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії, -
Постановою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі №420/4115/20 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
До суду 24 лютого 2021 року надійшли матеріали цієї справи.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя з'ясував, що позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Цю позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Однак, у матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору. У позові позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Однак, суд не може з цим погодитися з таких підстав.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку у сумі 21830, 86 грн., стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі 21 830, 86 грн. та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 23.04.2020 року по день ухвалення судового рішення.
У постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року по справі №200/13192/18-а Верховний Суд зазначив, що пільгу щодо сплати судового збору мають позивачі виключно у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У цій постанові суд зазначає, що поняття заробітної плати та одноразової грошової допомоги не є тотожними, оскільки заробітна плата носить характер періодичних платежів та виплачується на підставі укладеного між сторонами трудового договору за виконану працівником роботу, а одноразова ж грошова допомога має характер одноразового платежу. Тому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про виплату грошової допомоги у зв'язку із звільненням.
Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду, суд вважає, що позивачу необхідно сплатити судовий збір за подачу позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 908 грн. (22830, 86 грн. * 1%= 228,3 грн.<908 грн.).
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою зазначеної статті кодексу встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Тому, суддя вважає за необхідним прийняти цю позовну заяву до свого провадження та залишити позов без руху, а позивачу надати термін для усунення недоліків шляхом надання доказу сплати судового збору у відповідності до кількості заявлених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 92,160, 161, 171, 173-180, 248 КАС України, суд, -
1. Прийняти до розгляду та відкрити загальне провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, вул. б-р Лесі Українки, 27/2) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, вул. б-р Лесі Українки, 27/2), - залишити без руху.
3. Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі протягом п'яти днів з моменту її отримання, шляхом надання безпосередньо до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду (адреса: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,14) документів, що підтверджують усунення викладених в ухвалі недоліків.
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 3 розділу УІ Прикінцеві положення КАС України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином
5. Роз'яснити позивачу, що в іншому випадку позов буде залишений без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cуддя Л.Р. Юхтенко