02 березня 2021 р. № 400/194/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м.Миколаїв,54001
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2018 по 2020 рік (включно) відповідно до чинного законодавства; зобов'язання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснити позивачу перерахунок разової грошової допомоги до 05 травня за період 2018-2020 роки (включно) у розмірах п'яти мінімальних пенсій за віком (розміри яких були встановлені на кожний відповідний рік) з урахуванням вже виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є учасником бойових дій. У грудні 2020 року позивач звернувся до відповідача з листом щодо виплати різниці між належною йому до сплати сумою разової грошової допомоги до 05 травня за 2018-2020 роки та фактично виплаченою сумою такої разової допомоги. Оскільки, відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», він як учасник бойових дій має право на виплату щорічної разової до 05 травня грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Зазначив, що йому було відмовлено у такій виплаті, оскільки Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради немає повноважень щодо здійснення перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році.Вважає дії відповідача протиправними, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення відповідач зазначив, що Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, як орган місцевого самоврядування, не наділений повноваженнями щодо здійснення перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році та за минулі роки, на які посилається позивач. Вказує, що у 2020 році позивачем було отримано щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня у розмірі 1390,00грн.
На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 01.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11.09.2017.
У грудні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 05 травня за періоди з 2018 по 2020 роки як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням висновків Конституційного суду України, викладених у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020
Листом від 18.12.2020 № Д-С-2888-1/ц позивача повідомлено, що відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів Украйні в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2020 році учасникам бойових дій розмір допомоги складає 1390 грн. І як учаснику бойових дій позивачу нарахована та виплачена допомога в розмірі: за 2018 рік - 1265,00грн. (Постанова КМУ від 14.03.2018 №170), за 2019 рік - 1295,00 грн. (Постанова КМУ від 20.03.2019 №237). Враховуючи викладене, Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради немає повноважень щодо здійснення перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році .
Не погодившись із правомірністю визначення відповідачем належного до виплати розміру соціальної виплати, позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі -Закон №3551-ХІІ). Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Статтею 12 вказаного Закону №3551-XII встановлені пільги учасникам бойових дій.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV "Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 вищезгаданого Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п'яту статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої, разова грошова допомога учасникам бойових дій
до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Надалі Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною першою статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №112) встановлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (надалі також - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (надалі також - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (надалі також - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390,00 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і
положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України вказав у вищезазначеному рішенні, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, закріпленому у статті 8 Конституції України.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, відповідно до частини другої статті 152 Конституції України.
Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відтак, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частиною п'ятою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено в 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1638,00 гривень.
За таких обставин, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190 гривень.
Отже, виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1390 гривень не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання цієї допомоги у належному розмірі.
Сума недоотриманих позивачем коштів у 2020 році становить 6800 гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги в частині перерахунку та виплати недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік обґрунтованими, а позов в цій частині таким, що підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки, суд зазначає наступне.
Набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи
припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року по справі №1-247/2018(3393/18).
Отже, саме з 2020 року, у якому ухвалено Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року по справі №1-247/2018(3393/18), у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, до вказаного часу Департамент діяв в межах законодавства, а відтак у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у зменшеному розмірі за 2018-2019 роки, про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою грошовою допомогою слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Як установлено частинами першою, другою статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір" як учасник бойових дій.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м.Миколаїв,54001 03194499) задовольнити частково.
2.Визнати протиправними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.
3.Зобов'язати Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 03194499) здійснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV.
4.В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. П. Фульга